Тригерна історія та піар Зеленського: скандал із підручником історії для 11 класу

"Та ні, не хочу я ніякого хайпу. Просто мене турбують деякі речі. І є цілий ряд питань до Міносвіти. Наприклад, чому нові підручники для 11 класу почали дітям роздавати у кінці березня. Випускникам через два місяці складати НМТ, а тут їм з таким "тадааам" пропонують нові теми для вивчення", - так почала свій допис у ФБ вчителька історії Марія Воротило.

За її словами, згаданий підручник закінчується 2024 роком, тобто, проігнорована вимога певної історичної дистанції для написання підручників з історії. Як розказувати дітям про війну, безпосередніми свідками якої вони є, адже така історія є надзвичайно тригерною.

Власне, чи не з цього допису у соцмережах спалахнуло гостре обговорення нового підручника історії України для 11 класу, зокрема, того розділу, що стосується російсько-української війну. Вчителі, громадські активісти, політики критикують підручник, що цей розділ написаний непрофесійно, що він надмірно політизований  і, по суті, рекламує чинну владу,

Цитуємо Марію Воротило: "І що мене найбільше гнівить - це те, що підручник завершується 2024 роком.

Дивіться, у нас, насправді, між істориками є своєрідна домовленність - ми не обговорюємо професійно події, яким менше 5 років. Бо минуло занадто мало часу, ми ще не є об'єктивними, не всі наслідки можуть бути очевидними.

А якщо говорити про Україну - так такі "молоді" події є ще неймовірно тригерними.

А ще влада, яка керувала державою у 2020 році і далі - досі при владі.

Отже, у 11 класі ми тепер вчимо не тільки ковід, але і історію повномасштабної війни.

І це дивна ситуація - обговорювати з дітьми події, учасниками яких були ці ж самі діти.

Важко говорити про Ірпінь з дітьми, які тікали звідти у 2022 році і бачили підрив дамби. Важко говорити з харківськими малюками, особливо із Салтівки. Діти з півдня переважно мовчать і нічого не коментують.

Весь цей матеріал проходить по всіх їхніх тригерах. У багатьох дітей загинули або поранені батьки, багато хто воює. Мені з ними навіть 2014 обговорювати не просто, а тут - Буча 2022-го", - написала Марія Воротило. 

Також постає питання про те, як написаний цей підручник, у якому не згадано, що була провалена підготвока до війни, нема історій про людей - військових, волонтерів, цивільних.   

Знову надаємо слово Марії Воротило: "А тепер увага, зараз буде найбільш скандальна частина допису.

Бо я не розумію, за якими критеріями обирали, про що говорити, а про що - ні.

От наприклад, ви всі прекрасно пам'ятаєте НЕ підготовку до війни. Пам'ятаєте, як з осені 2021 всі бігали, хвилювались, нервували через чутки. Як активізувались ТРО, скільки було навчань.

І яка спокійна була влада - із шашликами, планами на Великдень... а День Єднання пам'ятаєте? Як закликали не поширювати паніку.

Як не була проведена евакуація (хоча б дітей!) з прикордонних територій, не закуплені ліки, майже повну відсутність укриттів.

У підручниках про це ні слова.

А варто, насправді, про це говорити, якщо вже ми піднімаємо на поверхню 2022 рік. І дітям варто запитати - а на їхню думку, враховуючи весь наш нинішній досвід, що треба було тоді робити"?

І ще одна цитата з допису історикині: "І знаєте, якщо вже обговорювати цю війну - то я б хотіла її обговорювати з точки зору людей. Бо ця війна про нас, про наші цінності, втрати, переоцінку себе, зміну світогляду.

Я б хотіла прочитати у підручнику хоч одну історію про убитих цивільних і митців у окупації - хоча б про Володимира Вакуленка.

Та Боже, у нас зараз стільки проєктів, які намагаються розповідати про це - а у підручнику тиша.

Розкажіть про волонтерів. Чому у темі про 2014 рік про них говоримо, а тут тиша? Хіба "повернись живим" не зробили чудо? Назвіть імена найвідоміших людей або фондів, які доклали значні зусилля, аби врятувати країну у цьому вільному падінні.

А ще я хочу почитати про військових.

Наприклад, про Залужного. Чому єдина згадка про нього - це маленька фотографія і все? Дмитро Марченко - врятував Миколаїв і він заслуговує більше, аніж 1 речення. Або ж Да Вінчі - він би був класним натхненням для підлітків, а я жодного слова не знайшла про нього".

"Про те, як влада вже намагається створити собі виключно “білу” репутацію в історії. Останні дні бачимо багато дискусій у Facebook про новий підручник з історії України для 11 класу.

Ось лише один приклад, як однозначно там описується період “Великого будівництва”: “За два роки реалізації програми Україна отримала майже 14 тис. км нових шляхів, а це майже 40% доріг державного значення, і майже 500 мостів та переходів”.

Так, йдеться про те саме “Велике будівництво”, про корупційні заточки якого ви читали роками. І на яке Україна витратила левову частину бюджету замість того, практично ігноруючи потребу розбудовувати армію та оборонний сектор під час війни. Бо, цитуючи Зеленського, “ми можемо збільшити армію у два-три рази, але тоді не зможемо будувати дороги”.

Зокрема, видавці надали інфоромацію про авторів: "Над новим підручником з історії України працювали досвідчені автори та науковці: Олександр Гісем — кандидат історичних наук, розробник модельних навчальних програм з історії України; Олександр Мартинюк — учитель, методист. Вони є співавторами багатьох підручників з історії. Щоб зробити наші підручники ще більш сучасними та цікавими для учнів, ми доповнюємо їх інтерактивними розробками. Саме так почалася співпраця з Акімом Галімовим, журналістом, продюсером, автором низки історико-документальних проєктів. Для нових підручників з історії України він надав авторські відеоматеріали, зокрема уривки з проєкту «Реальна історія».

Щодо критики змісту підручника, то видавництво пояснило: "... хочемо відповісти на деякі закиди щодо нашого підручника «Історія України. 11 клас». По-перше, у ньому відсутні будь-які наративи чи прояви російської пропаганди. Ми чітко зазначаємо, що цю війну почала Росія, а мета її агресії — знищення української державності та української нації. Прикро, що не всі змогли зрозуміти контекст та розрізнити причину від привода. 

По-друге, додати розділ про повномасштабне вторгнення в підручник для одинадцятикласників — це наше свідоме рішення. Ця тема залишається актуальною для нас, і, як би нам усім не було від цього боляче, про це потрібно говорити, зокрема й на уроках у школі, зокрема й на уроках історії. 

По-третє, ми ретельно відбирали ілюстративний матеріал для нашого видання. Кожна ілюстрація підручника повинна доповнювати його текстовий матеріал, допомагати якнайповніше розкривати тему. Це основний критерій під час вибору світлин для всіх розділів підручника".

Зокрема, у статті на цю тему сказано: "Підручник з історії України, навколо якого точиться дискусія, насправді є перевиданим виданням підручника тих самих авторів — Олександра Гісема, Олександра Мартинюка та Акіма Галімова.

За ним зараз діти вивчають історію у школах і він є одним із багатьох підручників, які можуть обирати школи для навчання. Загалом підручники Гісема та співавторів є одними із найпопулярніших у школах.

Щоб вчителі встигли обрати підручники, за якими будуть навчати дітей з 1 вересня, їх готують до друку і видають значно раніше, за пів року до початку навчання у вересні.

У доповненому виданні, навколо якого триває суперечка, події завершуються 2024 роком. Видання такаж має інше оформлення.

Саме у цих доданих матеріалах наприкінці підручника деякі з дописувачів побачили спроби затінити незручні для влади події 2022−2024 років, применшити роль одних діячів і підвищити — роль чинної влади".

«Підручник із культом»: вчимо українських школярів міфам про Зеленського. Це підручник — не про історію. Це про майбутню кампанію. Це про «учітєлько, подивіться, як красиво зроблено». Це — буклет із політичного піару, в якому немає відповідей на питання, які справді турбують", — навело ВВС слова дописувача Фесбуку Владислава Смірнова.

На фото сторінка з нового підручника історії для 11 класу