Припинення повноважень Президента Зеленського: весною чи після виборів?

ОКРЕМА ДУМКА 04.03.2024 Коментарі 0
Роман БАБІЙ

Роман БАБІЙ

Український правник, член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики

20 травня 2024 року спливають 5 років з дня вступу на пост Президента України Володимира Зеленського. У мирному житті в останню неділю березня цього року мали би відбутися чергові вибори Президента України. Очевидно, що в цей день їх не буде. Бо воєнний стан.

А якби і закортіло провести вибори Президента під час воєнного стану (прямої заборони на це Конституція України не містить, а закон, який це забороняє можна змінити), то провести повноцінні, справедливі вибори з дотриманням усіх принципів виборчого процесу в нинішніх умовах організаційно неможливо.

То чи може нинішній Президент України виконувати свої повноваження після закінчення п’ятирічного строку, на який його було обрано?

Стаття 103 Конституції України визначає, що Президент України обирається строком на п'ять років. У нашому випадку – до 20 травня 2024 року.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» встановлює, що у разі закінчення строку повноважень Президента України під час дії воєнного стану його повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного Президента України, обраного після скасування воєнного стану (ч. 3 ст. 11).

Цей же Закон в статті 19 забороняє проводити будь-які вибори в умовах воєнного стану. На перший погляд все зрозуміло.

То чому ж виникають дискусії саме щодо Президента України?

На відміну від Верховної Ради норма про продовження повноважень Президента під час воєнного стану міститься не в Конституції України. Тому у декого виникають сумніви у конституційності положення ч. 3 ст. 11 Закон України «Про правовий режим воєнного стану». Бо відповідно до змісту розділу V Конституції статус Президента України та обсяг його повноважень визначаються виключно Конституцією України. З цього приводу (визначення повноважень Президента виключно Конституцією) є декілька рішень Конституційного Суду України.

Якщо пристати на цю позицію, то виникає питання: хто ж виконує повноваження Президента після закінчення 5-річного строку? Адже логіка конституційних норм передбачає, що повноваження вищих державних органів влади не можуть просто зникнути, вони мають здійснюватися безперервно (принцип континуїтету).

Є варіант, за яким повноваження глави держави виконує Голова Верховної Ради (ст. 112 Конституції). Але така передача повноважень відповідно до цієї норми Конституції відбувається лише у разі дострокового припинення повноважень Президента (відставка, стан здоров’я, імпічмент, смерть), а не коли 5-річний строк обрання Президента завершився.

Одночасно ст. 108 Конституції передбачає, що Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України. Так, в цій нормі не згадується воєнний стан і як діяти в цьому випадку (на відміну від чіткої відповіді в Конституції щодо цієї ситуації по Верховній Раді). Але нічого не заважає дійти висновку про універсальність цієї норми, як в умовах мирного часу, так і воєнного.

Питання досить гостре і викликає цілком зрозумілі дискусії в українському суспільстві. В складних умовах широкомасштабної війни необхідно поставити крапку в цих дискусіях та усунути будь-які сумніви в легітимності діючого Президента після 20 травня цього року. Для цього потрібна не позиція експертів-конституціоналістів, не підтвердження від міжнародних партнерів (з усією повагою до одних та інших), а рішення Конституційного Суду України, який є єдиним органом, що може офіційно тлумачити нашу Конституцію. Інакше завжди знайдуться люди, які використовуватимуть цей «тригер» як інструмент для свідомої чи несвідомої дестабілізації ситуації в країні.

Замовчувати питання з позиції «не можна порушувати  це питання, бо ви граєте на руку ворогу» далеко не найкращий варіант. Бо, по-перше, якщо мовчати, то питання не зникне саме собою. А по-друге, така аргументація може стати універсальною та призведе до неприпустимого толерування негативних явищ: ігнорування Конституції, корупції у вищих органах влади, критичного обмеження свободи слова, прав громадян та, врешті-решт, до заборони критики рішень органів влади.

 

Роман БАБІЙ, український правник, член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики

(Головна світлина - колаж/ЗІФ) 

Support the project here:

DONATE

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017-2024 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com

Підпишіться на ЗІФ у Facebook: