Проросійські сили у Польщі допомагають Слідчому комітету РФ заводити справи на польські органи місцевої влади

Про діяльність на території РП проросійського товариства «Курськ», вже було опубліковано велику кількість матеріалів, в тому числі і на порталі ІА «Західний інформаційний фронт». Матеріали розслідувань «Кремлівскі «реставратори» у Польщі: як творяться «точки напруги» з Україною», «Польща: радянські пам’ятники та російські шпигуни», «Гібридна «благочинність» Кремля у Польщі» доволі детально показали, які джерела фінансування та, хто куратори цього «товариства».

Проте навіть після депортації з РП у Росію, «дама серця» керівника «Курська» Єжи Тиця – Анна Захарян, не склала руки та активно продовжила зазначену польськими спецслужбами діяльність, щоправда тепер лише з території Росії.

Для цього для неї навіть було створено посаду «координатора діяльності товариства Курськ у Росії». Вона продовжила активно по всім рупорам кремлівської дезінформації «апелювати до небайдужих» із звинуваченнями в бік «злочинної» польської влади. «Злочинність», на думку проросійської активістки товариства «Курськ», полягає у тому, що «невдячна» польська влада вирішила раптом позбутись символів радянської окупації Польщі, і своїми діями польські посадовці вчиняють «акти вандалізму» у стосунку до «радянських визволителів».

У квітні минулого року представники товариства «Курськ» у Москві провели круглий стіл за участю депутатів Держдуми РФ Юрія ШВИТКУНА (замголови комітету Держдуми з оборони!) та Ніколая ЗЄМЦОВА (член комітету Держдуми з розвитку громадянського суспільства, громадських і релігійних об’єднань).

Приводом для зібрання польсько-російських прихильників «русскаво міра» у 2019 році стало рішення … 2017 року влади польського міста Тшцянка про знесення місцевого мавзолею. За версією російської влади, яка спирається на протокол 1953 року, часів ПНР – де-факто часів колоніальної залежності від СРСР – це місце, де поховано 56 червоноармійців-танкістів у 1945 році.

Ще тоді організатор зустрічі керівник «Курська» Єжи Тиц повідомив про ініціативу присутніх на зустрічі «нащадків солдат Червоної Армії» братську могилу батьків яких нібито незаконно знищила польська влада, розпочати підготовку судового позову.

Звернення Єжи Тица, вочевидь не було спонтанним кроком, адже дивним чином передувало майбутнім крокам російської влади у питанні збереження символіки комуністичного панування у Європі.

У 2019 році Єжи Тиц звернувся до представників державних органів РФ надати юридичну підтримку позивачам – громадянам РФ щодо звернення в судові інстанції Республіки Польщі та Європейського суду з прав людини, а також підтримати на найвищому офіційному рівні вимогу до польської влади провести повторну експертизу щодо існування залишків захоронення під знесеним мавзолеєм.

Фактично рік потому, федеральним законом № 112-ФЗ від 07 квітня 2020 року до Кримінального кодексу РФ з ініціативи президента РФ було внесено статтю 243.4.УК РФ «Уничтожение либо повреждение воинских захоронений, а также памятников, стел, обелисков, других мемориальных сооружений или объектов, увековечивающих память погибших при защите Отечества или его интересов либо посвященных дням воинской славы России».

Першим кроком після того, як російська влада «узаконила» власні амбіції на імперську спадщину на території країн ЄС, стало заведення кримінальної справи на органи місцевого самоврядування Праги, за демонтаж у столиці Чехії 3 квітня 2020 року пам’ятника маршалу Івану Конєву.

10 квітня російський слідчий комітет коментуючи кримінальну справу проти органів місцевого самоврядування незалежної та суверенної країни, повідомив, що

«В Главном следственном управлении Следственного комитета Российской Федерации возбуждено уголовное дело по признакам преступления, предусмотренного ч. 3 ст. 354.1 УК РФ (осквернение символов воинской славы России, совершенных публично)…. Как полагает следствие, подобными циничными действиями муниципальные власти города Праги грубо нарушили взятые на себя Чешской Республикой обязательства в рамках двусторонних договоренностей с Российской Федерацией, продемонстрировав свое пренебрежение общей памятью и историей борьбы советского народа с фашизмом.»

Звичайно ж реакція чеської сторони, яка чітко вказала росіянам, що їх «справи» суперечать не тільки нормам права, а й здоровому глузду, дуже не сподобалась Кремлю.

Мер Праги Зденек Гжіб наголосив, що вважає «неприпустимим переслідування представників іншої країни, яких було обрано на демократичних виборах, за виконання їх мандату».

Реакція росіян була просто шокуючою.

Наприкінці квітня європейська преса вибухнула заголовками про запобігання чеськими спецслужбами замаху на мера Праги та ще двох осіб у празькій адміністрації

Як повідомляє видання «HROMADSKE.UA» із посиланням на чеські ЗМІ «у розпал карантину на початку квітня до празького міжнародного аеропорту імені Вацлава Гавела прибув «співробітник російської спецслужби». З аеропорту його забрало авто російського дипкорпусу і доставило до посольства Росії у Празі. При собі чоловік мав дипломатичний паспорт на ім’я громадянина РФ, а ще, вірогідно — порцію отрути рицину, яка призначалась для глав двох районів чеської столиці Ондржея Коларжа і Павла Новотни та мера Праги Зденека Гржиба. Цю інформацію вперше 26 квітня оприлюднило чеське видання Respekt — і у Празі поставились до ситуації дуже серйозно.

Згідно з версією видання, празьких чиновників збирався отруїти представник російських спецслужб — його перебування в країні підтвердив і голова контррозвідки Чехії Міхаїл Коуделка.

Міністерство закордонних справ Чехії заявило, що планує посилити заходи безпеки для своїх дипломатів в Росії після скандалу з демонтажем памʼятника Конєву.»

Проте повернемось із Чехії до РП, де представники «Курська» активно допомагають Росії у реалізації неоімперських планів.

Саме представники цієї польської організації продовжують активно інформувати своїх російських високопоставлених кураторів відносно перебігу подій навколо «трансформації радянських пам’ятників» на території Польщі. Та все нічого, якби не одна деталь… Віднедавна московськими коридорами почали гуляти списки цілком конкретних громадян РП, які, на переконання їх авторів, шкодять Кремлю. Тобто, на думку представників «Курська», є відвертими прихильниками підписаного польським президентом 17 липня 2020 року … «Закону про заборону пропаганди комунізму чи іншого тоталітарного устрою у назвах будівель і установ громадського вжитку».

Враховуючи активний інтерес та бажання активістів «Курська» провести аналогію із порушення справи проти органів місцевого самоврядування у місті Празі, не дивно, що цей список антиросійських польських представників органів місцевого самоврядування очолює колишній мер міста Тшцянка Кшиштоф Чарнецкі. Також стало відомо, що із новим мером цього населеного пункту Кшиштофом Яворським представникам «Курська» також не вдалось «домовитись» про відновлення меморіалу, оскільки від очільника міста вони отримали чітку відповідь, про те, що проведені польською стороною дослідження вказали на відсутність поховань.

Проте це не зупинило представників «Курська» і вони вирішили піти іншим шляхом.

А саме, вони організували появу на юридичному горизонті такої собі громадянки РФ Валентини Іванівни Попової. Дана особа, за версією представників «Курська», є рідною племінницею молодшого сержанта Черкашина Івана Пилиповича – нібито похованого під меморіалом 1945 року в м. Тшцянка.

І от ця особа, надихнувшись справою проти мерії Праги, вирішує раптом ініціювати порушення кримінальної справи на території РФ щодо знесення могили радянських солдатів-танкістів у польському місті Тшцянка по аналогії зі справою про знесення пам’ятника І.С. Конєву в місті Прага.

Доволі дивним видається, що похилого віку мешканка села Крюково, Борисовського району, Білгородської області, уважно стежила за міжнародною політикою. Ще дивнішим виглядає, те, що мешканка російського прикордонного селища поблизу кордону з Україною, настільки перейнялась питанням зносу комуністичної символіки у місті Тшцянка, що аж знайшла у далекому Кракові юриста, якого вповноважила представляти свої інтереси.

Очевидно, що представники «Курська» за підтримки високопоставлених російських чиновників вирішили «прогнутись» перед Путіним в контексті його ініціативи внесення в кримінальний кодекс РФ статті 243.4 «Уничтожение либо повреждение воинских захоронений, а также памятников, стел, обелисков, других мемориальных сооружений или объектов, увековечивающих память погибших при защите Отечества или его интересов либо посвященных дням воинской славы России». І саме тому направили свої зусилля на порушення кримінальної справи проти влади польського міста Тшцянка, по аналогії із справою СК РФ проти керівництва Праги.

Тож у сухому залишку, маємо підготовку прокремлівськими польськими та російськими силами у зв’язці із вищим політичним керівництвом РФ чергового інформаційного удару по польським органам місцевого самоврядування.

Але питання про те, наскільки удар буде інформаційний, враховуючи згадану вищу спробу замаху на очільників Праги, є доволі відкритим. Чеська поліція недарма надала охорону очільникам празьких органів місцевого самоврядування через триваючу терористичну діяльність Кремля.

Одна справа підготовка судових позовів від імені родичів нібито захоронених у м. Тшцянка танкістів часів СРСР та проведення судових процесів. Зовсім інша справа заведення Слідчим Комітетом РФ кримінальної справи проти органів місцевого самоврядування Польща, та враховуючи «празький досвід» очевидне виникнення ризиків для польських керівників органів місцевої влади.

Як стало відомо, у вищезгаданих списках громадян РП, які шкодять реалізації російських інтересів в Польщі, фігурують особи, які займалися питаннями знесення чи ліквідації комуністичних меморіалів на території Польщі. Серед таких людей опинилися Krzysztof Czarnecki – бурмістр міста Тшцянка, Rafał Dutkiewicz – президент Вроцлава, Piotr Uszok – президент міста Катовіце, Leszek Dzierżewicz – бурмістр міста Цехоцинек, Małgorzata Mańka-Szulik – президентка міста Забже, Piotr Krzystek – президент міста Щецин, Tadeusz Pióro – бурмістр міста Санок, та ймовірно багато інших польських патріотів

Попри всі намагання польських властей, очільник польського товариства «Курськ» Єжи Тиц, практично безперешкодно продовжує свою сумнівно мирну діяльність.

Яким чином це трактувати - не в компетенції журналістів...

Проте, без сумніву, очевидним є те, що польським силовим органам слід обов’язково звернути увагу щонайменше на охорону тих осіб, які згадані вище, оскільки всі вони за версією прокремлівських сил причетні до «Уничтожения либо повреждение воинских захоронений, а также памятников, стел, обелисков, других мемориальных сооружений или объектов, увековечивающих память погибших при защите Отечества или его интересов либо посвященных дням воинской славы России».

А досвід «дружніх» кроків Кремля в даній площині у стосунку Чехії дає польській владі щонайменше підґрунтя для занепокоєння.

ілюстративне фото: колаж