Гібридна «благочинність» Кремля у Польщі
Як раніше повідомлялось у матеріалах «Польща: радянські пам’ятники та російські шпигуни» та «Росія монополізує пам’ять про Другу світову війну» благодійний фонд «Кронштадтский Морской собор во имя святителя Николая Чудотворца» спільно з польським товариством «Kursk» активно проводять заходи на території Польщі, які мають на меті відновлення радянських меморіалів. За цією благою, на перший погляд метою, ховається багато чого цікавого – насамперед для того, хто хоча б має дотичне уявлення про те, як метастази «русского міра» проникають у доволі податливий суспільно-політичний організм європейських країн.
Реакція профільних організацій та осіб, які спільно із ІА «Західний Інформаційний Фронт» намагаються протистояти російській гібридній агресії була фактично миттєвою. Як виявилось у середовищі, що займається протидією поширенню кремлівської інформаційної пропаганди, добре відомі згадані у вказаних вище матеріалах фігуранти російського інформаційно-пропагандистського впливу. Отримані редакцією матеріали не лише підтвердили наші попередні припущення про те, що діяльність організації «Kursk» не лише фінансується, але й фактично контролюються російським МЗС через посольство РФ у Польщі та генерального директора фонду «Кронштадтский Морской собор во имя святителя Николая Чудотворца» Андрія Кононова. Також підтвердився той факт, що сам А. Кононов є найбільш ймовірно лише виконавцем вказівок та державних завдань Кремля, які йому ставляться як «обличчю фонду» депутатом Держдуми Росії Леонідом Слуцьким та рядом не менш одіозних фігур, які є засновниками цього фонду.
Адже «генеральний директор» фонду Андрій Кононов відповідно до протоколу засідання засновників цього фонду, навіть не є його засновником, а прізвище Кононова фігурує лише у списку присутніх (ймовірно без права голосу).
Кандидатуру військового моряка Кононова на посаду гендиректора фонду «Кронштадтский Морской собор во имя святителя Николая Чудотворца» вніс інший військовий моряк – Горошко Александр Михайлович.
Отож згаданий вище Горошко Александр Михайлович, розпочав свою кар’єру військового моряка у далекому 1969 році з посади матроса-рятівника санаторію у Феодосії.
У 1974 році закінчив Київське військово-морське училище (випускником якого у 1987 році є і Андрій Кононов). У 1984 році Горошко А.М. закінчує військово-політичну академію (Военно-политическая орденов Ленина и Октябрьской революции Краснознамённая академия имени Владимира Ильича Ленина) та до 1992 року служить на «должностях, связанных с работой в военно-морском Комсомоле», завершивши офіційну військову кар’єру у званні капітана другого рангу на «крейсере «Аврора» в качестве заместителя командира крейсера, по политической части ».
Звільнений був з флоту за офіційною версією через «скорочення кадрів», проте вже за три роки у 1995 році стає «полковником митної служби», а надалі продовжує кар’єрне зростання на федеральній службі в державних органах РФ. Закінчивши у 2005 році Академію державної служби при президенті Росії, Горошко потрапляє у список «потрібних людей» Кремля. Отримавши у 2014 році великий привілей - стати «Факелоносцем Сочи 2014», він у квітні цього ж року отримує медаль «За заслуги перед Отечеством». Які саме заслуги має Горошко А.М. перед Кремлем дала зрозуміти отримана ним в подальшому медаль «правительства Крыма» - «За защиту Крыма».
Ще одним військовим серед засновників фонду «Кронштадтский Морской собор во имя святителя Николая Чудотворца» є відставний (???) полковник Явнік Генадій Андрійович.
Черговий політрук, проте не морський, а сухопутний – і не просто сухопутний, а внутрішніх військ. Г. Явнік у 1972 році закінчив вище військово-політичне училище, а у 1983 році Ленінградську вищу партійну школу. За даними російських ЗМІ з 90-х років минулого століття Г. Явник входить до так званого «Питерского окружения Владимира Путина». Більше того, Г. Явнік як наближена до Путіна особа з 2001 по 2003 рік особисто займався підготовкою для Путіна президентської резиденції у напівзруйнованому на той час Константинівському палаці.
У 2000 році палац з навколишніми землями площею понад 140 гектарів був переданий на баланс Управління справами Президента РФ, почалися масштабні будівельно-відновлювальні роботи. В подальшому під час відкриття 30-31 травня 2003 року був перейменований на «Палац конгресів». Цілком зрозуміло, що аби кому Путін не дав би можливості розпоряджатись державними коштами, яких на цей проект було виділено чимало. Адже лише силами військових будівельників було освоєно коштів на суму 2,5 млрд рублів. Проте все одно не обійшлось без скандалу - будівельники вимагали від замовників ще 30 млн. доларів. І навіть той факт, що Путін особисто патронував спорудження нової резиденції ніяким чином не вплинув на діяльність Г. Явніка як організатора реконструкції. Таку довіру треба вміти заслужити!
Петров Борис Михайлович – невтомний партпрацівник, який пройшов шлях від першого секретаря Ленінградського міськкому ВЛКСМ до завідувача ідеологічним відділом Ленінградського міськкому КПРС. Як твердять особи, що жили в ту епоху - на такій посаді, особа була прямо зобов’язана або працювати в КДБ, або бути агентом держбезпеки.
Ймовірно тісні контакти із органами держбезпеки і могли посприяти кар’єрному зростанню Б. Петрова після розпаду СРСР. Втративши можливість керувати партійною ідеологією, Петров переходить на роботу у ЗМІ, адже там Кремлю також ідеологи потрібні. Спочатку на керівних посадах в ИТАР-ТАСС, далі гендиректор АТ «Телекомпанія «Петербург». У 2012 році стає спеціальним представником губернатора Санкт-Петербургу по міжнародному культурному співробітництву, а з жовтня 2016 року генеральним директором телеканалу «Санкт-Петербург». Б. Петров давній знайомий Г.Явніка, адже як і Явнік був в раді некомерційної організації «Международный Благотворительный Фонд «Константиновский» - що споруджувала резиденцію Путіна у Константинівському палаці.У фонді «Кронштадтский Морской собор» йому очевидно відведена роль пресової підтримки та висвітлення заходів.
Ще один співзасновник фонду «Кронштадтский Морской собор» - Мельник Святослав Викторович – з 02 серпня 2010 року стає протоієреєм та очолює релігійну установу під назвою «Православная местная религиозная организация Приход Собора Владимирской Иконы Божией Матери г. Кронштадта санкт-петербургской епархии русской православной церкви (московский патриархат).У 2015 Мельник С.В. році стає співзасновником «ПМРО Приход Николаевского Морского Собора г. Кронштадта», який очолює Ганьжин Александр Іванович.
А ось «святий отєц» Ганьжин це особа доволі відома - в профільних та церковних колах його знають як Архимандрита Алексія.
Колишній співробітник МВС СРСР, за часів РФ став священником та доріс того, що 30 травня 2014 року рішенням «Священного Синода назначен заместителем председателя Синодального отдела по взаимодействию с Вооруженными силами и правоохранительными органами».
А от чим саме займається «святий отець» Алексій – дуже добре видно на відео
Так, ви не помилились - він готує священників (???) Московського патріархату до бойових дій!
І ймовірно саме для цього, Ганжин-Алексій у червні 2015 року став засновником організації «Санкт-Петербургская благотворительная общественная организация содействия и помощи бывшим и действующим сотрудникам правоохранительных органов и вооруженных сил и членов их семей, развития патриотизма «Военный Отдел», яку очолив інший відомий посібник терористів Туманов Константин Евгеньевич.
Туманов, це підлеглий Ганжина-Алексія, адже є співробітником «Отдела по взаимодействию с Вооруженными Силами и Правоохранительными учреждениями СПб Митрополии РПЦ». «Засвітився» Туманов, коли було встановлено, що він у складі «гуманітарних конвоїв Кремля», поставляв бойовикам незаконних збройних формувань на Сході України оптичні приціли для зброї.
При цьому доручила йому провести юридичну реєстрацію організації, що А.Кононов успішно і зробив.
Але повернемось до того, про що йшлось у наших попередніх матеріалах – із нестримного бажання фонду «Кронштадтский Морской собор» відновлювати меморіали та встановлювати нові пам’ятники радянській армії в Польщі.
Погодьтесь дивним є те, що пітерська напіврелігійна організація замість того, аби за паству власну турботу проявляти та Кронштадський Морський Собор реставрувати, вирішила «поактивничати» у сусідній Польщі, і при цьому за державні кошти, отримані з так званих «президентських грантів» Кремля. І ми отримали відповіді на ці запитання!
Отримані редакцією матеріали свідчать про те, що фонд регулярно звітує МЗС Росії про власну діяльність.
Крім цього готуючи у Польщі «урочисті заходи» в Радомі та Горині, А.Кононов не просто інформує про це МЗС РФ, але й пише наступне:
Фактично керівник фонду А.Кононов ледь не прямим текстом просить де-юре МЗС Росії, а де-факто представників російських спецслужб у посольстві РФ у Польщі, організувати роботу учасників заходів та забезпечити їх безпеку під час перебування у Польщі.
І зауважте Кононов прямо підтверджує те, що польський громадяни Єжи Тиц є особою, через яку на території Польщі фактично проводять діяльність зазначені вище одіозні керівники-засновники фонду «Кронштадтський морський собор»!
Ймовірно для погодження, як пише Марії Захаровій Андрій Кононов «плана обеспечения безопасности» на російський МЗС направляють і затверджений план заходів.
І тут як на долоні відкривається вся «картинка» - оскільки підпис А.Кононова фактично засвідчує всі ті суб’єкти (свідомо чи несвідомі), які потенційно сприяють поширенню російської пропаганди у Польщі!
Родзинкою на завершення цього матеріалу залишимо наступний документ. І попри те, що він датований лютим 2017 року – він чітко дає зрозуміти, яким чином здійснювалось (ймовірно лише частково) фінансування проросійського товариства «Kursk» та його керівника Єжи Тиця російською владою.
Схема проста, польський громадянин пише офіційне звернення до Уряду Москви із проханням надати йому кошти на реставрацію у польському місті пам’ятника.
І Уряд Москви (прямо таки нікуди тратити кошти, адже всі соціально-побутові проблеми вирішено вже давним-давно) отримавши цей лист особисто від польського громадянина ймовірно дуже б здивувався такому проханню якогось поляка. Але коли ці матеріали надійдуть в Уряд Москви від посла РФ у Польщі, та ще й з фразою «Посольство деятельность Е. Тыца оценивает весьма положительно и со своей стороны просило бы этот вопрос по возможности решит положительно», хто ж відмовить.
А для польської влади, та спеціальних служб у Є.Тиця є офіційна версія – «От вирішив у Польщі пам’ятник радянським воїнам відновити, грошей не було, то до Уряду Москви звернувся. Ось листи направляв, ось відповідь отримав позитивну, ось кошти з російського рахунку прийшли. Чому ви вважаєте, що це кошти російських спецслужб, он вони з рахунку Уряду Москви надійшли. Ви що? Які російські спецслужби?».
І наостанок. Підсумовуючи описане вище, щодо емісарів «руського миру», які здійснюють свою «просвітницьку» та «благочинну» діяльність у Польщі, слід зазначити, що така «дружня компанія», яка створила благодійний фонд «Кронштадтский Морской собор во имя святителя Николая Чудотворца» - ймовірно зацікавить (якщо вже не зацікавила спецслужби Польщі та України).
Можливо отримані та опубліковані у даному розслідуванні документальні матеріали допоможуть у прийнятті певних рішень, які насамперед не допустять поширення російської пропаганди в Польщі. А як відомо одним із ключовим завдань російських спецслужб Кремля на векторі Україна-Польща є постійне роз’ятрювання старих історичних ран та ескалація напруги у двосторонніх відносинах.
ДАЛІ БУДЕ…
P.S. Нові плани, наміри та ідеї Єжи Тиця щодо формуванню розколу між українським та польським народом за російські кошти незабаром у черговому розслідування ІА «Західний інформаційний фронт»
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар