Хейт довкола українського зерна у Польщі: причини і наслідки

Першим офіційним візитом Президента України до Польщі, розпочинаючи з 24 лютого 2022 року, стала поїздка 5 квітня, всі інші – згідно з дипломатичним протоколом – були робочими поїздками. Квітневі ж відвідини мали підкреслити важливість і стратегічність стосунків між Києвом та Варшавою з огляду на військову агресію  російської федерації.

Однак через декілька днів після візиту стався політичний землетрус. Неформальний лідер правлячої партії «Право і Справедливість» (ПіС) Ярослав Качинський оголосив про запровадження санкцій щодо аграрної продукції з України. Потім аналогічні рішення ухвалили уряди Словаччини, Угорщини, а Румунія та Болгарія заявили, що планують доєднатися до заборони.

Політичний контекст

Отже, польське ембарго на українські сільгосппродукти. Рішення про заборону ухвалив польський міністр розвитку та технологій, а не профільний. Експерти очікують, що заборона буде розширена на м'ясо птиці, водночас існує загроза для імпорту критично важливих для Польщі товарів, як-от, соя чи соняшниковий шрот.

Більшість коментаторів вважають, що передовсім ідеться про політичну мотивацію, пов’язану з виборами до парламенту, що відбудуться у жовтні цього року.

Трохи передісторії. Не так давно у Польщі профільні організації закликали уряд пояснити, як буде проходити закупівля зерна за фіксованими цінами (від 1400 злотих). При цьому економісти здивувались щедрості польського уряду, який планує дотації на мінімум 10 млрд злотих.

Польські фермери розуміють, що у рік виборів є можливість ефективно тиснути на уряд і домогтись ще більших дотацій.

Візит Президента України та медіа-резонанс щодо не якісного українського зерна був використаний польськими аграріями для шантажу уряду.

Потрібно підкреслити, що відставка польського міністра агропромисловості та розвитку села Хенрика Ковальчика у день візиту президента України мала символічний характер, наступного дня він був призначений віце-прем’єром, а його план допомоги польським фермером нині втілюється урядом. 

І тут ще один момент. ПіС, маючи стабільну і значну підтримку серед польських селян, не спроможний провести реформи польського агросектору. Профільний міністр змінювався 5 разів.

Рішення від 15 квітня про ембарго оголосив особисто Качинський на передвиборній зустрічі з селянами (польські експерти вказують, що введення заборони відбулось з порушенням юридичних процедур і мало задемонструвати рішучість ПіС у справі підтримки фермерів.

Проте ще наприкінці лютого польський уряд розпочав відповідні неформальні консультації з урядами Угорщини, Болгарії, Словаччини та Румунії.

31 березня прем’єр Польщі Матеуш Моравецький та лідери згаданих країн надіслали спільного листа голові Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо негативних наслідків збільшення імпорту сільськогосподарської продукції з України на ринок окремих країн ЄС.

Усе вказує, що українська сторона не була поінформована про кулуарні дії польського уряду та його партнерів щодо впровадження ембарго на українські сільгосппродукти.

Слід наголосити, що такі дії польського уряду є обумовленні внутрішніми європейськими директивами. Одна країна в межах ЄС не спроможна розв’язати своїх локальних проблем на рівні Брюсселя, якщо ж заручитися підтримкою декількох країн, то з’являється шанс швидко та ефективно подолати той чи інший виклик..

Так і сталось з випадку з українським зерном. Єврокомісія задекорувала допомогу для фермерів у розмірі 100 млн. євро та впровадження регуляції щодо імпорту окремих категорій зернових до ЄС з України. Financial Times з посиланням на інформацію високопосадовців ЄС стверджує, що планується повна заборона експорту українського зерна до червня цього року.

Для України описана ситуація є свідченням, що процес приєднання до Євросоюзу не буде таким швидким та безпроблемним. Українські аграрії (без жодних дотацій) вже зараз можуть ефективно конкурувати з європейцями,  відповідно. Україні потрібно буде вести перемовини з такими аграрними гігантами ЄС, як Польща або Франція.

Інший важливий висновок, нинішній уряд Польщі маючи певний конфлікт із Брюсселем, вміє та може організувати локальні коаліції під конкретні цілі. Відтак, правляча партія «Право і Справедливість» не залишає амбіцій вивести Польщу у регіональні лідери в рамках ЄС. Одночасно вона  демонструє власному електорату спроможність впливати на Брюссель та захищати внутрішнього виробника.

Український продукти та кордон

«На десятиліття, а дай Боже, і на століття… між нашими країнами – Польщею та Україною – не буде більше кордону. Щоб ми жили разом на цій землі, будуючи та відбудовуючи своє спільне щастя та спільну силу, яка дозволить відбивати будь-яку небезпеку чи будь-яку можливу загрозу», – сказав президент Польщі Анджей Дуда під час офіційного візиту президента України до Польщі 5 квітня.

Фактично, президент Польщі нагадав, що саме перетин кордону є найбільшою проблемою для експортно-імпортних операцій між Польщею та України (читай між ЄС та Україною).

Однак, скасування квот на українську агропродукцію призвело до ґвалтовного зростання експорту збіжжя до Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. Згадані країни не були готові до подібного напливу, в польських та румунських портах утворились черги. А в польських елеваторах досі залишається зерно минулорічного врожаю.

До речі, в згаданому листі до голови ЄС східноєвропейські політики на чолі з Моравецьким не забули закликати владу Євросоюзу профінансувати розбудову інфраструктури, що вписується в програмні документи Триморя (торік Україна отримала статус партнера-учасника цієї ініціативи).

Відповідно, Київ та Варшава спроможні нинішню кризу перетворити на перемогу домігшись від ЄС коштів на розбудову прикордонної інфраструктури.

Залізницею експорт зерна відбувається тільки одноколійною лінією ЛХС (Металургійна ширококолійна лінія (LHS). Але і тут у лютому цього року на кордоні почалось зволікання з відправкою зерна, що було обумовлено проходженням фіто-санітарного контролю.  До січня 2023 року українське зерно проходило санітарний контроль на території Польщі, а не на кордоні. Відновлення ж контролю на кордоні спричинило затримку товарів на 5 - 7 днів.

Але зерно, використання якого декларується для технічних цілей або виробництва непродовольчих товарів, не потребує фіто-санітарної перевірки і може в’їхати без простою на кордоні. Тому, трейдери, щоб заощадити час, декларували українське продовольче зерно як технічне.

І тут було шахрайство з обох боків. .Пояснює український експерт Андрій Абдулов, фахівець відділу міжнародної торгівлі «Agrolok» в коментарі  Latifundist.com.  «Цим користувалися як українські компанії, частіше всього фірми-одноденки, так і польські покупці. Це такий собі «хід конем», щоб заощадити час і кошти на транспорті. Це гра з двох сторін. Якщо компанія щось купує, вона ж бачить супровідні документи від експортера. Це точно не несподіванка для покупця, мовляв, «Боже, що ви мені привезли». Це не Аліекспрес, де ти замовив телефон Самсунг, а тобі доставили картоплину. Це шахраї з двох сторін»

Аналогічну думку висловив польський підприємець, що проживає у Львові, Томаш Бартецький: «Термін – технічне зерно було використано для пришвидшення проходження кордону, а в реальності в’їжджав якісний продукт».  

Проблему «технічного зерна» описала газета Rzeczpospolita зазначаючи, що виникла вона з огляду на потребу швидко пройти кордон і бажанням заробити, продаючи з дисконтом одразу у Польщі.

І тут не потрібно забувати, що ні Польща, ні ЄС не виступають проти транзиту українського зерна до третіх країн – зазначається, що є потреба покращення проходження транзиту.

Однак, на превеликий жаль, популістична риторика про «технічне зерно з України», з якого пекли у Польщі хліб, призвела до хейту на інші агропродукти з України, зокрема м'ясо птиці.

У середньотерміновій перспективі у політиків, що скептично налаштовані до України, з’явився аргумент проти товарів з України. Хоча на території Євросоюзу будь-який харчовий товар з’являється у продажу, пройшовши ретельну перевірку, саме тому фермери ЄС отримує значні дотації та нарікають на зарегульованість ринку.

Нинішня ситуація з українським збіжжям нагадує протести напередодні вступу Польщі до ЄС. З одного боку, польські фермери протестували висипаючи зерно на дорогу, а з іншого – французькі політики лякали своїх виборців напливом дешевої робочі сили зі Східної Європи.

(Фото - УНІАН)