Російська дезінформація в епоху коронавірусу: як Росія намагається використовувати коронакризу для досягнення власних інтересів

1. Після розпаду СРСР Росія стала його головним спадкоємцем, але не успадкувала статусу наддержави. Останні роки вона прикладає інтенсивних зусиль, щоб повернути собі місце, яке колись займав Радянський Союз, зокрема через зміцнення своїх позицій на міжнародній арені та розширення сфери впливу. Дезінформація - один із методів, які часто використовує Москва для цієї мети.

2. Росія визнала можливості пандемії коронавірусу і вирішила використовувати її для досягнення своїх цілей та намірів. Використовуючи дезінформацію, Москва намагається підірвати авторитет ЄС та НАТО та розділити країни-члени. Також ведеться кампанія по послабленню позицій США на міжнародній арені.

3. Однак дезінформаційна діяльність Росії під час пандемії не обмежується лише коронавірусною тематикою, що демонструє дезінформація щодо маневрів НАТО Defender-Europe 20.

Після розпаду СРСР Росія стала його головним спадкоємцем. Тим не менш, країна не успадкувала статусу наддержави, яку мала її держава-попередник. Початок XXI століття та вступ на посаду президента Владіміра Путіна позначилися в російській історії як початок процесу, спрямованого на повернення Росії цього статусу.

Реалізація цього плану передбачає зміцнення міжнародних позицій Росії, зокрема посилення впливу в країнах і на територіях, які Москва вважає традиційною сферою свого впливу, розширення цієї зони, а також послаблення позицій інших держав, особливо США, і діяльність на шкоду західним структурам, тобто ЄС та НАТО. З цією метою впродовж кількох років Москва проводить інтенсивну діяльність на багатьох рівнях, наприклад політичному, економічному, гібридному чи військовому, а також у різних частинах світу.

Прикладом цього є військова участь Росії у конфлікті на сході України та анексія Криму.

Також відповідною ілюстрацією є втручання у хід конфлікту в Сирії - воно мало на меті врятувати режим Башара Асада від краху, оскільки владу в Дамаску та Москві єднають добрі стосунки з 1970 року, коли батько Башара Хафез аль-Асад здобув владу в Сирії. Більше того, утримання Аль-Асада при владі з початку російської інтервенції здавалося невід'ємною частиною плану подальшого розширення впливу на Близькому Сході. Також підвищений інтерес до поглиблення відносин з африканськими країнами - і тим самим зміцнення своїх позицій на цьому континенті, як продемонстрував минулорічний саміт Росія-Африка в Сочі - є частиною реалізації амбіцій стати супердержавою.

За систематичні порушення міжнародних норм у власних діях, наприклад згадана анексія Криму, втручання у президентські вибори у США у 2016 році чи спроба отруїти колишнього російського офіцера російських спецслужб Сергєя Скрипаля, який проживав у Великій Британії, на Росію накладені численні економічні, дипломатичні та персональні санкції стосовно окремих осіб, пов'язаних з Кремлем.

Впродовж кількох років Росія – більш чи менш ефективно – є ізольованою на міжнародному рівні.

Москва не уникає дезінформації у своїх операціях. Мета її використання у випадку з Росією - маніпулювати глобальним наративом вигідним для себе чином, що дозволяє здійснювати політику Кремля. Росія намагається зміцнити свої позиції на міжнародній арені та розширити сферу свого впливу, зокрема, через розповсюдження чуток та пліток, спрямованих на створення невизначеності, хаосу чи страху в країнах, владу яких Москва не вважає за прихильну до себе, або ж підриває довіру громадськості до урядів інших країн.

На даний час Росія бореться з пандемією коронавірусу, а деякі експерти вважають, що статистика захворюваності та смертності від коронавірусу в Росії не відповідає дійсності.

Однак у глобальній коронакризі Москва бачить можливості, які створює пандемія, і намагається максимально використати її для реалізації власних інтересів, як тимчасових, так і довгострокових.

У цьому аналізі менше уваги буде зроблено на те, як Росія дезінформує, і більше уваги на те, чого вона намагається досягти, використовуючи дезінформацію під час пандемії коронавірусу.

Російська дезінформація - приклади з недавнього минулого

Використання дезінформації не є новою тактикою для Кремля. Протягом десятиліть Москва, у тому числі за часів СРСР, часто використовувала цей метод, нерідко поєднуючи його з пропагандистською діяльністю. Можна стверджувати, що дезінформація протягом десятиліть була одним із елементів зовнішньої політики Кремля. Однак вам не доведеться шукати приклади в далекому минулому. Лише за останні кілька років дезінформація супроводжувала військову та політичну участь Росії в Україні, президентські вибори в США у 2016 році або поширення еболи в Ліберії та Сьєрра-Леоне, в чому пропагандистські рупори звинувачували США. У польському контексті ми можемо згадати про діяльність на площині пропаганди та історичної дезінформації щодо історичної суперечки про події ІІ світової війни.

Для поширення дезінформації Кремль використовує широкий спектр організацій: від ферм інтернет-тролів, які здійснюють кампанії в соціальних мережах, через Міністерство закордонних справ та його дипломатичні представництва, які надають неправдиві повідомлення, до пропагандистських медіа-каналів (телеканал Russia Today, інформагентство Sputnik). Завдання Кремлю полегшує великий контроль над засобами масової інформації. 

Російська дезінформація під час пандемії коронавірусу

Російська дезінформація під час коронакризи має дві основні цілі. По-перше, Кремль розраховує на підрив авторитету та внутрішньої співпраці західних структур, тобто НАТО та ЄС, а також на демонстрацію їх слабких сторін перед кризою та неефективністю в наданні допомоги країнам-членам. По-друге, Росія активно працює над тим, щоб показати слабкі місця США під час пандемії, а також підриває довіру інших країн до цієї країни, поширюючи дезінформацію про те, що коронавірус був результатом досліджень американської біологічної зброї. Таким чином, Москва намагається дискредитувати США на міжнародній арені.

Послаблення внутрішньо європейського та трансатлантичного співробітництва, а також підрив авторитету США є інтересом Москви, яка, здається, розглядає пазли на політичній карті світу лише в чорно-білих тонах: чим слабкіші та  більш розрізнені західні структури, і чим гірша репутація США, тим більше шансів зміцнити міжнародні позиції Росії та розширити сферу свого впливу. Це, у свою чергу, згідно з планами Кремля, призведе до повернення статусу, який колись мав СРСР.

Через обмежений обсяг тексту дезінформація Росії під час пандемії коронавірусу буде показана на кількох обраних прикладах.

Медична допомога для інших країн

Дезінформаційну діяльність, поєднану з пропагандистською, можна було спостерігати, коли Росія організовувала медичні доставки до інших країн. До уваги взята допомога, надана Італії, Сербії та США. У випадку з Китаєм таку діяльність називали «масковою дипломатією». Вона, в першу чергу, покликана замінити наратив про Китай як країну, де пандемія почалася, на образ держави, яка мала справу з коронавірусом і тепер допомагає іншим. Вона також має на меті покращити імідж китайської влади та відвернути увагу від помилок, які та допустила в початковий період пандемії.

Однак у випадку з Росією мотиви різні. Хоча медичні доставки до кожної з вищезазначених країн мали принаймні одну спільну мету - просувати імідж, показуючи Росію як країну, що бореться з коронавірусом, досить добре, щоб можна було допомогти іншим, - Москва планувала кожен із цих випадків по-різному.

Італія

Росіяни назвали акцію допомоги, надану Італії, «з Росії з любов'ю». Окрім медичного обладнання, на Апеннінський півострів вирушили понад 100 російських військовослужбовців. Сам факт, що Міністерство оборони Росії стоїть за медичною місією, а в її склад входили військові, мав насторожити Італію як державу-члена ЄС та НАТО, а також ці інституції.

За даними газети «La Stampa» з посиланням на джерела Міністерства оборони Італії, 80% поставленого обладнання було марним у боротьбі з коронавірусом. Інформація про те, що російські спецслужби були серед співробітників, направлених до Італії, з'явилася досить швидко. Російська акція була не гуманітарною місією, а дезінформацією, розвідкою та пропагандою. Дезінформаційна кампанія стосувалася впливу на єдність європейської (ЄС) та трансатлантичної (НАТО) спільноти, а також показала ЄС невмілим і не здатним надати належну допомогу. З іншого боку, розвідувальні операції могли бути спрямовані, наприклад, на збір інформації про функціонування італійських служб та армії під час коронакризи.

Однак не можна не згадати ще одну причину допомоги Москви Італії, яка, безперечно, мала бажання підірвати спроби зберегти ізоляцію Росії на міжнародній арені, іншими словами - підірвати єдність країн ЄС в частині продовження санкцій, накладених проти Росії. Рішення про продовження санкцій ЄС повинно прийматись одноголосно всіма країнами-членами, а процедура повторюється кожні півроку. Вважається, що Італія має чи не найбільшу у всьому Союзі схильність до бажання скасувати обмеження, накладені на Росію, чим Кремль вирішив скористатися. Цікаво, що сам Владімір Путін закликав скасувати обмеження та санкції, використовуючи саміт G20, який відбувся наприкінці березня. Він стверджував, що це слід робити з гуманітарних міркувань, щоб країни могли краще боротися з пандемією.

Сербія

В умовах погіршення ситуації президент Сербії Александар Вучич звернувся за допомогою до Китаю та Росії. Він виправдав своє прохання, заявивши, що ЄС повністю зайнятий допомогою країнам-членам, забуваючи про країни, що знаходяться у найближчому сусідстві.

11 літаків перевезли медичне обладнання та 87 військових лікарів до Сербії. Разом із сербськими солдатами вони повинні були відповідати за дезінфекцію будівель та організацію лікувальних центрів. Російська допомога Сербії, як і у випадку з Італією, з самого початку контролювалася військовими.

Аналізуючи причини російської допомоги Сербії, неможливо не відзначити, що дві країни єднають політичні, економічні та військові зв’язки, а також слов'янське походження та православ'я як домінуюча релігія. Більше того, Росія досі не визнала незалежності Косова. Однак, вирішивши надати Сербії допомогу, найбільш важливими для Москви були інші аргументи.

Слід вважати, що Росія використовує факт надання допомоги Сербії для перешкоджання її інтеграції в ЄС. Російська дезінформація в цьому випадку ґрунтується на підриві авторитету Союзу та демонстрації його як партнера недостойного довіри і такого, що не гарантує допомоги, коли вона потрібна, і це незважаючи на факт, що ЄС реально надав цю допомогу Сербії. Для посилення свого впливу на Сербію Кремль використав у своїй дезінформації заяву президента Вучича про відсутність допомоги з боку Брюсселя.

Спроба зміцнити свої позиції в Сербії може бути частиною пазлу, спрямованого на подальший розвиток російського впливу на Балканах і тим самим перешкоджанню поглибленню можливої ​​євроатлантичної інтеграції країн регіону. Серед країн Балкан Боснія і Герцеговина є офіційним кандидатом на вступ в НАТО, а Північна Македонія, Чорногорія, Албанія та Сербія подають заявку на членство в ЄС.

Москва також розраховує на підживлення антиєвропейських настроїв серед сербського суспільства. На її думку, це повинно дати їй позитивний ефект у боротьбі за серце і розум сербів, а отже, сприяти більш широкій реалізації цілей російської зовнішньої політики щодо Сербії та Балкан.

США

На початку квітня Москва також направила медичний транспорт до США, в тому числі респіратори та захисний одяг. Мотив цього помислу був багатогранним, і гуманітарний аспект надання допомоги навряд чи був одним із них.

По-перше, самим фактом відправлення медичного транспорту до США Кремль підкреслив, що американська реакція на коронавірусну кризу була недостатньою. Таким чином, Москва завдала владі США приниження власного іміджу перед своїм суспільством - врешті-решт, Вашингтон прийняв медичний транспорт від одного з найбільших міжнародних опонентів.

По-друге, транспорт супроводжувався дезінформацією з боку Росії, яка представляла свою поведінку як самовідданий акт підтримки. Однак це була не благодійна допомога, надана безкоштовно, а купівля. Більше того, деякі медичні пристрої, що поставлялися Росією, виготовлялися російськими компаніями, що підлягають санкціям. Таким чином, Вашингтон потрапив у московську пропагандистську пастку, що фактично дозволило Кремлю посилити свій наратив щодо необхідності зняття санкцій в умовах пандемії коронавірусу.

Крім того, метою було підірвати могутність США і показати, що навіть вони не в змозі впоратися з будь-якою кризою.

Вірус як біологічна зброя

Продовжуючи приклад Сполучених Штатів, слід зазначити, що в рамках своєї дезінформаційної кампанії Кремль розповсюджує чутки про те, що коронавірус став результатом американської роботи над біологічною зброєю. Ці звинувачення нагадують відомий з «холодної війни» наратив СРСР, який звинувачував США у проведенні біологічних експериментів, що вийшли з-під контролю, трагічними наслідками чого стало поширення СНІДу. Хоча між окремими журналістами та істориками, які вивчають цю тему, точиться суперечка щодо назви цієї дезінформаційної кампанії (за одними з них вона називалася «Операція Денвер», за іншими – «Операція зараження»), вони погоджуються, що до поширення цієї теорії залучалися спецслужби СРСР, а також деяких його країн-союзників.

Поширюючи чутки, що коронавірус - це біологічна зброя, створена американцями, Росія намагається послабити довіру інших держав до США. Дії Москви також розраховані на те, щоб показати США як в кращому випадку некомпетентну країну, а в гіршому – таку, що цинічно використовує біологічну зброю для здійснення своїх цілей. Можна зробити висновок, що Кремль керується ціллю ослаблення міжнародних позицій США та фактично ослаблення позицій цієї країни як глобального гегемона.

Дезінформація щодо Defender-Europe 20

Нарешті, варто згадати, що Росія не обмежує свою дезінформаційну діяльність в епоху пандемії темою, що стосуються Ковід-19. Для пояснення цього моменту можна використати наступний приклад.

Підготовка до маневрів НАТО Defender-Europe 20 супроводжувалася дезінформаційною кампанією. Ці навчання мали проходити, серед іншого, у Польщі та на території країн Балтії. План полягав у перекиданні 20 000 солдат та військової техніки зі США в Європу. Росія, яка розглядає будь-які військові маневри біля своїх кордонів як провокацію та посилення напруги, спочатку розглядала вправи як загрозу її безпеці. Так вона представляла маневри в ЗМІ.

У період, що передував запланованому початку маневрів, як до, так і після того, як було оголошено пандемію коронавірусу, прокремлівські ЗМІ опублікували інформацію, спрямовану на поділ членів Альянсу, а також підрив сенсу здійснення самих маневрів. Більше того, Sputnik навіть повідомив про передачу ядерної зброї до Польщі та моделювання ядерної атаки на Росію під час навчань. Міністерство національної оборони Польщі очевидно, що спростувало такі заяви.

Метою Москви, безперечно, була гра на емоціях російського суспільства та поширення страху. Північноатлантичний альянс зображувався в негативному світлі навіть потенційного агресора, що фактично мало призвести до посилення російського обурення щодо НАТО та його держав-членів, тим самим посиливши підтримку антизахідної риторики Путіна.

Підсумок

Після розпаду СРСР Росія стала його головним спадкоємцем, але не успадкувала статусу наддержави. Кремль протягом кількох років досить інтенсивно намагається повернути цей статус, а дезінформаційна діяльність - один із інструментів, які використовуються для цього.

Росія побачила можливість використання коронавірусу для досягнення власних інтересів, таких як послаблення західних структур (ЄС та НАТО) та «вбиття клину» у європейську та трансатлантичну єдність, дискредитації США на міжнародному арені, зміцнення власних позицій та розширення сфери впливу. Кремль досить спритно проаналізував, що і як може виграти з глобальної коронакризи, тому вирішив використовувати її для досягнення своїх цілей у міжнародній політиці.

З самого початку транспорт з медичною допомогою, організований Росією, мав мало спільного з гуманітарним бажанням надати допомогу, а служив для досягнення певної вигоди. Допомагали в цьому супроводжуючі кампанії з дезінформації. Таку ж мету переслідувало розповсюдження чуток про створення коронавірусу в рамках американських досліджень біологічної зброї, і в цьому випадку Кремль надихався дезінформаційною діяльністю Радянського Союзу, спрямованою проти США кілька десятиліть тому.

Варто зазначити, що під час пандемії Москва не обмежується COVID-19 в дезінформаційній діяльності, прикладом чого є поширення неправдивої інформації про передачу ядерної зброї до Польщі в рамках навчань Defender-Europe 20 та про моделювання ядерної атаки на Росію під час них.

Рекомендації для НАТО, ЄС та США

В одному зі своїх ЗМІ представники НАТО заявили, що російській дезінформації найкраще відповідати проектами, що свідчать про її неправду. Однак важливо підкреслити необхідність більшої реклами цих проектів. З цією метою варто провести медіа-кампанію, щоб проілюструвати, як країни-члени отримують допомогу в рамках Євроатлантичного центру координації реагування на стихійні лиха, та наголосити, що, незважаючи на пандемію коронавірусу, НАТО продовжує виконувати свою роль у стримуванні та наданні безпеки державам-членам та їх громадянам. Прогрес цифровізації не означає, що кожен громадянин країн-членів НАТО має доступ до нових технологій та інтернету. Більше того, кількість людей, які переглядають профілі НАТО у соціальних мережах чи відвідують веб-сайт Альянсу, щоб отримати новини щодо його діяльності, невелика. Тому медіа-кампанію слід проводити як в соціальних мережах, так і в більш традиційних ЗМІ, щоб максимізувати її охоплення та аудиторію. ЄС повинен зробити те саме.

Дивлячись на приклад російської військово-медичної місії в Італію, частина якої виявилася офіцерами російських спецслужб, країна-членам ЄС та НАТО, до яких можуть звернутися росіяни з допомогою, слід наполягати, щоб вона охоплювала лише медичне обладнання. Будь-який «медичний персонал», відряджений Москвою до члена ЄС та НАТО, повинен, наскільки це можливо, пройти контррозвідку, щоб ускладнити використання Росією коронакризи для проведення додаткових розвідувальних операцій.

ЄС, НАТО та США повинні поширювати цілісні, чіткі та розбірливі науково обґрунтовані повідомлення про походження, профілактику та лікування коронавірусних інфекцій. З цією метою вони повинні використовувати медіа-майданчики, наприклад телевізійні конференції, що також транслюються в соціальних мережах, в яких не брали б участь політики, а експерти, які мають ґрунтовні знання. Також видається розумним створити інформаційну інтернет-службу, повністю присвячену коронавірусу, яка би надала достовірну та підтверджену інформацію, в управлінні якої брали би участь усі зацікавлені сторони, тобто ЄС, НАТО та США. Було б хорошою ідеєю провести інформаційну кампанію в друкованих ЗМІ, щоб максимізувати свою аудиторію, наприклад, купуючи сторінки в національних періодичних виданнях з найбільшим тиражем і найбільшою репутацією та описуючи найважливішу інформацію про коронавірус у формі статті.

Доцільно провести поглиблений аналіз російської дезінформаційної кампанії під час пандемії коронавірусу, оскільки Росія не відмовиться від використання дезінформації як частини своїх зовнішньополітичних цілей. При аналізі слід також враховувати дезінформаційну діяльність з минулого, як близького, так і далекого.

Alan Lis 

ілюстративне фото: ine.org.pl