Семен Шарецький – Офісу Тихановської: «Зійдіть з дороги на узбіччя – ви вводите в оману світову спільноту»

Схоже, у політичному таборі білоруських сил, опозиційних до лукашенка, остаточно окреслився розкол. Принаймні це випливає з початку ІІ-го Форуму демократичних сил Білорусі, що сьогодні, 11 липня, розпочав свою роботу у Берліні.

Декілька столів у першому ряді залишилися порожніми – на них від руки маркером написали прізвища Світлани Тихановської та Павла Латушка. Останніх не було ні на першому заході, що відбувся всередині травня цього року у Варшаві, ні тепер – у столиці Німеччини.

Захід розпочався із хвилини мовчання, якою вшанували білоруських добровольців, полеглих у боротьбі з російськими загарбниками. Ведучий також оголосив збір коштів на допомогу Збройним Силам України – лотом стала поштова марка з російським кораблем, що пішов на…

Політичне зібрання своїм виступом-відозверненням зі США відкрив колишній голова Верховної Ради Республіки Білорусь ХІІІ скликання Семен Шарецький.

Екс-спікер, за словами ведучого заходу Анатолія Котова, має право представляти державу як колишній легітимний керівник.

Семен Шарецький у записаному відео левову частку виступу присвятив не так діяльності берлінського Форуму, як аналізу та жорсткій критиці Офісу Світлани Тихановської. ЗІФ подає майже повністю україномовну текстову версію його виступу.

• Якщо на попередньому Форумі я в основному закликав до такого об’єднання (білоруських демсил, - ЗІФ), то зараз я хотів би піти далі. А саме присвятити свій виступ розвитку заклику об’єднання, поглянувши на нього крізь призму історії нашої опозиції – розпочинаючи з часу обрання лукашенка президентом і, звісно, включно з періодом боротьби з ним, як уже з узурпатором президентської влади.

Я не вважаю, що хтось може заперечувати проти того, що для досягнення своєї мети у боротьбі з нині наявним у Білорусі напівфашистським режимом за нейтралізації російського шовіністично-імперіалістичного режиму, який поки що опікує білоруський режим, але який уже окупував Білорусь, треба бути єдиними. Тобто нам потрібно докласти всі свої зусилля лише одній цій головній меті – боротьбі з цими двома антилюдськими режимами. Як засвідчують події, особливо після серпневих, 2020 року, президентських виборів, нам потрібно, за порадою класика, який у чому-чому, а в цих питаннях був досвідченим, причому у своїх діях навіть з перебором: «Перед тим як об’єднатися, потрібно роз’єднатися». Разом із тим я добавив би: публічно показавши хто є хто.

І так, поважна Світлано Георгіївно, сьогодні я вже звертаюся до вас, пані Тихановська, також публічно, хоча до цього часу відзначав лише вашу мужність. А непублічно звертався декілька разів до людей, які вас оточують, щоби стати частиною вашої команди. Мені хотілося вірити, що і в мене, й у вас, а також у вашої всієї команди одна і та ж мета: у мене – боротьба з напівфашистським режимом і позбавлення білоруського народу від цієї гадини, що називається лукашизмом, яка звивається на грудях нашого народу. Я думав, що така ж мета і у вас. Але з’ясувалося, уви, коли я намагаюся визначити вашу мету, то у мене перед очима мимоволі появляється ваш портрет, що на першому місці у вашій команді. Я дивлюся і думаю: от нехай би ленін поглянув на реалізацію його ідеї – кожна кухарка керуватиме державою. Вашому погляду, Світлано Георгіївно, я маю на увазі цю фотографію,  могли би позаздрити і Індіра Ганді, і навіть Маргарет Тетчер. З вашого вигляду – ви нічим не заклопотані, ви самовдоволені. А підпис то який: «Лідер, обраний білоруським народом». Яка фальш! Як вас швидко занесло за два неповних роки. Ось що означає увійти в політику людині, яка прочитала лише Носова.

Разом із тим я хотів би звернутися до вашого найближчого оточення, серед якого багато грамотних людей. Що ви робите? Хіба можна вважати народ за дурня? Чи ви хочете показати свою недалекість – інакше і не скажеш. Ви можете сказати, коли в Республіці Білорусь відбулися вибори лідера? Поважна Світлано Георгіївно, якщо би ви почитали не лише Носова, а й твори декількох видатних державних діячів, то ви би знали, що це все вже було та чим це все закінчилося. Фюрер, а потім і «хайль Гітлер», вождь, а потім під бурхливі оплески, що не змовкають, «хай живе товариш Сталін». А далі ще більш витончено: «ми виступаємо у країні, освітленій генієм Володимира Ілліча Леніна, у країні, де невтомно та чудесним чином – ви тільки вдумайтеся в це слово, працює залізна воля Йосифа Сталіна». Це слова Олексія Максимовича Горького.  

І закінчилося все печально – морем крові у країні, що допустила ці крики «хайль Гітлер», і в країні, де народ дозволив появитися та розквітнути культу особи Леніна і Сталіна. А подивіться на путіна. Адже там (на росії, - ЗІФ) нещодавно казали: «А хто, якщо не путін?» І що? І зараз на українській землі через цього негідника ллється море крові.

А ось цей горе-історик (лукашенко, - ЗІФ), який не знає навіть приблизно років життя Старини, оголошує через свою непритомність, себе «бацькой». Учора – директор колгоспу, і раптом – президент Республіки Білорусь. Дух перехопило від такої висоти. Щось подібне, Світлано Георгіївно, сталося і з вашим лідерством. Не хочу вас образити, але вчора скромна домогосподиня і раптом – у центрі світової уваги. Голова пішла обертом.

А зараз уважно погляньмо на склад команди цієї лідерки. Хіба ви там знайдете відділ з боротьби з теперішнім режимом. Зате ви там знайдете п’ятеро людей, які займаються зовнішньою політикою. Тобто підготовкою чергових вояжів лідерки. Я запитав Павла Павловича (Латушка, - ЗІФ):

• По-моєму, ці вояжі Світлани Георгіївни ніяк не заважають лукашенкові робити свої ниці справи, як ви вважаєте, Павле Павловичу?
• Звісно ні, я з вами погоджуюся у цім, – ось відповідь Павла Павловича. І відповідь загалом правильна.

Шановна Світлано Георгіївно, коли народ проголосував у своїй більшості за вас, то ви були зобов’язані, якщо взяли на себе сміливість стати кандидаткою у президентки, прийняти присягу та тут же створити уряд. Нехай навіть тимчасовий, який би звернувся до урядів країн ООН із проханням підтримати законний вибір білоруського народу. Більше того, а самі ви повинні були докласти усіх зусиль для об’єднання активної частини опозиції для підтримки ваших кроків. Але на жаль ви відмовилися від прийняття присяги, мовчки дозволивши це зробити тому, хто програв вибори. Усе це уважно аналізуючи, я починаю розуміти: ви, Світлано Георгіївно, не могли прийняти жодної присяги: у вас у заручниках чоловік, це раз. І два, виявляється цей пройдисвіт (лукашенко, - ЗІФ) не просто віддав наказ вивезти вас у Литву, але й забезпечив вас чималою сумою грошей – а як інакше зрозуміти отой його оклик: «Мерзота невдячна, я їй дав 15 тисяч доларів». І яка ж відповідь лідерки, обраної білоруським народом, на це приниження її хамом? - Я скажу потім.

Світлано Георгіївно, - коли?! Тому яка присяга, яке об’єднання опозиції? Та більше того – тільки дивак може не розуміти того, що перед тим, як вас вивезти з почетом у Литву, з вас узяли підписку про співпрацю. Не могли вас, Світлано Георгіївно, залишити і там, у Литві, без свого нагляду. Тому поводити себе інакше ви просто не можете. Що вийшло, те вийшло. Щоправда, образливо за інші ваші дії – ви поїхали у Литву, біля вас появилися, як мені здається зараз, вельми сумнівні люди – замість тих, хто допомагав вам досягнути перемоги на виборах. А в містах республіки не припинялися заклики продовжувати квіткові ходи й організовувати дворові посиденьки. І що? – Дуже просто: збожеволілим силовикам надали допомогу з вирахування активної частини опозиції. А зараз дивуємося, що у нас так багато політв’язнів.

І ще: відомо, що кремлівський диктатор привітав свого колегу з узурпації влади в Білорусі, з перемогою на минулих виборах. Мені, звісно, складно сказати, які слова пролунали з вуст іншого негідника на знак подяки цьому кремлівцю. А от що ви, Світлано Георгіївно, після цього назвали путіна «мудрим» і бажали наче би перемовини з ним – це не може не дивувати, а радше – обурювати. І далі: перемовини не вдалися з путіним. Ви почали людям пудрити мізки перемовинами з вашим колишнім суперником на виборах. Причому я повторюю, з тим, хто програв вибори, разом із тим стверджуючи, що вже і майданчики готуються то в Австрії, то у Швеції. Шановна Світлано Георгієвно, де ті майданчики та де ті перемовини?  Перемовини ведуться, але між двома цими негідниками про те, щоби закабалити і Білорусь, і, звісно, російський народ. Так і хочеться запитати у вашої команди: а що, після того, як ви йому передали функції прийняття присяги при цьому ігноруючи думку більшості тих, хто голосував, він що, став легітимним? А якщо ні, то які можуть бути перемовини з нелегітимним чиновником?

Семен Шарецький також зачитав учасникам форуму та глядачам підписаний ним у якості голови ВР РБ документ про те, що 20 липня 1999 року сплив термін перебування на своїй посаді президента олександра лукашенка. У ньому викладено застереження про бажання узурпатора влади зблизитися з росією і можливу втрату суверенітету. В документі також зазначено, що всі підписи лукашенка на паперах після 20 липня 1999 не мають жодної юридичної сили

Відтак усі рішення лукашенка після вищеозначеної дати не можна вважати законними.

Семен Шарецький припустив, що в команді Світлани Тихановської потурають чиїмось незаконним вказівкам.

• Однак я бачу що ви, мабуть не без вказівки якихось органів, повторюєте ці злочини. Вся річ у тім, що ви запрошували до участі в референдумі, призначеному нелегітимним узурпатором влади.

Щоправда, Павло Латушко на мій докір щодо цього відповів: «А як же так, потрібно щось робити. А що скажуть люди?» От ви, Павле Павловичу щось і робите. Упевнений, за чиїмось завданням. Зараз, з метою розколу опозиції оголошуєте про проведення конгресу. А де ж ви були, Павле Павловичу, до Форуму об’єднаних демсил Білорусі, що відбувся. Я розумію вас, ви – людина грамотна, але піймались, як курка в щі, тому не знаючи, що вам тепер робити. Ось уже двічі зі мною розмовляли, а тепер розродилися конгресом. Звісно, розуміючи, - в цьому я упевнений, що це веде до розколу опозиції. Ви прикриваєтеся, причому дуже незграбно, народом. От я і хочу сказати білоруському народу: ніякі ви не опозиціонери до наявного в Білорусі, а тим паче в росії, антинародним режимам. Якщо би ви були справжньою силою, про яку ви заявляєте, Світлана Георгіївна не плуталася би зі знанням чий Крим. І не поводилася би її компанія так, щоби, по-перше, нічого суттєвого не робити, імітуючи діяльність. По-друге, ця компанія робить усе, щоби розколоти справжню опозицію. Злочинці! Тому, панове опозиціонери такого штибу, зійдіть з дороги на узбіччя. Бо хвиля народного гніву, що піднімається, узагалі зіштовхне вас у кювет.

Шановна Світлано Георгіївно, ви кажете, що не заважаєте іншим опозиціонерам. Ви не заважаєте тільки одному – нелегітимному узурпатору влади творити свої гидкі справи. А діючій опозиції ви заважаєте, присипляючи пильність народу імітацією своєї діяльності  та тим самим вводите в оману світову спільноту. Робіть висновок! Живе Білорусь! Слава Україні!