Штати взяли Гренландію «в роботу»: Данія проти цих «операцій впливу»

Отримавши відкоша на своє відверте зазіхання на Гренландію, адміністрація Трампа пішла до мети мисливськими стежками. І, мабуть, небезуспішно, бо МЗС Данії (у юрисдикції якої знаходиться Гренландія) уже викликало найвищого дипломата американського посольства в Копенгагені «на килим».

Зроблено це було через повідомлення про те, що громадяни США проводять «операції впливу» в Гренландії, повідомляє Reuters.

«Будь-яка спроба втрутитися у внутрішні справи королівства (Данії) буде, звичайно, неприйнятною. У зв'язку з цим я попросив Міністерство закордонних справ викликати американського повіреного у справах (дипломата) для бесіди», - данський мовник DR слова Люкке Расмуссена.

Виявляється, рівень дипломатії між США і Данією такий, що у американську місію в Копенгагені наразі очолює тимчасовий повірений у справах США Марк Стро. Йому, мабуть, і доведеться прийняти удар на себе.

А винен у цьому президент США Дональд Трамп та його неймовірні амбіції та бажання. Як уже писав ЗІФ, він неодноразово заявляв, що хоче, аби Штати отримали контроль над багатим на корисні копалини стратегічно розташованим арктичним островом «з міркувань національної та міжнародної безпеки». І навіть не виключав, що для цього може знадобитись застосування сили.

До таємних операцій з впливу на арктичному острові, за інформацією данського мовника, були залучені принаймні троє громадян США, пов'язаних з адміністрацією Трампа. Метою їхньої операції було проникнути в суспільство Гренландії з метою підриву відносин острова з Данією зсередини та спонукання гренландців «підкоритися Сполученим Штатам».

Один із вищезгаданих громадян США, якого неодноразово бачили на публіці з американським президентом, збирав дані про прихильних до Штатів гренландців, а також про противників Трампа. За словами джерела, американець також попросив гренландців вказати на випадки, які можна було б використати, щоб виставити Данію «в поганому світлі» в американських ЗМІ. Тим часом двоє інших американців, пов'язаних з адміністрацією Трампа, нібито регулярно контактували з політиками та бізнесменами на острові.

Джерела походження цієї інформації DR не назвала. Але зазначила, що стратегія «захоплення» арктичного острова могла бути розділена на три етапи з того часу, як у грудні 2024 року Трамп оголосив, що «американський контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю».

На першому етапі передбачалося проведення кампанії із привернення уваги гренландців, у тому числі прибуття сина Дональда Трампа з широко розрекламованим візитом на острів у січні. Потім настав етап тиску на Данію, коли віцепрезидент США Джей-Ді Венс у березні цього року відвідав американську базу на острові та у своїй промові розкритикував Данію. Третя фаза спрямована на проникнення в гренландське суспільство.

Навіть висловлювались припущення, чи можуть США застосувати військову силу для захоплення Гренландії. Цьому сприяв той факт, що сам Трамп неодноразово відмовлявся виключати таку можливість. Проте джерела DR не вважають, що Штати наразі мають намір застосовувати військову силу.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен назвала неприйнятними повідомлення про можливу спробу громадян США, які мають тісні зв’язки з президентом Трампом, вплинути на внутрішні процеси в Гренландії. Заяву очільниці уряду Данії також наводить DR.

«Я щойно завершила зустріч з представниками Сенату США... Ми чітко дали зрозуміти, що це неприйнятно. І ми дуже прямо передамо це нашим колегам у США, які могли б легко відкинути це як неправду, якби це не було так», – зазначила прем’єрка. За її словами, цей випадок свідчить про серйозність намірів Дональда Трампа захопити Гренландію.

Гренландія – територія Данії з 1953 року і має певну автономію з 1979 року, коли був сформований перший парламент острова. Але Копенгаген контролює його зовнішню політику, оборону і грошово-кредитну політику.

Останнім часом значення Гренландії помітно зросло. Острів став об'єктом «геополітичної гонки» за домінування в Арктиці, оскільки танення льодовиків унаслідок глобального потепління робить його ресурси більш доступними, відкриваючи нові судноплавні шляхи. Китай і рф уже посилили військову активність у регіоні, Штати також намагаються не відставати.