Україна – носій найпередовішого воєнного досвіду у світі

Після 24 лютого 2022 року Україна стала носієм найбільш передового воєнного досвіду в світі. До цього моменту всі передові держави готувались хіба що до війни у форматі «локального конфлікту», яка ведеться обмеженим та компактним угрупуванням з достатньо високою вогневою міццю десь на «периферії» у стислий термін, і все завершується «політичним урегулюванням».

А тут світ побачив, що готуватися треба до зовсім іншого – до тотальної війни «взірця 20 сторіччя» зі шаленим навантаженням на демографію та економіку (навіть в умовах Другої світової Німеччина та СРСР витрачали на війну максимум 50% від наявного в казні, а не так як Україна, де на війну йдуть всі 100% держказни).

Так, ЗСУ зараз отримують і консультативну допомогу від країн Заходу, бо вони, наприклад, у проміжку з лютого 1991 року по лютий 2022 року мали досвід застосування крупних механізованих з’єднань для наступальних операцій, а ми ні.

Але коли західні армії тренуються воювати «як ЗСУ», то якось тяжко в них це все виходить.

Узимку британці тренувалися, чи зможуть вони застосовувати свої Apache «в польових умовах» так само, як наша армійська авіація свої вертольоти для роботи по рашистах. Словом, щось поки не поспішають повторювати.

Армія США відпрацювала, який результат покаже їх бригада на майже 90 танків Abrams та 125 БМП Bradley в умовах, як зараз воюють ЗСУ проти армії РФ. Результат – просування вперед на 150 км протягом 9 днів, але з дуже високими втратами по живій силі, і в перші 2 дні був ризик, що наступ «захлинеться».

Здавалось би, що особливо в таких умовах було би щонайменше недоречно носитись із твердженнями про те, що у когось у сфері оборони справи йдуть краще, ніж у воюючої України. Але ні, такі добрі люди теж знаходяться, і обирають для порівняння не завжди відповідні приклади.

У тренді нині стала Фінляндія, котру нині прийняли у НАТО, і про яку «крутять» зовсім нереалістичні цифри начебто в «1 мільйон осіб мобрезерву».

Фінська армія насправді на порядки менша – сухопутні війська всього 4 тисячі кадрових «багнетів» + 9 тисяч резервістів, при загальному мобрезерві всього в 289 тисяч осіб.

Чим Фінляндія насправді була би добра, як приклад – так це цілеспрямоване воєнне будівництво в умовах мирного часу. Бо ті ж фіни у 2000-2010-их роках купили аж 200 танків Leopard 2, 20 систем M270 MLRS, 40 пускових установок ЗРК NASAMS та 20 комплексів Crotale, і це при збереженому «кулаку» в 500 бронемашин та 600 артсистем зразка «Варшавського договору». А факт наявності у Фінляндії КР повітряного базування на 370 км показує, що «Країна Суомі» насправді «розфінлдяндизувалась» за декілька років до того, як це взагалі помітили в Україні.

Досі є фанатики культу воєнного будівництва «як в Ізраїлі». Але якщо Ізраїль нам справді не дає зброю саме тому, що боїться прямого воєнного конфлікту з Іраном, так значить модель «мілітаризації по-ізраїльськи» насправді не працює за прямим призначенням – стримування противників з потенціалом більшим у рази.

Так, справді цікавий приклад показує Польща, яка прискорює розгортання своєї армії та укладає крупні контракти на поставки озброєнь, в рамках яких наприклад отримала перші 10 танків та 21 САУ від Південної Кореї лише за 109 днів після видачі замовлення.

Але у поляків насправді все найцікавіше лише починається, бо щоби справді втілити в життя свій план на армію з 1 300 новітніми танками та 500 систем HIMARS (або їх аналогів), Польщі доведеться радикально міняти формат своєї державності, включно з моделлю економіки. Не виключено, що і з «м’якою асиміляцією» наших біженців там також.

Був ще «антиприклад» Румунії, котра в лютому 2023 року бачте не зуміла збити дві ракети «Калібр», що декілька хвилин пролетіли в повітряному просторі країни.

У нас цю історію тоді списали на «нерішучість НАТО», хоча там нюанс насправді у структурі протиповітряної оборони самої Румунії.

Так, там є чотири батареї ЗРК Patriot, але їх вистачає хіба що на столичний регіон і важливі об’єкти. Стройові 17 винищувачів F-16 румунських ВПС розписані за різними місіями НАТО, придбані в Норвегії ще 30 літаків у стрій ще не стали, а периферію країни перекривають взагалі старі С-75.

Тому якось і не дивно, що для перехоплення «Калібрів» румуни підняли у повітря взагалі МиГ-21R, і це буквально виглядало як жбурляти «балалайки» навздогін крилатим ракетам.

Україна історично розвивалась саме як частина західного світу, тому має інтегруватись саме на Захід. Але ж потрібно чіткіше розуміти, які ми маємо власні переваги.

- І заодно розуміти, що рівень величі народів насправді визначається глибиною помилок, які вони зуміли пройти і перерости.

Іван Киричевський, журналіст (сторінка у FB)