Рашисти зажерлися з Баку. Азербайджан гідно відбивається

Навколо збитого росією азербайджанського цивільного літака розростається конфлікт. Росіянці з незрозумілою завзятістю продовжують ображати Баку та особисто президента Ільхама Алієва своєю неадекватною поведінкою. Азербайджан вирішив відповісти, чим викликав істерику москві. І схоже, це ще не кінець.

Нагадаю, що після серії вкидів із росії з метою дискредитації розслідування у когось у Баку урвався терпець. І низка азербайджанських ЗМІ отримали дозвіл відзначитися на ґрунті свободи слова.

24 січня канал «БакуТВ», який раніше був щільно інтегрований у дружбу з росією, раптово зробив сюжет, де грубо потоптав «росіянський дім» у Баку (структуру «Росспівробітництва»). Прямо назвавши його розсадником сепаратизму та гніздом шпигунства.

Ще одне медіа – Калібер.аз – оприлюднило відомості, що літак був збитий з російського комплексу «Панцир-С1», а також цивільне судно росіяни давили РЕБом, дані виконавців цього Баку відомі.

23-24 січня прямий наїзд на Алієва опублікував одіозний російський ТГ-канал «Силовики». Основна думка: Алієв знахабнів, бо втратив страх. Мовляв, треба цей страх повернути.

25 січня Калібер.аз докладно розібрав саме ці вкиди, прямим текстом зазначивши: атаки на Баку координуються російською владою, зокрема – за лінією фсб.

Тобто, пікірування відбувалось на рівні медіа, які знаходиться в орбіті влади, конфлікт можна було по команді зупинити. Але ж ні…

24 січня, вже за кілька годин після сюжету на «БакуТВ» голова «Росспівробітництва» Євген Примаков-онук заявив, що його структура подасть на азербайджанський канал до суду. Чим вивів конфлікт на новий рівень – офіційний.

У Баку тактовно витримали паузу у вихідні та весь робочий день у понеділок, даючи росіянам шанс відповзти. Ті ним не скористалися.

Тому ввечері у понеділок, 27 січня о 21:12 за бакинським часом на сайті Калібер.аз вийшов матеріал із заголовком «Таємниці «російського дому» в Баку: «Росспівробітництво» погрожує азербайджанським журналістам» та колажем із фізією Примакова-онука. Якого в Азербайджані не дуже шанують через Примакова-діда, який, на думку азербайджанської сторони, є одним із винуватців убивств цивільних осіб під час подій «чорного січня» 1990 р. у Баку.

У матеріалі «Росспівробітництво» наочно і аргументовано представили як «дах» для росіянської шпигунської мережі. Жодних нових фактів того дня азербайджанці не опублікували, просто зробили добротну добірку. Показовим був сам факт виходу такого матеріалу. І цей факт спричинив істерику.

Вже о 21.30 (!!!) за московським часом (різниця між Москвою та Баку – 1 година) була опублікована новина, що МЗС рф викликало посла Азербайджану і вилаяло його за некоректну поведінку азербайджанських ЗМІ.

Тобто було так боляче і прикро, що протягом години (!) вже помітно після закінчення робочого дня (!!!) в МЗС рф встигли:
• прочитати матеріал,
• доповісти за командою,
• не чекаючи ранку, викликати посла Азербайджану,
• облаяти його та
• виставити новину.

Причина: у москві все правильно розуміють та усвідомлюють, що випад проти федерального чиновника Примакова санкціонований офіційним Баку.

Але в Баку не злякалися. Доказ: наступного дня Калібер.аз розмістив сюжет на основі згаданого матеріалу на своєму ютуб-каналі.

Далі – більше. Той самий ресурс 28 січня зробив матеріал – «Росспівробітництво» з вірменським акцентом у Грузії» – в якому ще раз підкреслив шпигунську сутність цієї контори і від душі потоптав тушку агента росіянського впливу Грузії Ніколоза Мжаванадзе. 30 січня за шаблоном вийшов сюжет на ютубі.

Тобто, росіяни спочатку вбили людей, потім повелися абсолютно не по-людськи, знущаючись над загиблими та генеруючи брехню в обличчя азербайджанцям, а коли отримали адекватну відповідь – почали істерику і влаштували скандал на офіційному рівні.

Якщо раніше все можна було списати на «перегини» окремих виконавців, то тепер це стало офіційною позицією кремля. Тепер як мінімум Лавров має публічно надерти вуха Примакову, або весь світ побачить: особисто ліліпутін дав команду принижувати Алієва, який поводився твердо, але коректно, не скандалив, неодноразово давав можливість рф зберегти обличчя. Але росії комфортно з таким «обличчям», яке є.

Це не просто контрпродуктивна позиція – це доказ ненормальності фігуранта. Кремль поводиться як скажений собака, хоч із противниками, хоч із союзниками. І вихід тут лише один.

Олексій Копитко, колишній радник міністра оборони України, сторінка у FB