Виборчий спектакль на польській політичній сцені

Польща, як і весь світ, змагається сьогодні з пандемією смертоносного вірусу. Поряд із цим, 10 травня в ній повинні відбутися президентські вибори, які будуть вирішальними щодо того, хто управлятиме державою наступні 5 років. І коли би не світова пандемія, спричинена вірусом SARS-CoV-2, ми могли б аналізувати перебіг виборчої кампанії та шанси на виграш кожного з кандидатів. Сумніву не викликало б одне – спосіб проведення виборів, бо громадяни вирушили би до виборчих урн і віддали би голос за свого обранця. Але обмеження, введені в Польщі у зв'язку із запобіганням поширення вірусу, означають, що вибори у їх звичному форматі не можуть відбутися.

Ситуація, що склалася в Польщі, настільки складна, що менш ніж за 2 тижні перед запланованим голосуванням не було остаточно відомо, відбудеться воно чи ні. А якщо відбудеться, то коли і в якій формі?

Окрім того, намітилися розбіжності у владному політичному таборі: 6 квітня лідер партії «Порозуміння», віце-міністр та міністр науки і вищої освіти Ярослав Говін подав у відставку. Його рішення стало наслідком відсутності домовленості в Об’єднаній правиці щодо пропозиції продовження каденції теперішнього президента на 2 наступні роки без його переобрання, а також відсутність згоди на те опозиційних партій. Це би означало втручання в положення основного закону і зміну теперішньої системи права в Польщі. Така ідея здавалася раціональною її ініціатору в контексті ситуації. Однак керівництво не пристало на пропозицію віце-міністра, підкреслюючи актуальність свого плану, а саме переведення президентських виборів через голосування поштою. Об’єднана правиця форсувала пропозицію через Сейм і навіть відставка Говіна суттєво не вплинула на результати голосування. Опісля законопроект потрапив до Сенату, де більшістю володіє вже опозиція з Громадянською Коаліцією на чолі. Там він може знаходитися впродовж 30 днів, таким чином нова законодавча норма може запрацювати 7 травня, тобто за 3 дні перед запланованою датою виборів. Реалізація цього плану правлячою коаліцією видається сумнівною, але не неможливою.

Слід зауважити, що згідно з дослідженнями на польському порталі Onet.pl, поки 81 % не бажають брати участі у виборах 10 травня. Таким чином, бачимо багато аспектів, що впливають на характер виборчого процесу.

Зважаючи, що правлячою партією Ярослава Качинського був обраний варіант голосування поштою, слід би звернути увагу на можливі застереження, що лунають в польському суспільстві. Одним із частих запитань є питання логістики. Яцек Сасін, міністр державних активів, в ефірі RMF FM 16 квітня зазначив, що не бачить жодних перешкод для переведення виборів у такому форматі 10 травня та про готовність Польської Пошти справитися з цим викликом. Це означає потребу доставки за кілька днів понад 30 млн листків для голосування громадянам, котрі беруть участь у виборах. Спеціально підготовлені пакети для голосування направлятимуть за місцем прописки конкретної особи і мають бути повернені у виборчій області, де та проживає (особи, що проживають поза місцем прописки, зможуть подати заяву про включення в реєстр виборців в іншій гміні). Слід також пам'ятати про поляків, які знаходяться за межами держави: про бажання участі у виборах вони мають повідомити у відповідному консульському представництві, після чого також поштою отримають листок для голосування, який в такий же спосіб муситимуть повернути.

Своїм розпорядженням від 17 квітня прем’єр-міністр Матеуш Моравецький розпочав процес підготовки Польської Пошти до виборів.

Владислав Косіняк-Камиш, лідер Польської селянської партії, застерігає, що вибори 10 травня не відповідатимуть принципу таємності виборчого процесу. Побоювання мають підґрунтя, адже разом з листком для голосування польські громадяни повинні будуть подати особові дані разом з ідентифікаційним номером. У випадку, якщо голос був відданий, проте, наприклад, не заклеєний конверт, то він не буде зарахованим дійсним. Що буде у випадку неповернення листка для голосування? У законопроекті, що проходить зараз законодавчі стадії, йдеться про санкцію покарання у вигляді позбавлення волі до 3 років. Юридична колізія полягає в тому, що голосування є виборчим правом, а не обов’язком. Це призвело до бурхливих дискусій у польському парламенті і коректування відповідних норм. Питань та сумнівів щодо обраного правлячою партією варіанту голосування щодня більшає, натомість часу до дня президентських виборів залишається все менше.

Що, у свою чергу, пропонує опозиція? Громадянська Коаліція закликає до введення в Польщі надзвичайного стану, що означало би відтермінування виборів на декілька місяців. Чи можна вважати це правильним рішенням? З одного боку, розлад нормального функціонування держави через вірус SARS-CoV-2 і введені у зв'язку з цим обмеження вже є достатніми передумовами для введення такого стану. Водночас, поряд із цим, що такий варіант вирішує проблему проведення виборів, з іншого боку, постає фінансова проблема: в умовах надзвичайного стану зупиняють роботу підприємства, фірми, організації, зазнаючи суттєвих втрат. Наслідком такого стане фінансове відшкодування їм за нанесену шкоду, що означало би великі претензії до польської держави з боку, у більшості, зарубіжних спілок, що функціонують на території Польщі. Чому зарубіжних, а не польських? Тому що левова частка польського капіталу знаходиться в руках зарубіжних власників, а марки, які більшість поляків визнають за польські, насправді є власністю іноземних інвесторів (для прикладу, фірма Wedel, власником якої є японський продовольчий концерн, або фірма Соколів, над якою контроль мають інвестори з Данії і Фінляндії). Виплата гігантських відшкодувань для зарубіжних спілок мала би фатальні наслідки для польської фінансової системи, що напевно відчули б звичайні громадяни. Європейський союз, членом якого є Польща, відверто протестує проти таких рішень. Наслідки такого положення відчула нещодавно Угорщина, яка ввела на своїй території надзвичайний стан.

Існують також пропозиції, схожі на оголошені головними політичними таборами. Шимон Головня, телеведучий, який також висунув свою кандидатуру на президентство, має схожу думку щодо переведення виборів, як і представники опозиційних партій. Тобто підтримує введення в Польщі надзвичайного стану і перенесення виборів на безпечний для всіх термін. У свою чергу, представник Конфедерації Кшиштоф Босак підтримує ідею про одну семилітню каденцію президента, але не продовжуючи каденцію теперішнього глави держави на наступні 2 роки.

Міркуючи над цим політичним виборчим спектаклем, який тепер розігрується в Польщі, видається, що пропозиція Ярослава Говіна щодо продовження каденції президента на 2 роки і внесення відповідних змін до основного закону виглядає найбільш розсудливою. Це дозволило би, перш за все, провести кожному з кандидатів повноцінну виборчу кампанію, демонструючи свої пропозиції виборцю впродовж наступних років. Представники ПіСу твердять, що ніщо не стоїть сьогодні на  перешкоді решті кандидатів продовжувати свою кампанію. Але здоровий глузд підказує, що така перешкода існує у вигляді карантинних обмежень. Насправді спостерігаємо у Польщі виставу одного актора, яким є чинний президент Анджей Дуда, фактично ведеться прихована виборча кампанія правлячою партією. Реалізація урядових програм та оголошення нових, як наприклад озвучена міністеркою розвитку Ядвігою Емілєвіч (нещодавно отримала посаду віце-прем'єра за пропозицією Говіна) програма 1000+ чи допомога для підприємців у контексті виборів, зрозуміло, будуть асоціюватися з особою президента Дуди. У свою чергу, нинішня епідемічна ситуація унеможливила іншим кандидатам безпосередні зустрічі з виборцями і донесення своїх виборчих пропозицій.

Несподіванкою для всіх стало те, що ПіС дослухався здорового глузду і таки запропонував проект змін в Конституції, пристаючи на пропозицію Ярослава Говіна. З чим пов'язана така раптова зміна рішення? Чи є це бажанням зберегти прихильність колишнього віце-міністра? Напевно відповідь на це, а також на багато інших питань ми матимемо можливість отримати вже незабаром. З іншого боку ситуація, в умовах динамічного виборчого процесу в Польщі лунають навіть радикальні голоси, як от клич Романа Гєртиха про бойкот результату виборів у випадку перемоги Анджея Дуди або заклик редактора ліберального журналу «Liberte!» Лєшка Яжджевського до польського Майдану. Тепер залишається всього лише стежити і аналізувати цей виборчий спектакль, що забезпечує нам сьогоднішня польська демократія.

Віктор Можгін

ілюстративне фото:  rmf24.pl, / Leszek Szymański /PAP