Хто насправді стоїть за антиєврейським трешем у росії 

Антисемітський бунт у дагестані, кавказькій республіці, яка поки що входить до складу російської федерації, висвітлив проблеми кремля в управлінні країною. Такої думки дотримуються багато експертів і політологів. Проте є й альтернативні думки, деякі – цілком несподівані. 

Світові масмедіа погром в аеропорту Махачкали назвали «терором на рейсі», а протестувальників - «натовпом ненависті». ТГ-канал «МО» зібрав найяскравіші заголовки та висловлювання у світовій пресі про антисемітські заворушення на Кавказі. 

Так, Financial Times констатував, що «насильство розпочалося після чуток про ізраїльських біженців, яких переселять до мусульманського регіону росії».

У The New York Times вважають, що «бунт проти євреїв у росії та поза її межами підсвітив проблеми кремля, пов'язані з управлінням величезною багатоетнічною та багаторелігійною країною».

Al Jazeera описує картину, як розгніваний натовп дагестанців штурмував російський аеропорт на знак протесту проти вильоту з Ізраїлю літака, що відбувся на тлі ізраїльських наземних операцій у секторі Газа та атак із повітря.

YNET посилається на очевидця, який летів із Тель-Авіва до Махачкали. За його словами, поліція евакуювала пасажирів до автобуса, який почав їздити по летовищу. За автобусом біг натовп і кидав у нього каміння. Усередині автобуса кричали діти, одна дівчинка постраждала від уламка скла. Було страшно.

Про серйозність ситуації свідчить і те, що у кремлі не змогли відмовчатися. Сам путін (чи його двійник) зібрав нараду, присвячену цій НП. Трансльовані висловлювання – у притаманному рашистському диктаторові стилі. Він звинуватив Україну й «агентів» західних спецслужб у розпалюванні антиізраїльських заворушень у Махачкалі. 

У Вашингтоні вустами представника Ради національної безпеки США Джона Кірбі відповіли: 

«Класична російська риторика: коли у вашій країні щось іде погано, ви звинувачуєте когось іншого. Захід не має до цього жодного стосунку. Це просто ненависть, фанатизм та залякування у чистому вигляді», - сказав під час брифінгу у Білому домі пан Кірбі.

Він також погодився, що події у Махачкалі, зафіксовані на відео, відповідають порівнянню із погромами кінця XIX-го – початку XX-го століть.

Не оминув увагою антисемітський шабаш і Президент України Володимир Зеленський. У соцмережі Х він, зокрема, написав:

 - Це не поодинокий інцидент, а частина культури ненависті, що широко поширилася Росією, до інших народів, яку пропагують на держканалах усілякі «експерти» і влада.

Він нагадав також про минулорічні неодноразові антисемітські висловлювання міністр закордонних справ росфедерації лаврова і президента путіна.

«Російський антисемітизм і ненависть росіян до інших народів мають системний та глибоко вкорінений характер. А ненависть – це саме те, що рухає агресією та терором», - зазначив глава держави.

Російський політичний публіцист в еміграції Владімір Пастухов вважає, що антиєврейський погром у Махачкалі – це лише пристрілка, підготовка до антиросійського погрому на Кавказі. Така собі «генеральна репетиція». 

«У Кремлі не можуть цього не розуміти. Розуміють, і тому розмова буде жорсткою. Та ось зробити, схоже, нічого не можуть. Як казав Горбачов, «Процес пішов…», - написав він.

Варто згадати і реакцію очілльника Чечні рамзана кадирова, який засудив заворушення під час наради в уряді республіки і наказав представникам МВС і росгвардії: 

- Якщо в нас хоч одна людина вийде на несанкціоновані заворушення, затримати та посадити її. Зробіть три попереджувальних постріли в повітря і після цього, якщо людина не виконує вимоги закону – четвертий постріл зробіть у чоло. Більше не вийдуть. Це мій наказ.

Він також запропонував учасникам протестів вирушити на війну з Україною.

КОМЕНТАР

Співзасновник Західного інформаційного фронту та Білоруського інформаційного центру у Львові Юрій Кміть:

- Події в Дагестані показують початок перерозподілу влади і впливів у Російській Федерації. І якщо можна ставитися доволі критично до, так би мовити, історії, яку розганяють про смерть путіна, то не можна ставитися і не побачити, що відбуваються певні глибинні процеси, які до кінця ми всі не розуміємо. Але ці процеси вже розпочалися.

Заворушення у Махачкалі інспіровані не Україною – як би ми дуже не тішилися, що українська ІПСО має таку силу, не ЦРУ, а кадировим. 

Насправді ця подія масштабна, російські засоби масової пропаганди чи не в 10 разів применшують її масштаби. Бо деякі джерела стверджують, що участь у цих акціях взяло від трьох до чотирьох тисяч осіб. тоді як пропаганда говорить про 300-500 чоловік. Це просто смішно. 

До того ж більшість із них прибули з району Дагестану, де кадиров фінансує свої комерційні проєкти.

Що ж ми отримуємо? Спочатку кадиров демонструє всьому Кавказу, що його син Адам у 15-літньому віці б'є у камері ув'язненого молодого росіянина Журавля за спалення Корану та порушує цим закони, в тому числі російської федерації. Його, до слова, спеціально перевели в ізолятор у Чечні. 

Цим кадиров демонструє усьому Кавказу свою потужність. Адже він і його син не те, що не отримали осуду чи покарання за побиття ув'язненого, а навпаки, малолітнього кадирова нагородили званням «героя Чечні». А опісля ще і другою за значимістю нагородою Татарстану – Орденом дружби та республіканським орденом «За заслуги перед Карачаєво-Черкеською Республікою». 

Це фактично означає, що кадиров вимагає визнати усі кавказькі республіки свою першість. А також він демонструє кремлю, що він є старшим і «смотрящим» за мусульманами в росії. А мусульманам – свою безкарність. 

Це була перша частина плану. Друга частина – власне події в Дагестані, які кадиров і його люди організували, щоби показати Москві, на що він здатен і що без нього Москва не обійдеться. Іншими словами, він є, умовно, ханом чи султаном мусульман росії.

Чому це кадирову необхідно саме зараз? Путін ослаб (чи, навіть не живий). За таких обставин та впливу секретаря радбезу рф патрушева та частини фсб, які є його ворогами. Останні, до слова, не можуть пробачити йому (кадирову, - ред.) багатьох речей: безкарність, вплив на путіна, фактичну відсутність на території Чечні російського законодавства – російські правоохоронці не можуть на території цієї республіки без дозволу кадирова когось зарештувати. Це все страшно лютить фсб і військових. Така унікальна позиція фактичної автономії чи незалежності Чечні призводить до нерозуміння, хто насправді переміг у російсько-чеченській війні. Бо фактично чеченці беруть данину з росії.

До 90% бюджету Чечні – це дотація з федерального бюджету. Це унікальна ситуація, коли колонія керує митрополією. А кадиров має настільки багато грошей, що може утримувати 80-тисячну армію головорізів. 

І після того, як кращі сили росіян, спецназ, знищили на українському фронті, другою реальною силою в росії є кадиров із його військом.

Тому події в Дагестані показують одне: путін або дуже слабкий і в нього владу перебирає патрушев, або кремлівський цар справді мертвий. Тільким цим можна пояснити поведінку кадирова останнім часом.