Хто та навіщо підірвав «Північні потоки»?

Російська газова зброя, якою москва намагалась залякати Європу, в буквальному сенсі тріснула. Судячи з масштабу та характеру пошкоджень, багатомільярдні проєкти «північних потоків» можна поховати. Зате пів світу має розвагу – вгадує, хто і з якою метою втнув цю непересічну диверсію.

У всьому винні або безпосередньо США, або Україна і її союзники. Цю думку активно транслюють кремлівські ЗМІ останні кілька днів, які минули з моменту наймасштабнішої аварії на росіянських підводних газогонах «Північний потік» 1 і 2 (падіння тиску зафіксували 26 вересня).

Росіянці постаралися максимально заповнити інформаційний простір новинами і власними версіями щодо виконавців цієї «аварії». Але європейські країни, схоже, вже отримали щеплення проти рашапропаганди і мають своє бачення цього екологічного армагеддону.

І лише в одному моменті сходяться і росіяни, і європейці: що йдеться про диверсію. Шведські сейсмологи запевнили, що жодних природних коливань, які могли б зруйнувати труби, не було. Натомість вони зафіксували два вибухи, потужність одного з них була еквівалентна 100 кг вибухівки. Тож головне питання – хто це влаштував.

У московитів винні всі

Одна з перших росіянських версій (яку вони приписали німецькому виданню) – що це зробили українці – чи то аквалангісти, чи підводний човен. Мабуть, на болотах підзабули, що єдина українська субмарина «Запоріжжя» залишилась на приколі в окупованому Криму.

Пізніше були поляки: мовляв, під час прокладання труби ПП-2 їхні кораблі й літаки навіщось довго кружляли навколо «цілком мирного» укладальника труб. Мабуть, щось винюхували, а може й мінували.

Потім були британські підводні дрони, норвезькі роботи, натівські субмарини, американський флот та бойові пловці і ще багато різних версій.

Пригадали навіть нібито погрозу Джо Байдена «розібратися з Північним потоком». І навіть почали вимагати від Білого дому публічно висловитись на цю тему. На що отримали з Вашинґтона елегантного відкоша: мовляв, США обіцяли добитись, аби ПП-2 не був запущений. Що, врешті, і сталося.

Найбільше дісталось екс-очільнику польського МЗС Радославу Сікорському. Той опублікував у Twitter знимку з місця аварії та підписав: «Дякую США».

Речниця рашистського МЗС маша захарова не оцінила тролінгу, і здійняла ґвалт. Мовляв, чи можна це вважати зізнанням у теракті з боку Сікорського? А пізніше почала вимагати реакції ЄС (!) на його слова.

• Те, що вчора зробив Сікорський, якщо це залишиться без реакції Європейського союзу, без реакції євроінститутів та євробюрократії, треба вже говорити не про їхню ненависть до нас, треба говорити про те, що вони ненавидять тих людей, які їх обирають у Європі – тих людей, які їм делегували управління власним життям. Це не може залишитись без реакції, - видала потік свідомості захарова в ефірі пропагандистського радіо Sputnik.

Пізніше, в ефірі соловйова, вона ще й підкреслила, «інцидент» стався у зоні, контрольованій американською розвідкою (торгівельно-економічній зоні Данії та Швеції».

«Це ті самі натоцентричні країни, які нашпиговані американським озброєнням. Це ті країни, які повністю контролюються американськими спецслужбами. Абсолютно і точно знаходяться під контролем спецслужб США, які повністю контролюють обстановку», - заявила прес-алкаше відомства імені сумної коняки.

Тим часом на пропагандистському ресурсі ріа «новасті» почали з’явився різноманітні тексти і новини, які мали б сформувати чітку думку про інцидент. Ситуацію нагнітали дуже професійно – від порційних новин до проміжних підсумків з акцентами. Поміж тим – коментарі фахівців (величина збитків, скільки знадобиться часу на ремонт, хто й чим міг підривати), позиція влади (вуса пєскова вєщали про погрози Бадена) і для підвищення градуса – коментарі читачів іноземних ресурсів.

У всьому цьому інформпотоці впадала у вічі теза, яку вкладали у вуста як китайського аналітика чи німецької проросійської партії «Альтернатива для Німеччини», так і італійського депутата Європарламенту, а також коментаторів під матеріалами французьких та британських видань, яких так полюбляють цитувати рашапропагандисти. Усі вони, ніби змовившись, категорично відкидали причетність росії до цієї диверсії. Співпадіння ж мабуть?

Європа хоче розслідування

Європейські країни доволі стримано відреагували на інцидент (якщо не враховувати втрату свідомості фінської міністеркою внутрішніх справ на брифінгу, присвяченому аварії на ПП).

Факти чітко засвідчили, що це була не просто аварія, а диверсія. Тож службі безпеки Швеції доручили провести розслідування. До слова, місце витоку знаходиться приблизно у 12 милях від острова Борнхольм, де «виняткова економічна зона» вважається спірною. Ні Швеція, ані Данія не заявили про атаку на критичну інфраструктуру на їхній території. Тож місце удару вибрали дуже вдало.

Ну і в якийсь момент усі (росіяни зі свого боку, європейці зі свого) заговорили про те, що такого масштабу диверсії неможливі без державної участі. Говорять ніби про одне і те ж, але мають на увазі різні держави. І поглядають одні на одних.

Шантаж не пройде

Важливий момент, що хоча росіяни й нагнітають максимально тему «Бідна Німеччина, як же вона без газу тепер», насправді жодної катастрофи немає. Адже ПП не працював з кінця серпня. Німці вже домовились про інші джерела постачання газу, аби не залежати від росіян. Підземні сховища заповнені на 90% і більше, і закачування триває. Катастрофи тут не передбачається. Гірше може бути на півдні Європи, де є більше адвокатів ліліпутіна.

Адже тепер постачання газу до Європи відбувається українським і турецьким маршрутами. І якщо кремль таки вирішить іти до кінця, ці гілки також рубануть (підриви тут також можливі). І тоді постраждають насамперед угорці зі своїм Орбаном, а також інші діячі країн півдня Європи, які заради дешевих енергоносіїв готові на будь-які умови москви.

Чого ж вони так бісяться на своїх болотах, що готові практично на все? Відповідь на поверхні: санкції. Ще у серпні після історії з ремонтом турбін та «техобслуговуванням ПП» росіяни відверто заявляли, що відновлення  роботи ПП залежить від скасування санкцій.

І тепер для виконання ремонту на потоках росіяни можуть зажадати доступу до фінансів та технологій – тобто, принаймні призупинення санкцій, припускають німецькі журналісти.

Але якщо німці вже й справді дадуть собі раду без «потоків», то змісту в скасуванні чи призупиненні санкцій немає.

Натомість у НАТО застерігають проти атак критичної інфраструктури країн-членів Альянсу. Генсек Єнс Столтенберг заявив, що навмисний напад буде зустрінутий «рішучою відповіддю» після «актів саботажу» на «потоках».

А поки росіянці плачуться над «мільйонами кубометрів» газу (що знаходився на момент аварії в трубі, а зараз бульбашками піднімається на поверхню), підраховують збитки і недоотриманий прибуток, а також вимагають скликати Радбез ООН, лідери ЄС наступного тижня окремо зберуться і обговорять ці інциденти. Європейці вважають, що природа «конфлікту» після цієї атаки докорінно змінюється, і приходить час захисту ЄС.