Україна у цинічному світі жорсткої війни

Вісім років тому, 17 липня 2014-го, загинуло 298 людей. Це був перший теракт над територією України російської федерації. З російського комплексу протиповітряної оборони «Бук» збили пасажирський літак Boeing компанії Malaysia Airlines, що летів з Амстердама в Куала-Лумпур. Більшість – громадяни Нідерландів. Цей теракт світ «проковтнув». Звісно, були традиційні співчуття, обіцянки покарати російських терористів, а потім була економічна співпраця з росією, численні зустрічі з путіним…  

Станом на 19-ту годину 17 липня 2022 року росія застосувала проти України вже більше 3 000 крилатих ракет. «Неможливо порахувати кількість артилерійських та інших снарядів, які були застосовані проти нашої країни і наших людей», - повідомив у неділю Президент України Володимир Зеленський.

Кажуть, що для початку процедури визнання країни спонсором тероризму достатньо два випадки теракту…

За поданими вище сухими цифрами уже десятки тисяч смертей українців, сотні тисяч скалічених тіл, мільйони скалічених людських доль, десятки мільйонів людей із психічними травмами. Стерті з лиця землі міста та села. Найбільша країна Європи упродовж понад 8-ми років зазнає терористичних атак від найбільшої за площею недокраїни світу.

Скільки би піни на мордах російських пропагандистів не з’являлося разом із брехнею про «високоточноє оружіє і нанєсєніє ударов ісключітєльно по воєнним об’єктам» - жорстокі картини реальності не передають увесь масштаб терору, що влаштовує путінська росія на українських землях.

Російський тероризм – це не тільки крилаті ракети на міста по цивільних об’єктах. Це і вогонь по житлових кварталах з реактивних систем залпового вогню, гаубиць, самохідних артилерійський установок, танків і мінометів. Це і масові розстріли з автоматів і пістолетів мирних українців. Це і зґвалтування і пограбування. Це й інформаційний тероризм із російськими погрозами, брехнею та маніпуляціями. Усіх цих випадків разом сотні тисяч.

Україна протистоїть ворогу, що налаштований не просто захопити декілька південно-східних областей. Війна набула таких масштабів, що переможець повинен залишитися один. Про сподівання на якісь перемовини варто забути. Вони можливі лише на умовах Києва, а до звільнення усіх українських територій іще потрібно докласти чимало зусиль. І їх український народ докладає. Чи достатньо – інша тема розмови.

У кремлі із кожним успіхом Збройних Сил України путін скрегоче зубами та вимагає від своїх головорізів хоч якогось просування у так званій спецоперації. Жорсткий опір українців змушує рашистів удаватися до прямого терору. Погрози, що лунали останніми днями з москви, свідчать не просто про залякування українців і підтримку агресивного налаштування рашистів. Їх потрібно сприймати всерйоз і готуватися до тривалого, виснажливого протистояння.

Можна висувати різні версії, слухати експертів, аналізувати прогнози ймовірних сценаріїв поведінки путіна та його кліки. Але допоки у світі радяться, обмірковують і дозовано запроваджують санкції, росія методично знищує українців і не особливо зважає на «стурбованість» світу.

Чи може Україна сподіватися на допомогу «цивілізованого» світу? Лапки тут доречні, зважаючи, що світ виявився не таким уже й цивілізованим. Бо на перше місце поставив свою фінансову вигоду, а не поняття честі. Тому за доларовими горами не побачив, як путін за 20 років перетворив найбільшу за площею країну світу на терористичну загрозу для всього світу.

Відтак, якими би великими не були наші сподівання на швидку й ефективну військову допомогу, практика останніх 5-ти місяців війни уже свідчить про інше. Її не квапляться надавати у великих обсягах і справді рятувати Україну. Світ за інерцією ще торгує з ерефією. Це розв’язує путіну руки, дозволяє його спецслужбам проводити спецоперації з гальмування чи зриву надання озброєнь Україні. А торгівля енергоносіями й обхід санкцій – поповнювати бюджет для війни.

Пригадайте також, чим завершилися заклики українців «закрити небо» та надати літаки…

Українська пропаганда змушена воювати не лише з російською брехнею, але й працювати на підтримку бойового духу українського населення і давати надію на краще. Черговою такою темою є визнання росії країною – спонсором тероризму.

Як повідомляє сайт Верховної Ради України із 2014 року росія тимчасово окупувала близько 125 тисяч квадратних кілометрів території України, або майже 21% від усієї території.

«Визнання росії країною-спонсором тероризму – це передовсім політична позиція країн, що засвідчує воєнні злочини росії на території України і злочини цієї держави проти людяності взагалі.

Визнання росії країною-спонсором тероризму – потужна можливість зменшити витрати рф на широкомасштабні військові дії на території України, а отже і кількість жертв серед мирного населення. Адже відповідний статус передбачає численні фінансові обмеження, заборону продажу оборонної продукції, контроль за експортом товарів подвійного призначення тощо», - сказано у повідомленні.

Проте потрібно чесно собі зізнатися: навіть якщо би США юридично закріпили за росією такий статус уже сьогодні – путін не відмовиться від плану захопити українську територію, навіть якщо для цього доведеться розбомбити усі міста. До слова, законопроект щодо визнання рф країною-спонсоркою тероризму у сенаті США зареєстрували ще всередині травня.

Якщо це станеться, росія стане 5-ою країною у світі з таким ганебним статусом. Вона поповнить компанію з Північної Кореї, Сирії, Куби й Ірану. Усі ці країни є у сфері прямого впливу рф, тож компанія цілком органічна.

Скепсис щодо малої ефективності присвоєння статусу країни-терористки небезпідставний. Іран уже приблизно 40 років перебуває у цьому клубі. Але йому це не завадило заявити про наявність технічних можливостей виготовити ядерну бомбу. Можливо, така заява навмисне пролунала услід президентові США Джозефу Байдену, який відлетів додому після, як кажуть, успішного 4-денного візиту до Ізраїлю та Саудівської Аравії.

Режимові Ким Чен Ина у Північній Кореї теж ні холодно, ні спекотно від такого статусу. Головнокомандувач, який закінчив військовий університет із дипломною роботою «Комп'ютерне моделювання для уточнення тактичних мап за допомогою глобальної навігаційної системи (GPS)» час од часу вправляється в уточненні координат запусками ракет у Японське море. А поміж тим їздить на авто марки «Мерседес». І це попри заборону продавати ці машини в Північну Корею. У Німеччині не знають, звідки у лідера північних корейців їхні авто.

Битви за Кубу, яка під боком США, та Сирію, попри введення військового контингенту, офіційний Вашинґтон наразі не виграв – ці країни й надалі дружать з росією.  

Іран та КНДР, до речі, окрім статусу спонсорів тероризму, згідно з інформацією Kinstellar – міжнародної юридичної фірми, перебувають ще й у «чорному списку» FATF. Остання – міжнародна урядова організація, заснована 1989 року країнами «Великої сімки», протидіє легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.

Уряд США визнає країну спонсором тероризму відповідно до трьох законів: розділу 1754(c) Закону про дозвіл на національну оборону на 2019 фінансовий рік, розділу 40 Закону про контроль експорту озброєння та розділу 620A Закону про іноземну допомогу (1961 року).

До такої країни застосовують 4 основні категорії санкцій.

• заборона зовнішньої допомоги від США;
• заборона на експорт і продаж оборонних товарів;
• заходи експортного контролю щодо товарів подвійного призначення;
• обмеження фінансового й іншого характеру;

Політика демократичних країн також буває цинічною. У ній, як казав Вінстон Черчіль, «не має вічних ворогів, немає вічних друзів, а є лише вічні національні інтереси». І допоки у світі вирішують, хто з ким та як дружитиме проти кого, Україна змушена тримати удари не тільки від північно-східного ворога, але й боротися на дипломатичному й інформаційному фронті на Заході, який боїться Великої війни.

Нижче мав бути список найбільших терактів, що вчинила росія в українських містах від початку 24 лютого 2022 року. Але чи є сенс нагадувати перелік міст і кількість жертв мирних українців, «тиснути на жалість» про загиблих дітей. Світ бачив багато кривавих воєн і жодну не вдалося зупинити таким чином.

Фото: 24 канал.Київ