Світлана Тихановська: «Демократична, вільна, незалежна, європейська Білорусь – наша мета, і це буде не міф, а реальність»

Світлана Тихановська сьогодні є політичним обличчям демократичної Білорусі. З нею та її командою пов’язують майбутнє цієї країни: вільне від кремлівської опіки та незалежне у контексті розбудови держави. Її присутність на політичній карті світу ненавидить лукашенко та його режим, до її лідерства не всі однозначно ставляться у демократичному таборі, проте за неповних три роки непростої боротьби Світлана Тихановська стала впізнаваною і впливовою політикинею. Для досягнення мети, їй, можливо, доведеться пройти іще довший шлях… В ексклюзивному інтерв’ю «Західному інформаційному фронту» лідерка білоруських демократичних сил відповіла на непрості запитання про свою діяльність, плани та перспективи.

– Шановна Світлано Георгіївно, як правильно представити вас українським читачам, ви – президент-елект, керівниця Об’єднаного перехідного кабінету (ОПК) чи керівниця Офісу Світлани Тихановської?

– Усі варіанти правильні та відповідають дійсності. Згідно з об’єктивними даними паралельного підрахунку голосів на виборах 2020 року, за мене проголосувала більшість білорусів. Моя найважливіша політична функція – об’єднавча, від початку російської агресії до моїх обов’язків додалося керівництво головним органом виконавчої влади – Кабінетом.

ПРО ЯДЕРНУ ЗБРОЮ В БІЛОРУСІ ЯК СЛАБКІСТЬ ЛУКАШЕНКА

– Безсумнівно, вся Європа говорить про ймовірне розміщення Путіним тактичної ядерної зброї на території Білорусі. Якими будуть політичні наслідки для Лукашенка і країни у зв’язку з розміщенням російської ядерної зброї на території Білорусі?

– Рішення Путіна розмістити ядерну зброю в Білорусі всупереч нашим національним інтересам – це вже політичний наслідок нелегітимності і слабкості Лукашенка. Для Білорусі це означає, що кількість російських військових на нашій території неконтрольовано та незаконно зростає. Ми пам’ятаємо, як росіяни скористалися своїми військовими об’єктами у Криму, коли вони в одну мить перетворилися на центри контролю та незаконної анексії. Ми розглядаємо військову присутність Росії саме через цей злочинний прецедент. Іще потрібно додати, що Білорусь стає потенційною мішенню для удару у відповідь у разі застосування росіянами цієї зброї з нашої території. У цьому сенсі білоруси стають заручниками дій ворожої нам іноземної держави.

– Нещодавно ви понад два тижні перебували у США? Чи можна почути детальніше про результати вашого візиту?

– Я перебувала з візитом у США рівно тиждень. Серед основних результатів – початок білорусько-американського стратегічного діалогу, консолідація обсягів допомоги громадянському суспільству, початок роботи в Конгресі над оновленням Акту про демократію в Білорусі. Я брав участь у низці публічних заходів високого рівня – слуханнях у Комітеті з міжнародних відносин Сенату США, конференції Калиновського у Конгресі, міжнародній конференції про майбутнє Європи у Гарвардському університеті. Я також змогла донести нашу позицію щодо неприпустимості розміщення російської ядерної зброї безпосередньо до радника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана.

– Перед США ви побували у Британії. Чи комфортно вам у ролі політика, який, як дехто вам закидає, нічого не вирішує?

– Перелічені результати візиту до США свідчать про те, що нам вдається досягати необхідних рішень. Ми наполегливо працювали для досягнення цих результатів і докладатимемо більше зусиль, щоби розвивати цей успіх. Факти свідчать про те, що завдяки нашим зусиллям нам удалося побудувати широку коаліцію на підтримку демократичної, незалежної Білорусі. Окрім інших завдань, я не втрачаю нагоди закликати підтримати український народ у його боротьбі проти російських загарбників.

ПРО ПОВАЛЕННЯ РЕЖИМУ ТА «ГОЛОВУ» ФРАНАКА ВЯЧОРКИ

– Чи є шанси у стратегії збройного повалення режиму Лукашенка?

– Від початку революції 2020 року білоруси наполягають на мирних політичних змінах, що зроблять їх стійкими та легітимними для всього суспільства. Зараз ми змушені боротися з подвійною кризою – тиранією режиму Лукашенка та загрозою незалежності від Росії. Ми усвідомлюємо, що лише деклараціями неможливо захистити країну від диктатури й іноземної військової присутності. Але стратегічна ставка буде на вирішення кризи та демократичні зміни мирним шляхом, через діалог і вибори.

– У Литві ставлення до білоруської еміграції є не завжди простим. Як цьому протидіяти?

– Литва – одна з тих країн, які найбільше допомагають білорусам після початку репресій. Від початку вторгнення деякі політики почали асоціювати громадян Білорусі з агресією режиму. Наше завдання – нагадати, що рішення незаконного режиму не можуть бути законними та не відображають волю народу. Наполеглива робота з іноземними політиками та суспільством дає свої плоди.

– Кому треба віддати «голову» Франака Вячорки, вашого головного радника, щоби розпочалися переговори між білоруськими демократичними силами?

– Діалог між політичними силами зумовлений їхнім бажанням гуртом працювати над спільними завданнями. Керівні структури – Кабінет, Координаційна Рада, мій Офіс – взаємодіють щоденно і плідно. Решта – самостійні суб'єкти, і їм ніхто не може заборонити робити те, що вони вважають за потрібне. Зі свого боку ми залишаємось відкритими для спільних дій.

ПРО РОБОТУ ДЕМОКРАТИЧНИХ СТРУКТУР

– Назвіть, будь ласка, ініціативи Об’єднаного перехідного кабінету, що допомагають білорусам у країні та за її межами.

– Інформування білорусів про дії демократичного руху щодо ситуації в нашій країні, війни проти України, злочинів режиму є одним із пріоритетів. Після початку агресії загострилися проблеми з отриманням віз та легалізацією за кордоном. В самій Україні ми докладаємо багато зусиль для вирішення проблеми із замороженими банківськими рахунками й отриманням дозволів на проживання. Але для цього потрібне бажання національної влади працювати разом, якого поки що бракує. Варто згадати проект нового білоруського паспорта – сміливе та надзвичайно складне завдання, над яким у Кабінеті працює Валерій Ковалевський.

– Багато говорять про протиріччя всередині ОПК. Наприклад, у вас з’явилася юридична радниця Крістіна Рихтер, а не міністр юстиції. Чому? Невже питання справедливості не є важливим?

– Це можна пояснити особливостями побудови наших структур. Питаннями відповідальності режиму в Кабінеті займається Павло Латушко – для цього не потрібен умовний міністр юстиції, а завдання Крістіни Рихтер спрямовані на забезпечення правової складової в діяльності ОПК.

– Звіт ОПК про півроку роботи багато хто вважає доволі дискусійним або навіть кумедним. Які зміни слід очікувати в роботі ОПК на наступні 6 місяців?

– Уся діяльність Кабінету спрямована на досягнення демократичних змін у Білорусі та захист незалежності країни в умовах репресій, участі в агресії, вигнання сотень тисяч білорусів з країни, гострої обмеженості ресурсів. Ця робота не ведеться у вакуумі, до цієї справи залучені десятки політичних та громадських структур. Перед нами складні завдання і вирішити їх буде нелегко. Коли назріють зміни в Кабінеті, вони будуть зроблені.

– Як ви збираєтеся будувати відносини з Координаційною Радою? Чи братимете участь у її засіданнях?

– Координаційна Рада створена за моєї ініціативи 2020 року та реформована 2023 року після створення Кабінету та мого заклику до її відновлення. Зараз доопрацьовують протокол взаємодії між Кабінетом і Радою, який, серед іншого, передбачатиме мої звернення до Ради, періодичне звітування членів Кабінету, їхню співпрацю з Радою через профільні комісії. Я бачу в Раді значний потенціал і вірю, що разом ми зможемо зробити більше, ніж окремо.

ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ

– Ви підтримуєте ідею переговорів з Лукашенком про звільнення політичних в’язнів?

– Звільнення політв’язнів є нашим пріоритетом, який диктує необхідність міжнародного тиску на режим. Нашою головною стратегічною метою залишається проведення демократичних виборів, які відновлять демократію і зроблять політичні зміни сталими. Відмовитися від цього не можна, а це те, чого чекає режим. Разом із тим ми від початку наполягаємо на тому, що це має відбуватися шляхом діалогу. До цього часу влада відхиляє наші звернення і посилює репресії. В умовах активної участі Лукашенка у війні проти України спроби визволення ускладнилися. Тому продовження тиску триватиме й надалі.

– Вас, Павла Латушка та низку інших опозиціонерів засуджено до значних термінів позбавлення волі. Чи є загроза позбавлення громадянства Білорусі для вас і соратників ?

– Так, така загроза є, і стосується вона тисяч білорусів, які вимушено покинули свою країну.

– Білоруській демократичній опозиції потрібен об’єднуючий міф. Яким він може бути?

– Білоруси – люди прагматичні й об’єднуються навколо чітких ідей і завдань. Нам потрібна спільна діяльність і чітке розуміння того, куди ми хочемо привести Білорусь. Демократична, вільна, незалежна, європейська Білорусь – наша мета, і це буде не міф, а реальність.

ПРО ВЗАЄМИНИ З ОФІЦІЙНИМ КИЄВОМ

– Від чого чи від кого, на вашу думку, залежить налагодження «містка дружби» між офіційним Києвом і вами, як лідеркою білоруських демократичних сил?

– Це залежить від того, як Київ бачить майбутнє нашого регіону та відносини з ним. Якщо толерантність до диктатур зберігається, то ми вже знаємо цю історію і живемо в ній зараз. Якщо настане усвідомлення, що тільки демократичні, незалежні, вільні країни зроблять наш регіон стабільним, тоді у нас буде тема для розмови та порядок денний для співпраці.

– Чим конкретно допомагають Україні у протистоянні з росією демократичні сили Білорусі?

– Інформування білорусів, підтримка волонтерів, протидія пропаганді та дезінформації, політична підтримка на кожній міжнародній зустрічі – нещодавно про це зазначив голова Комітету з міжнародних справ Верховної Ради Олександр Мережко за підсумками нашої взаємодії у Вашингтоні.

Але потрібно усвідомлювати, що якби ми діяли спільно з українською стороною, то досягнули би значно більших результатів. Так само, як українцям потрібна допомога в боротьбі з агресією, білорусам потрібна допомога в боротьбі з тиранією та російським контролем.

– Чи буде Представництво ОПК у Києві?

– Воно збережене та поки веде свою діяльність дистанційно, найближчим часом плануємо активізувати його роботу.

– Дякуємо за розмову!

Світлини – з ресурсу Flickr