Що ховається за словами лукашенка напередодні зустрічі з путіним?

Лукашенко перед завтрашньою зустріччю зі своїм кремлівським господарем вирішив «погодитися» на спілкування з журналістами іноземних видань. Вочевидь, щоби виконати свою місію путінського пропагандиста, приховану за маскою незалежного речника. На колективному Заході, звісно, спробують пошукати сигнали і смисли у його словах. Але найбільше можна поспівчувати журналістам поважних видань, які себе не поважають, погоджуючись на зустріч із брехливим та кривавим диктатором. І тим самим легітимізують його та надають йому певної політичної ваги.

Слухати понад 3 години маячню бульбофюрера – те саме, що прийти у божевільню з надією почути адекватні коментарі від психічно хворого маніяка, жертвами якого стали сотні людей.

«Мобілізацію ми ніяку не оголошували та не збираємося її проводити й оголошувати. Але до війни готуємося у плані того, щоби щодо нас не було здійснено агресію. Ось і все. Білоруси абсолютно в цьому плані можуть бути спокійними», - намагався заспокоїти усіх господар зустрічі.

На завтрашній зустрічі з путіним бульбофюрер планує обговорювати питання безпеки й оборони. А також питання економічного, військового та політичного характеру.

Ретранслював кремлівський васал і прохання путіна до Заходу про готовність до перемовин. Мовляв, якщо президент США Джо Байден насправді хоче миру в Україні, то на нього чекають у Мінську на «серйозно поговорити». Задля цього «навіть путін прилетить, зустрінемося тут утрьох: два агресори та миролюбивий президент», обіцяв «ябацька» та «гарантував», що американський лідер з Мінська «полетить задоволеним».

Свою миролюбність лукашенко навіть окреслив словами щодо стратегічної ядерної зброї, яка Білорусі не потрібна, бо «удар по Америці ми завдавати не збираємося».

Шизофренія явно прогресує в обрамленій вусиками голові диктатора. Бо минулого року в серпні він говорив протилежне. «Ми колись з путіним у Пітері заявили, що переобладнуємо білоруські літаки Су-24 для того, щоби вони могли нести ядерну зброю. Ви що, думаєте, ми язиком ляпаємо? Все готово!», - намагався тоді полякати колективний Захід лукашенко.

Щодо можливого наступу з території Білорусі на Україну, то білоруський фюрер майже сказав правду – війни не хоче, «у жодному разі» не планує вводити свої війська в Україну, а путін ніколи не просив його вступати у війну. Хоча насправді підтримка росії у війні проти України з боку білоруського режиму є незаперечною.  

Укупі з путіним бульбофюрер готовий воювати лише у випадку, якщо «хоч один солдат прийде на територію Білорусі вбивати моїх людей». При цьому пообіцяв у разі агресії проти Білорусі «найжорстокішу» відповідь і війну, що «набуде зовсім іншого характеру».

А от надавати російській армії територію Білорусі для вторгнення в Україну лукашенко готовий.

Торкнувся «ябацька» і теми закриття перепускних пунктів на кордоні з боку Польщі та Литви.

«Ви бачите, як поводиться Польща, Литва. Поки що з економічного погляду вони постійно провокують. Перекладають відповідальність на мене. Ось вони закрили пункти пропуску. Це що таке? Це економічна провокація. Значить, торгівлі немає, немає економіки. І ось поступово вони ці провокації влаштовують. Просто провокують нас. Ну, до певного часу. Зараз ми думаємо про те, як на це відповісти. Прийнято рішення. Відповімо м'яко спочатку. Не зрозуміють – підсилимо», - пригрозив самопроголошений президент.

Політолог Павел Усов ключовим меседжем лукашенка на сьогоднішній зустрічі зі західними мас-медіа виокремлює фразу «я готовий воювати разом з росіянами з території Білорусі».

«Далі є якісь умови, причини тощо. Але головне, що Лукашенко вже мислить категоріями війни, він уже живе цими можливостями, він уже закликає до цього на білоруській землі», - написав Усов у своєму ТГ-каналі.

Він також висловив свої міркування щодо завтрашньої зустрічі обидвох диктаторів.

«Напередодні «реалізації плану наступу Путіна» 24 лютого. Не виключено, що відбудеться якесь нове геополітичне і стратегічне реформування відносин з Білоруссю. Не дарма Лукашенко говорив про «провокації», «бойовиків», «вбивства своїх людей», «вторгнення» на територію Білорусі», - сказав політичний експерт.

Павел Усов також вважає, що «якщо Лукашенко заговорив про мир, то треба готуватися до війни».

«На жаль, західні журналісти займаються ретрансляцією брехні й інформаційної агресії. Зібрав їх, облив брудом, показав, що він господар становища», - переконаний політолог.

Коментар

Білоруський політолог і методолог, громадський діяч, директор Центру європейської трансформації                      Андрей Ягорав: 

- Лукашенко регулярно робить такі шоу для російських чи міжнародних журналістів, використовуючи це для донесення своєї позиції і намагання видати це за свою самостійність, власну політичну лінію і важливість своєї персони. А також користається саме для підсилання своїх пропагандистських політичних позицій – це такі спеціально організований пропагандистський захід білоруської влади для підвищення свого статусу. Зараз такі заходи для лукашенка важливі, тому що за мінімальної міжнародної уваги до його персони через її токсичність, йому потрібне таке медійне висвітлення.

Щодо змісту прес-конференції, то нічого нового ми не почули. Знову ж таки, це виправдання участі Білорусі в агресії проти України (буцімто щось готували для нападу на Білорусь), якісь погрози на адресу України, повторення теми ядерної зброї. Словом, коло доволі звичайних тез, що ми чули від лукашенка від початку війни уже не один раз. Сьогодні відбулося просто підсилення пропагандистської позиції.

Що стосується зустрічі лукашенка з путіним, то вони доволі часто це роблять. Тому що модель відносин між двома країнами побудована на тому, що частина питань не може бути вирішена на жодному іншому рівні. Зараз виникають складні питання у зв’язку з їхньою співпрацею в агресії, і санкціями, під які потрапили два режими, і пошук виходу з економічних проблем, бажання лукашенка отримати від росії більше підтримки за допомогу в агресії проти України та політичну підтримку дій кремля. З іншого боку – заходи путіна як відібрати ще більшу частину контролю над білоруським суверенітетом і фактично рух до анексії Білорусі, на що лукашенко не дуже погоджується. Тут клубок питань, які не можна вирішувати ніяк інакше, як тільки на особистому рівні.

Попереду ще й трагічна річниця від часу повномасштабного російського наступу. Ми знаємо любов диктаторів до різних символічних дат. Можливо, плануватимуть якісь удари з території Білорусі, й за такого сценарію лукашенко намагатиметься виторгувати у росії щось у взамін. Ми можемо такі гіпотези будувати, але не знаємо напевне.

Щодо закриття пунктів пропуску на польсько-литовсько-білоруському кордонах, то лукашенко не може нічого цьому протиставити. Подібні заходи вже запроваджували проти Білорусі, коли лукашенко спровокував міграційну кризу 2021 року – тоді він був на самому піку, коли тисячі мігрантів намагалися прорвати кордон із Польщею. Тоді лукашенко також погрожував щось зробити, та не зробив. Нема у нього дієвих інструментів відповідати паритетними за силою заходами. Хіба що якусь підлість учинити – мігрантів посилати й інтенсивніше сприяти їм переходити кордони. На щось інше лукашенко не здатен, особливо з огляду на економічну ситуацію.