Швидка деокупація Херсона: вкид чи хайп?

Віталій Купрій та Ігор Мосійчук, два екс-нардепи поспішили обнадіяти українців. За доброю українською традицією пролізти поперед батька відомо куди, вони написали у соцмережах обнадійливі повідомлення про швидке звільнення окупованого Херсона.

За версією Купрія, «два незалежні джерела» повідомили, буцім ЗСУ вже звільнили «чотири вулиці», і там точаться бої. Більш обережний Мосійчук написав, що рекомендує стежити за Херсоном і «чекати на хороші новини».

Ці повідомлення однаково збурили хвилю ейфорії, при чому не лише у соцмережах. Пости колишніх народних обранців радо перепостили десятки новинних сайтів. Хоча в умовах війни до таких «новин» потрібно ставитись надзвичайно обережно.

Невизначеність посилив і радник Офісу президента Олексій Арестович: «Не підтверджуємо та не спростовуємо. Погляньмо, що буде далі», - багатозначно прорік він.

І лише Telegram-канал Збройних Сил України Війна з окупантами приземлив усіх: «Інформація про те, що ЗСУ зайшли у Херсон – не відповідає дійсності. Бо вже більшість ЗМІ цю інформацію почали вкидати».

Досить різко відреагували на «бої в місті» більш адекватні журналісти і політики.

Проблема не в тому, що він це написав. Проблема в тому, що там 23 тисячі лайків. І це... Ну, складно зрозуміти, - дивується журналіст-розслідувач, а нині боєць ЗСУ Денис Бігус.

За його словами, «до Херсона ще копати і копати. В сенсі прям багато навіть не за фронтовими відстанями (а тут 1-2 кілометри відділяють повну дупу від «о, а тут і зупинитись можна». А просто багато». 

Наступного дня ці повідомлення вже прокоментувала заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

Так буває, що маленька дитина через неможливість усвідомити наслідки може задушити у щирих міцних обіймах кошенятко чи іншу тваринку. От зараз двоє колишніх нардепів і один чинний почали писати про зброю, яка застосовується на Херсонському напрямку, про хороші новини з Херсона, про зайняті вулиці в Херсоні тощо. І цим шкодять ЗСУ, - наголосила Маляр.

Звісно, непрямі ознаки вказують на те, що якийсь рух у херсонському напрямку справді відбувається.

Так, за словами Ганни Маляр, під час війни інформація свідомо подається з запізненням у часі – таке правило інформування в умовах воєнного стану. Воно обумовлено військовою доцільністю під час проведення операцій та заходами безпеки. 

«Це означає, що розголошення або спотворення інформації про деталі військової операції до того, як про це заявили офіційні джерела (Міноборони або ЗСУ), завдає шкоду нашим Збройним Силам та ускладнює виконання поставлених завдань», - підкреслила заступниця міністра оборони.

Тим часом радник голови Херсонської ОВА Сергій Хлань на своїй сторінці у Facebook зазначив, що новини про успіхи наших бійців – це «дуже чутлива інформація», тому про звільнення населених пунктів краще повідомляти трохи пізніше. І не давати ворогу підказок, що йому посилювати.

Також він зазначив, що певні успіхи на херсонському напрямку є. Тоді як рашистські війська готуються до оборони Херсона і вуличних боїв. І, за повідомленнями херсонців, будують укріплення в промислових районах міста.

Тим часом дуже весело стало від цих повідомлень російським пропагандистам (які маскуються під журналістів) – мовляв, в українських ЗМІ повідомили про взяття Херсона, а ми ось тут, у місті тихо і ніяких «укрів». Подібну новину зробила і проросійська «страна», якій нібито і херсонці, і бійці ЗСУ підтвердили, що українських військ в Херсоні немає.

Як і в історіях з фейками телеграм-каналу «Правда Геращенка», тут також напрошується висновок про те, що спішити з новинами у наш воєнний час поперед офіційні повідомлення не варто.

Адже цей інформаційний вкид про вхід ЗСУ до Херсона могли зробити для того, щоб дискредитувати українські медіа та звинуватити їх у поширенні фейків. З іншого боку, це могло б бути й елементом партизанської боротьби у самому окупованому місті.

Як показує практика, про події на фронті прийнято повідомляти через добу чи навіть більше – адже це може вплинути на безпеку в регіоні.

Поки що офіційної інформації про те, що ЗСУ зайшли до міста, від українського командування не надходило. Як показує практика, про якісь події на фронті прийнято повідомляти публічно через добу чи більший проміжок часу, оскільки це може вплинути на ситуацію з безпекою у регіоні.

А ось критичне мислення (особливо для медійників) і зважена оцінка вірогідності інформації – обов’язкова у наш час.