Що є і що нас чекає. Аналіз ситуації

Середина зими. Байден намагається зафіксувати перемогу хоча б над ХАМАС. Блінкен і Остін пишуть статтю з напуттями. Ліберально-демократичні олігархи клянуться, що з дитинства за Трампа та традиційні цінності. Оточення Трампа публічно і через анонімні інсайди менеджерить очікування щодо війни у бік зниження. Догоряє Лос-Анджелес.

путін намагається вхопити частину уваги за рахунок Ірану, але поки що там все неблискуче. На росії дістали зі скрині патрушева як найстрашніше з опудал, але він не впорався. лавров дав пресконференцію з нагоди підсумків 2024 року, розповів про користь жовтенят. Догоряє ціла низка нафтобаз, аж до Волги.

НАТО раптово виявило небезпечну росію. І готується чи то вивчати російську мову, чи то заганяти танкери з нафтою у Неву.

Німці вирішили відродити НДР, але це поки що обговорюється. Австрійці натякають, що німці мають гідних конкурентів щодо мракобісся. Фіцо загрожує непоправним, але про всяк випадок готується перепливати Дунай до австрійців. Хорвати обрали проросійського президента. Сербський президент із погано прихованою радістю скаржиться, що його змушують вигнати росіян з нафтового бізнесу. Орбан причаївся.

Південні корейці після захоплення в полон двох північних корейців узяли під варту свого президента. Ну, ось такий збіг.

Ідіотськими заявами нагадав про себе Мадуро та його польський наслідувач на мінімалках.

Китай нагадав, що компартія не допустить самодіяльності та бардаку у питаннях реінкарнації.

Загалом, настав час записувати у стовпчик.
1. Почнемо з нагадування товаришам у НАТО, що Україна найкраще знає російську мову (бо українці її вигадали) і найбільше робить для безпеки на Балтиці.

Нарада Рютте з натовськими воєначальниками може мати лише одне раціональне продовження: комплекс прикладних заходів щодо посилення оборони України.

Якщо противник – росія, то єдиний спосіб перетворити європейські армії на щось гідне проти росії – спішно переймати досвід України. А це неможливо без певного ступеня залученості. У тих європейських військових, хто каже, що війна з росією можлива через 3-5-7 років, незабаром почнуть запитувати, а що саме ви робите? Хто довго розмірковуватиме – той спізниться.

Але тут поки що млявий процес, без нової адміністрації США всі плани та розмови в НАТО – белетристика.

2. До заяв адміністрації, що йде, треба ставитися філософськи. І пам'ятати, що у США влада змінюється. І через якийсь час зміниться знову. Треба буде оцінити об'єктивно, але трохи згодом.

Поки що стійке відчуття, що американські політики беруть українські тексти 2021-2022 років і копіпастять звідти цілими абзацами практично дослівно. Щодо опису ризиків – дослівно без перебільшення. Цікаво, скільки часу мине до імітації каяття а-ля Клінтон щодо ядерної зброї?

Нова адміністрація пунктиром позначає контур. Поки що читається намір відкласти будь-які рішення до літа зі збереженням обличчя. До літа – бо за нинішніх тенденцій у рф мають загостритися проблеми на фронті. А у нас на півроку вже є різноманітні зобов'язання щодо підтримки, але туманне майбутнє з осені.

Вочевидь, гіпотеза в тому, що до літа всіх легше примушуватиме до якихось поступок, про які сказав Рубіо. А якщо трохи піднатиснути із допомогою щодо руйнування логістики рф, то і фронт можна буде стабілізувати через кілька місяців. Про що сказав Уолтц. Що з цього вийде – ми побачимо лише у тому випадку, якщо не розвалимо себе самі.

3. Публічні заяви патрушева і лаврова наповнені оруеллівською хотонню.

патрушев (73 роки) демонструє гру на підвищення ставок, але з явними ознаками маразму. Наприклад, Харків, за його словами, руйнує «русофобія». «Русофобія» прилітає у вигляді КАБів та ракет із росії. Отже – русофоби на росії. Фактично, це справді так. І найкращий вихід для московитів, інших росіянців, українців, білорусів та всіх інших – прикінчити русофобів на росії.

лавров (якому у березні 75 років і шанс втекти на пенсію), очевидно, таємно сподівається, що розгрібати все це доведеться уже не йому. Відпрацював обов'язкову програму, але без запалу.

Спроба натягнути євразійську рамку як протиставлення євроатлантичній, аби «облаштовувати континент». Заклик «загубити» українську тему у ширшій рамці безпеки.

Ключовий меседж: «закрити питання» НАТО в Україні, відновити права росіянців (включно з «канонічною церквою»), почути Гренландію, «як народи Криму, Донбасу та Новоросії».

Максимально зневажливо щодо Шольца, Меркель, німців загалом, а також французів та японців. Рясна критика США, але із позначенням люфта для Трампа – акцент на злодіяннях адміністрації, що йде, і від яких можна відкараскатися.

Вражає те, як лавров майстерно «не помічає» НАТО на Балтиці. Кордон з НАТО у Фінляндії його свідомість витісняє. Мабуть, тверезо оцінюють співвідношення сил і роблять ставку на допорогові заходи. Отже, треба превентивно вказати їм місце. Можна не зовсім допорогово, бо до реального зіткнення вони не готові.

Із концептуального: рф розігрує карту «збереження» ялтинсько-потсдамської системи (Статут ООН як мірило всього), бо в цій рамці кремль формально серед переможців нацизму та японського мілітаризму. лавров окреслив заходи в контексті 80-річного ювілею перемоги, який спочатку відсвяткують разом з китайцями в москві, а потім на Далекому Сході.

Як я вже зазначав раніше, путін зацікавлений максимально підвищити статус гостей 9 травня та урізноманітнити їхній склад. Це чи не останній рік, коли можна так масштабно розіграти тему ІІ світової...

Надмірно захоплюватися подієвим рядом сенсу не бачу. Але бачу два питання. Вони на поверхні.

Перше. Що ми (Україна) робимо у контексті 80-річчя перемоги над нацизмом? Окрім стирання та дарування нашої історії путіну. Чи сформовано оргкомітет? Чи затверджено план? Що ми стратегічно комунікуємо? Які вийдуть книги, фільми, що розгорнуть у музеях? Які будуть встановлені пам'ятники? Які об'єкти назвуть на честь українців-героїв тієї війни, переможців нацизму? Це ж усе нескладно. Або це зробить влада, або це розіграють проти влади.

Якщо ставка тільки на те, що 9 травня можна буде символічно не продовжити воєнний стан, це ризик.

Друге. Церква і «права росіянців» – на  порядку денному, як би хто до цього не ставився. Що зробить росія – відомо. Вона зрадить і церкву, і росіянців. Як робила вже багато разів. Але вона зрадить не дарма, а на щось розміняє. На щось важливе для нас.

Щоб не розміняла, потрібно превентивно прибрати ці зачіпки за рахунок проактивних дій. Хочеться вірити, що вони вже кимось опрацьовані і будуть реалізовані…

Зими вже залишилося менше, ніж минулося.

Олексій Копитко, колишній радник міністра оборони України, сторінка у FB