Від чиїх дронів може постраждати Мозирський НПЗ?

РашаЗМІ ніби неохоче починають розігрувати цікаву тему. За різними оцінками, удари по НПЗ торкнулися приблизно 10% російської нафтопереробки. Начебто не критично, але є нюанс.

Як пишуть галузеві та ділові видання, вразливістю паливного ринку рф є недостатній обсяг внутрішнього виробництва бензинів із октановим числом 95+. Наприклад, з А-95 можуть розпочатися проблеми, виникне дефіцит у разі високого попиту/продовження ударів.

Щоб закрити проблему, можна імпортувати А-95. І найочевидніше джерело – НПЗ Білорусі. Зокрема, Мозирський – сучасне підприємство, розташоване за 28 км від кордону з Україною.

Росмедіа мимоволі натякають, що у разі постачання білоруського бензину на російський ринок цей НПЗ може стати законною ціллю та ласою здобиччю. Все, що летить на 50+ км, є для нього загрозою. І в кінцевому підсумку перетворить на руїни.

Білорусь експортує бензин до третіх країн. У росію постачати було невигідно через нижчі ціни. Але у разі дефіциту ціни піднімуться, і виникне спокуса. Та й старші товариші з кремля можуть попросити.

Зараз лукашенко балансує на тонкій межі: послати війська в Україну він відмовляється, хоча передав росармії снаряди, частину бронетехніки та артилерії. Білоруські швейні та інші підприємства обслуговують російську армію. Тож бульбафюрер собі тихесенько заробляє і петляє.

Україна завжди виявляла стриманість у відносинах із Білоруссю. Тому вдавалося уникати безпосередньої битви. Атакувати Білорусь особливих резонів немає.

А ось на московії можуть знайтись групи, які зі своїх шкурних міркувань були б раді винести Мозирський НПЗ та зіштовхнути Київ із Мінськом. Дрони змінюють траєкторію. Прилетіти/бути запущеними вони можуть з будь-якої сторони.

Отже, спроба рашапропагандистів вказати пальчиком у бік України – це завчасна явка з повинною. Лукашенко має замислитись, бо може постраждати перлина його активів.

Олексій Копитко, радник ексміністра оборони України