У Південній Кореї величезні запаси 155-мм снарядів: чи Байден дотисне Юна

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль перебуватиме 24 та 29 квітня з офіційним візитом у США. У Південній Кореї величезні запаси 155-мм снарядів та інших боєприпасів, але корейці відмовляється впередати їх Україні - бояться росії. The Washington Post пише, що Президент США Джо Байден під час цього візиту спробує переконати Юна бути сміливішим.   

Подаємо переклад статті The Washington Post:

"Вони походять з різних кінців політичного спектру. Байден ліберал і залишається політиком протягом усього життя, тоді як консерватор Юн вперше пішов у політику лише два роки тому, щоб балотуватися на пост президента.

Бути батьком і дідусем – це центральна частина особистості Байдена; Юн не одружувався, поки йому не виповнилося 51 рік, і у нього нема дітей.

Проте двоє чоловіків погоджуються в одному: альянс між їхніми країнами важливіший, ніж будь-коли.

Цього тижня Байден прийме Юна в Білому домі на державну рівні, буде  вечеря з нагоди 70-річчя Договору про взаємну оборону, який об’єднав безпекові інтереси країн після завершення Корейської війни. У четвер Юн має виступити з промовою на спільній сесії Конгресу, відтак, за десятиліття він стане першим президентом Південної Кореї, який зробить це.

(Альянс був створений після Другої світової війни, коли Сполучені Штати підтримали Південну Корею, а Радянський Союз зі своїм комунізмом – Північну Корею та Китай).

Для Юна, якому нині 62 роки, події цього тижня стануть чудовою нагодою продемонструвати, що він серйозно ставиться до зміцнення зв’язків зі Сполученими Штатами.

«Найважливіше — це можливість для людей обох країн належним чином визнати історичне значення … альянсу та його досягнення», — сказав Юн в інтерв’ю The Washington Post, що відбулось в президентському офіс в Сеулі і більша частина якого була присвячена його особистому життю та майбутній поїздці.

«Це справді найуспішніший альянс в історії і, перш за все, альянс, заснований на цінностях», — сказав Юн.

Хоча Вашингтон може посперечатися з такою характеристикою, пакти безпеки з Японією та Південною Кореєю стають дедалі важливішими, оскільки Китай чітко заявив про свій намір кинути виклик світовій першості Сполучених Штатів в економічному та військовому плані.

Байден наголосив на ролі альянсів у протидії геополітичним викликам, що постають  від Східної Азії і до Східної Європи.

Можна очікувати, що цього тижня Юн потрапить під тиск, щоб наслідуючи приклад інших демократій, постачати артилерійські снаряди в Україну, брак яких є критичним для країни, що воює.

Сеул має величезні запаси боєприпасів, але відмовився відправляти їх в Україну через стурбованість своїми відносинами з Москвою. Минулого тижня Юн сказав Reuters, що таке рішення « може бути важктим» для Південної Кореї, хіба що «лише гуманітарна чи фінансова підтримка», якщо ситуація погіршиться.

«Звичайно, Україна перебуває під незаконним вторгненням, тому доцільно надавати різну допомогу, але коли йдеться про те, як і що ми будемо постачати, то ми не можемо не враховувати багато прямих і непрямих відносин між нашою країною та воюючими країнами", - сказав Юн The Post".

У відносинах між США та Південною Кореєю залишаються інші суперечності, наприклад, наслідки Закону про скорочення інфляції та Закону про чіпси для південнокорейських виробників, а також зростаюче бажання серед південнокорейців мати власну ядерну зброю, незважаючи на гарантії безпеки США.

Юн сказав, що очікує обговорити цілий ряд питань, з якими зіткнувся Альянс.

При новому консервативному президенті Південна Корея готова прийняти більш агресивну зовнішню політику.

Офіційний Вашингтон давно вважав, що з консервативними південнокорейськими президентами, які прагнуть бути ближче до США, легше працювати ніж з лібералами.

Дійсно, Юн подолав кілька перешкод в альянсі двох країн за перший рік перебування на посаді. Він відновив спільні військові навчання зі Сполученими Штатами, щоб підготуватися до можливого нападу Північної Кореї. Також  працював із США, щоб зменшити залежність глобального ланцюжка поставок від Китаю, і, що особливо помітно, він зробив політично ризикований крок, щоб помиритися з Японією після років військових дій.

Але Юн політичний новачок, який зі скрипом обійняв посаду трохи більше як рік тому. Він залишається загадкою навіть для давніх спостерігачів за Кореєю у Вашингтоні. Він ретельно оберігав свої ідеологічні уподобання під час своєї кар’єри прокурора, включно з двома посадами генерального прокурора — однієї з найвпливовіших посад у Південній Кореї.

Щоб зрозуміти його мислення, варто повернутися до його ранньої кар’єри. У корейській мові є приказка: якщо ти впадеш сім разів, ти встанеш вісім разів.

Тим не менш, Юну, який закінчив один із найпрестижніших університетів Південної Кореї, знадобилося дев’ять спроб скласти національний адвокатський іспит. Національний іспит на юриста Південної Кореї, як відомо, складний і був навіть вибірковим, але дев’ять років — це все одно довгий термін.

Це означає, що він почав свою кар’єру прокурора надзвичайно пізно – після 33 років.

Син академіка, він мав спокійне дитинство. Деякі друзі, які були з ним близькі, кажуть, що Юн марширував у такт власного барабана та за власним графіком, щоб досягти того, що він вважав важливим.

«Якщо він вірив, що робить те, що правильно, то його не дуже хвилювало те, як інші дивляться на його дії чи як його оцінюють», — сказав Лі Чул Кю, адвокат і товариш Юна по коледжу. «Багато хто з нас із тих днів пам’ятає, яким він був рішучим, а не боровся з нерішучістю».

Один з найдраматичніших моментів його кар’єри прокурора стався 2013 року, коли він розслідував ймовірне втручання Національної розвідувальної служби у вибори на підтримку Пак Кин Хе, кандидата від консерваторів і остаточного переможця.

Під час напружених тодішніх слухань у Національній асамблеї Юн розповів, що зазнав політичного тиску через своє розслідування.

«Я не є лояльним до жодної людини», — сказав він, це твердження з обуренням зміцнило його національний імідж як сталевого прокурора, який дотримується закону, який лише зміцнився, коли він став кандидатом у президенти від політичного блоку, що колись очолював Пак.

Але розслідування 2013 року він заплатив високу професійну ціну. Його перевели до міста другого рівня, фактично понизивши в посаді.

«Я вважав, що якщо ті інституції хоч трохи втрутилися у вибори і підірвали довіру людей, це потрібно виправити», — згадав він. «Тому я провів розслідування. Якби я знову опинився на тій посаді, то, ймовірно, виконував би свою роботу так само».

Безкомпромісний підхід Юна був очевидним у перший рік його президентства та був зустрінутий неоднозначними відгуками.

Візьміть його зусилля для поліпшення відносин з Японією. Протягом майже 80 років між двома країнами були складні стосунки через невирішені історичні суперечки, пов’язані з японською колоніальною окупацією Кореї в першій половині 20 століття.

Зокрема, він вклав політичний капітал у вирішення заплутаної суперечки щодо компенсації за примусову працю, що була в центрі напруженості між Сеулом і Токіо — хоча 60 відсотків південнокорейців не схвалюють його пропозицію.  І от минулого місяця він став першим лідером Південної Кореї, який відвідав Японію за 12 років.

Під час майже 90-хвилинного інтерв’ю Юн детально розповів про своє рішення щодо Японії, сказавши, що під час своєї кампанії він був відкритим щодо своїх намірів. Занепокоєння безпеки Південної Кореї були надто актуальними, щоб відкладати співпрацю з Токіо, сказав він, додавши, що деяких критиків ніколи не переконати.

«Європа пережила кілька війн за останні 100 років, і, незважаючи на це, ворогуючі країни знайшли шляхи для співпраці на майбутнє», — сказав він. «Я не можу погодитися з думкою, що через те, що сталося 100 років тому, щось абсолютно неможливо [зробити] і що вони [японці] повинні впасти на коліна [для вибачення] через нашу історію 100 років тому. І це питання, яке потребує вирішення. … З точки зору переконання, я вважаю, що зробив усе можливе».

Але його найбільш поляризаційні кроки були зосереджені на ґендері. Юн піддався критиці за свою пропозицію ліквідувати Міністерство гендерної рівності та сім’ї. Прихильники цієї інституції стверджують, що спеціальне агентство, яке займатиметься жінками та сім’єю, є необхідним, враховуючи низьку репутацію Південної Кореї щодо гендерної рівності та її вороже ставлення до спільноти ЛГБТК.

Патріархальна система в поєднанні зі зростанням нерівності доходів і житловою кризою означає, що молоді корейці все більше відкладають або уникають шлюбу та дітей.

Сам Юн одружився вперше в 51 рік — це дуже незвично для Південної Кореї. Його дружина, 50-річна Кім Кеон Хі, є бізнесменом, яка заснувала компанію, що займається виставками мистецтва. Юн сказав, що він і Кім пов’язані через його випадковий інтерес до історії мистецтва та художніх галерей.

«Мій найщасливіший спогад — це те, що я нарешті зустрів свою дружину й одружився з нею в пізньому віці, коли мені було 50 років», — сказав він.

У них немає дітей, але вони мають шість собак і п’ять котів, переважно рятувальників. (Юн поділяє це спільне захоплення з Байденом, який також має собаку-рятувальника.)

За словами тих, хто зустрічався з Юном під час закритих зустрічей, у приватному житті він напрочуд нефільтрований. Він також може бути недоречним у громадських місцях — і минулого року це призвело до гучного резонансу, коли він образив законодавців під час глобального заходу охорони здоров’я в Нью-Йорку. Байден, який називає себе «гаф-машиною», напевно, міг би поспівчувати.

Юн сказав, що він давно захоплюється конституційною системою США та її глобальним впливом, і йому подобалися американські пісні та телешоу, коли він ріс. Тепер, як президент, у нього є подарунок від Байдена, який він зберігає на своєму столі — копія меморіальної дошки Гаррі С. Трумена з написом: «На цьому гроші закінчуються!»

(Фото - Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль у своєму офісі цього місяця. Табличка на його столі з написом «На цьому гроші закінчуються!» був подарунком від президента Байдена / Джин Чанг для The Washington Post).