У росіян ломка: путін наказав любити Трампа і США - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Конкретизація російської переговорної стратегії із США, зустріч представників США та рф у Стамбулі, виступ путіна на колегії фсб та новий пакет санкцій проти москви, - у рамках Програми російських і білоруських студій  в рамках Антон Оксентюк та Ярослав Чорногорпредставляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Виступ путіна на колегії фсб. Кремль використовує внутрішньополітичну ситуацію для посилення власних позицій у переговорах із США

Російський диктатор путін провів засідання колегії фсб, під час якого зробив ряд важливих внутрішньополітичних заяв. Перш за все його виступ стосувався відносинам з адміністрацією Дональда Трампа. Путін наголошував на позитивних перспективах майбутньої взаємодії з США, необхідності боротися зі спробами “західних еліт” завадити діалогу з Вашингтоном.

Його слова, поміж суто зовнішньополітичного фактора, налаштованого на демонстрацію власної зацікавленості у діалозі із США, мають й серйозний внутрішньополітичний вплив. Перш за все, роблячи прямі позитивні заяви у бік США саме на колегії фсб, путін демонструє, що у внутрішній політиці росії ніщо не повинно демонструвати негативне відношення до Трампа. Путінські слова про боротьбу зі спробами завадити діалогу таким чином можна інтерпретувати й на внутрішню політику. Одночасно із цим ми бачимо, що загальна антизахідна риторика продовжить існувати, але тепер у вигляді орієнтації суто на Європу.

Нові заяви путіна. Кремль конкретизує свою стратегію відносин із адміністрацією Дональда Трампа

Протягом останнього тижня путін зробив цілий ряд заяв, з яких стає зрозумілим, як саме кремль збирається конкретизувати власну стратегію взаємодії із Сполученими Штатами. Ще після російсько-американської зустрічі в Ер-Ріяді Українська призма зазначала, що ми можемо спостерігати ознаки зміни стратегії кремля у спробах побудувати позитивні контакти з адміністрацією Дональда Трампа.

Вона полягає у зміні фокусу уваги США із безпосередньо питання мирного врегулювання війни на тематику двосторонніх відносин. Перш за все це стосується економічної співпраці. З останніх заяв путіна стає зрозуміло, що диктатор має бажання залучити значні американські інвестиції у видобуток російської сировини. При цьому він вже прямо назвав один з подібних напрямків - спільний видобуток алюмінію у Красноярському краї, що потребуватиме 15 мільярдів доларів.

Щобільше, кремль, на фоні підготовки українсько-американської угоди стосовно рідкісноземельних елементів та інших ресурсів вирішив “перебити” цю тему, прямо натякнувши на можливість видобутку цих ресурсів в росії замість України. Важливо й те, що путін заявив про залучення США до подібної роботи й на окупованих українських територіях. Останній факт ще раз демонструє, що москва намагається перевести дискусію у комфортний для Трампа економічний формат.

Ще одним фактором, значно важливішим для України, є дискусія стосовно ініціативи Дональда Трампа щодо скорочення військових витрат США, росії та КНР на 50%. Коментуючи її, путін вирішив різко погодитися із цією можливістю.

У цьому плані необхідно розуміти кілька важливих фактів. З моменту початку повномасштабного вторгнення витрати москви на оборони зросли майже у чотири рази. Так, оборонний бюджет росії на 2025 рік становить близько 145 мільярдів доларів. В такому разі згода росії на ініціативу Трампа взагалі не вплине на стан російської армії у відносно мирний час. Адже зниження фінансування оборони на 50% дозволить москві закладати в бюджеті 72,5 мільярди доларів на власну армію. Саме така сума була закладена росіянами як витрати у перший рік повномасштабного вторгнення. При цьому навіть рівень 72 мільярдів доларів вже був набагато більшим, ніж кремль витрачав у роки до початку війни. Це означає, що росія зможе відносно легко продовжувати розвиток збройних сил у майбутньому.

Але навіть у такій ситуації, коли кремль намагається перевести увагу з політичного врегулювання на двосторонні відносини зі Сполученими Штатами, орієнтуючись на економіку, ми бачимо, що “ультимативна” позиція москви залишається незмінною.

Це підтверджуєть останні заяви з боку міністра закордонних справ росії Сєргєя Лаврова. Він, коментуючи російську позицію, знову наголосив на цілому ряді російських умов - захоплення усіх територій чотирьох частково окупованих українських областей, “скасовування антиросійських законів”, тобто повернення проросійського руху у внутрішню політку України та відмова від ідеї розміщення миротворців в Україні.

Слова Лаврова говорять й про те, що одна з найбільш небезпечних умов кремля також залишається без змін - це обмеження української армії та неможливість її співпраці із Заходом. Саме усі ці ультиматуми кремль буде намагатися проміняти в США на всі описані “пропозиції”.

Чергова зустріч представників США та рф у Стамбулі

27 лютого представники США та рф провели новий етап двосторонніх переговорів. Їхня зустріч пройшла у Стамбулі та тривала близько 6,5 години. При цьому офіційно було заявлено, що основною темою зустрічі стали технічні моменти стосовно відновлення повноцінних дипломатичних контактів, як-от вимоги російської сторони “повернути” їм арештовану нерухомість, а також погодження нового посла росії в США.

Цікаво те, що представники кремля за результатами багатогодинних переговорів взагалі відмовилися давати якісь коментарі. Але зі слів американського Держдепартаменту стало відомо, що сторони працювали над “стабілізацією роботи дипломатичних місій”. Так, самі американці заявляють про прагнення отримати від росіян розв'язання практичних проблем роботи власного посольства, наприклад його “кадрове наповнення” контрактними працівниками, а також йдеться про доступність банківських операцій.

У Держдепі також додали, що сторони проведуть додаткову зустріч стосовно “дипломатичних” питань.

Разом із цим не зрозумо, чому російські представники взагалі відмовилися від якихось конкретних коментарів. Все що нам наразі відомо - це прізвище нового посла рф у США, агреман на якого було отримано у Стамбулі. Мова йде про директора департаменту Північної Атлантики в мзс рф Алєксандра Дарчієва. Він же й очолював російську делегацію у Стамбулі.

Також цілком вірогідний сценарій, при якому непублічною частиною переговорів могло стати й питання врегулювання війни. Як раніше зазначала Українська призма, вже після перших офіційних контактів між США та рф у Саудівській Аравії кремль, словами свого міністра закордонних справ Сєргєя Лаврова ні на йоту не змінив власної радикальної переговорної позиції. Ми можемо припустити, що саме відсутність будь-яких коментарів з боку москви може говорити про відсутність результатів саме на цьому напрямку.

16-й пакет санкцій ЄС проти росії. Продовження тиску на російський нафтовий “тіньовий флот”

24 лютого Євросоюз запровадив новий, 16-й пакет санкцій проти росії. Цього разу під обмеження потрапили 48 осіб та 35 організацій, а також ще 53, як російські, так й іноземні суб’єкти, що підтримують російський ВПК.

Було запроваджено обмеження проти російської фінансово-банківської “Системи передачі фінансових повідомлень” від центробанку рф, яка допомагала москві обходити санкції.

Окрім того, під удар потрапив ряд російських пропагандистських ресурсів, чи роботу на території ЄС було обмежено.

також новий пакет прямо торкається теми нафтового сектору рф, а саме її “тіньового флоту”. Але важливість полягає не у самому факті включення до списку підсанкційних танкерів нових суден, а в запровадженні нового критерію для включення до санкційних списків - володіння/управління танкерами «тіньового флоту».

Аналогічним критерієм стала й підтримка або отримання вигоди від співпраці з російським ВПК.

Під обмеження потрапила й спроможність рф здійснювати геологічну розвідку запасів нафти та газу, зокрема йдеться про продаж відповідного програмного забезпечення.

Важливим моментом є й те, що окрім безпосередніх санкцій проти російського “тіньового флоту”, були запроваджені секторальні обмеження на 5 важливих морських портів росії - Усть-Луги, Новоросійська, Приморська, Астрахані та Махачкали. Відтепер компаніям буде заборонено здійснювати будь-які угоди, які так чи інакше стосуватимуться даної інфраструктури, за винятком сільськогосподарського сектору.