Російська пропаганда запустила нові, витончені наративи

Валерій Пекар – підприємець та громадський діяч – опублікував допис у FB з аналізом нових наративів витонченої російської пропаганди. Він проаналізував статтю російської журналістки Юлії Латиніної. Важливість такого аналізу автор пояснює тим, що "в тенета нових наративів потрапило чимало українців".

Нижче подаємо оригінал його тексту. 

Не обговорюватиму тут прийоми та формати викладення, традиційні для якісної ворожої пропаганди (багато правди + трохи брехні та рефреймингу, жорстка критика путіна, дифірамби ЗСУ тощо). Не цитуватиму традиційні твердження ("сучасної України би не існувало без Росії" тощо). Сконцентруємося виключно на тому, що є новим, і побачимо, що воно є відповіддю на українські спроби (досить слабкі поки що, на жаль, але вже налякали росіян) намацати стратегію перемоги.

Отже, нові наративи російської пропаганди звучать так:

1. Українці не прийняли росіян, що виступили проти путіна, - на кшталт Навального та телеканалу Дождь.

2. Українці вимагали санкцій проти всіх росіян, у тому числі антипутінців.

У результаті, за новим російським наративом, Україна зазнала чотирьох поразок.

1. Російська опозиція прибрала тему війни зі свого порядку денного. 

2. Російські солдати не стали масово здаватися в полон під впливом російських опозиційних медіа та політиків.

3. Під впливом дискурсу про деколонізацію з України виїхали мільйони російськомовних українців, і вони не повернуться. Також Україна втратила потенційних російських біженців, які проти путіна.

4. Найголовніше: Україна так налякала США розмовами про розпад РФ, що США ухвалили стратегічне рішення зберегти режим путіна.

Коротко кажучи, замість переможної рамки "демократія проти тиранії" Україна запропонувала Заходу програшну рамку "поневолені проти імперії".

(Кінець опису нових російських наративів.)

Тепер критично подивимося на вищенаведені чотири пункти.

1. Російська опозиція ні на що в цій війні не впливає, тож її порядок денний не має значення.

2. Вплив російських опозиційних медіа та політиків на російських солдатів дорівнює приблизно нулю, особливо на кадрових військових, вагнерівців і зеків, кадирівців, сільської бідноти з національних республік, закредитованих алкоголіків з російської глибинки тощо. Українські програми закликів до здачі в полон були та є, але вони користуються кращими каналами, ніж телеканал Дождь.

3. Мільйони українців, україномовних і російськомовних, виїхали через російське вторгнення, а не через заборону російської мови. Чи будуть вони повертатися –залежить передусім від безпекової ситуації, тобто перебігу війни, а не російської мови. Врешті, виїхати через бажання розмовляти російською до Польщі чи Ірландії – нелогічно.

Ну а мільйони російських громадян для України – сумнівне надбання, цінність якого не очевидна, м'яко кажучи.

4. Тепер найголовніше: мовляв, через те, що Україна хоче кінця імперії, а не зміни путіна на антипутіна на чолі імперії, Україна начебто відштовхнула США. 

Правда полягає в тому, що США від самого початку були налаштовані лише на послаблення путінського режиму, а не на його поразку. Ми не бачимо протягом року послаблення початкової американської позиції – лише посилення, але недостатнє, на український погляд. Нам поки що не вдалося переконати США у прийнятності і привабливості сценарію російської поразки – вони ніколи на нього не погоджувалися, але тепер ближче, ніж будь-коли.

Урешті, ніхто не описав механіку зміни путіна на Навального чи Ходорковського. Тож цей сценарій цілковито гіпотетичний, і якщо би Україна раптом утратила розум і пам'ять і почала переконувати американців це здійснити, все одно ніхто ні з українців, ні з росіян не зміг би відповісти, як це зробити.

Єдине виключення – цей спосіб знають у ФСБ і можуть реалізувати. Але чи мусять українці переконувати американців зробити так, як хоче ФСБ? Навряд чи.

Російська пропаганда закликає нас зробити те, що, за її словами, є смертельним для путінського режиму, і критикує Україну за те, що обраний нею шлях безперспективний для української перемоги.

Значить, що?

Значить, усе навпаки.

"Можеш кинути мене у воду чи у вогонь, - закричав Братик Кролик, - але, заради всього святого, молю, не кидай мене у капусту!"

Російська пропаганда закликає нас зробити ставку на антипутінців і в жодному разі не думати про деімперіалізацію, бо так Україна не переможе. 

Дякуємо, ми вас почули.

Усі путінці та антипутінці вийшли з однієї сталінської шинелі. Лише руйнування імперії принесе нам сталий мир.

Доповідь закінчив.

Фото voanews.com