Прес конференція кандидата у президенти РП: антиукраїнські заяви, фейкові персонажі та маніпуляції

26 травня у Варшаві кандидат у президенти РП Кшиштоф Босак, за сприяння заступника голови міської ради прикордонного місті Перемишля – відомого українофоба Анджея Запаловського – провів прес-конференцію, в ході якої кандидат від «Конфедерації» озвучив ряд відверто антиукраїнських заяв.

Формальним приводом для збору прес-конференції стала нібито, потреба заявити спротив щодо «українізації польських шкіл». Зокрема стосовно загальноосвітньої школи №3 1-3 ступеня Мостиської міської ради, яку 12 травня 2020 року було  перейменовано на Комунальний заклад загальної середньої освіти «Ліцей №3» .

Передвиборча риторика Кшиштофа Босака, ніколи не вирізнялась конструктивність у сфері польсько-українських взаємин, але цього разу почали лунати насправді одіозні заяви.

Згадавши Закон України «Про повну загальну середню освіту», Босак звинуватив польську владу у тому, що вона на відміну від угорців та румунів фактично кинула напризволяще польську меншину в Україні. Також польській владі закинули «безцільову підтримку України», що на думку кандидата у президенти РП призвело до того, що польську меншину українізують.

Далі Босак озвучив відверту брехню про «ліквідацію» школи та про те, що там нібито на 100% навчаються польські діти. 

Надалі маніпулятивно повідомив, що вигаданий ним факт «ліквідації» може стати прецедентом того, що нібито кожна школа в Україні може бути ліквідована.

Захопившись антивладною риторикою Кшиштоф Босак, вимагав у польської влади негайно відреагувати на «антипольську політику України», і негайно викликати українського посла для дачі пояснень.

Для підвищення власного рейтингу Кшиштоф Босак, ймовірно за дружньої підказки Анджея Запаловського, використав рішення Мостиської міської ради про перейменування вказаного вище навчального закладу.

Сам Анджей Запаловський, у виступі заявив, що «українські націоналісти, беручи приклад із Литви та Білорусі, де пригноблюють польську освіту, вирішили робите те саме в Україні». Завершивши виступ тим, що це нібито «повна компрометація польської закордонної політики на східному напрямку».

Далі до мікрофона, запросили особу, яка представилась «полькою зі Львова».  У виступі вона щиро дякувала Кшиштофу Босаку, який з її слів «дбає про нас», маючи на увагу представників польської нацменшини в Україні. Після тривалих тирад про те, що діюча польська влада погана, і «тільки Босак може врятувати польськість на Кресах» ця пані закликала голосувати на нього на прийдешніх президентських виборах.  Більше того ця «полька зі Львова» заявила що «це не поляки виїхали із польських земель, а Польща втратили свої кордони». Висловила від свого імені нібито «переконання» польських меншин про те, що «Польща туди повернеться», лише в подальшому додавши «думками повернеться»

Цьогоріч «Конфедерація», не вигадала нічого нового

В погоні за електоратом вони  лише продублювали маневр «Національного Руху» із львівською журналісткою Марією Пиж-Пакош, яка у 2014 році, завдяки наявності польського громадянства, балотувалася до Європейського парламенту за списками у Підкарпатському воєводстві. Її тодішній виступ на з’їзді «Національного Руху» про нещасних поляків на Кресах, і як їх гноблять бандерівці, став широко відомим та став об’єктом ряду резонансних розслідувань.  

У 2020 році «Конфедерація», до складу якого входить «Національний Рух»  на роль «польки зі Львів» призначила - Евеліну Підгурну.

Ця особа, вже неодноразово використовувалась польськими націоналістами для формування парадигми «гноблення поляків» у Україні. У минулорічному інтерв’ю, Евеліна жалілась, що їй нібито довелось втекти зі Львова через утиски з боку українських шовіністів.

Про те, які претензії могли бути в «українських шовіністів» до 16-річної дівчинки із села Семенівка Пустомитівського району Львівської області, яка навіть дня не навчалась у «польських» школах Львівщини, вкрай складно уявити. У 2013 році ця особа, спокійно виїхала на навчання в Польщі, і навчалась чи то у Варшаві чи то у Вроцлаві. Варто також згадати акцію поблизу білоруського кордону, у якій приймала участь ця «полька зі Львова». Тоді активісти Фонду «Молоді Креси» звертались до громадян Білорусі, аби вони вказували польську національність під час перепису населення. 

Отож польські «націоналісти» змінили акторку, але сценарій залишили той самий!

Такий образ «знедоленої українськими шовіністами львівянки» дуже вигідний для політичної експлуатації. Особливо такими політиками як конфедерати, які дуже вміло користуються російськими лекалами у формуванні «пригноблених співвітчизників за межами країни».

У даній історії слід зрозуміти наступне: політики подібного формату не перебирають засоби, у хід йде все, аби здобути ще одну позначку навпроти твого прізвища у виборчому бюлетені. Слова Босака про те, що це питання мовляв «червона картка» для інших кандидатів у президенти – Анджея Дуди та Рафала Тшасковського, чітко свідчить про те, що ціль «омріяне президентство» для «Конфедерації» виправдовує використання відвертої брехні та маніпуляцій, в тому числі в адресу сусідніх країн.

Примітним є той факт, що Запаловський перед тим, як «підкинути ідейку» для піару Босаку, намагався 25 травня, у переддень  згаданої прес-конференції протягнути на сесії міської ради Перемишля заяву про засудження антипольських дій партнерського міста Мостиська. Проте місцеві політики не піддались на провокацію заступника голови міської ради   

А манкурти завжди прислуговуватимуть таким силам, і не суть важливо з меркантильних чи егоцентричних мотивів. Вигадавши «ліквідацію польської школи» у Мостиськах, хоча очевидно ж рішення міської ради не ліквідовує, а перейменовує даний навчальний заклад, «конфедерати» не задують той факт, що насамперед йдеться про приведення у відповідність до норму українського законодавства статуту навчального закладу. Адже у ньому містилась абсурдне дискримінаційне положення про те, що ««громадянин України польської національності». Не згадують й про окремі факти роботи 79-річної  діючої директриси школи Терези Тетерич, що є фігурантом щонайменш двох кримінальних проваджень про порушення норм трудового законодавства.  Проте без сумніву шукатимуть антиукраїнських друзів для початку в Угорщині, а далі у інших країнах.

Українській стороні, доведеться робити складний вибір, адже не реагуючи на такого роду агресивні інформаційні потоки можна втратити контроль за суспільними настроями. Натомість будь-яка реакція на офіційному рівні, лише додаватиме дивідендів «конфедератам», як поборникам «польськості на Кресах».

 ілюстративне фото: www.facebook.com/krzysztofbosak.mikroblog