Припинення повноважень Президента Зеленського: весною чи після виборів?

20 травня 2024 року спливають 5 років з дня вступу на пост Президента України Володимира Зеленського. У мирному житті в останню неділю березня цього року мали би відбутися чергові вибори Президента України. Очевидно, що в цей день їх не буде. Бо воєнний стан.

А якби і закортіло провести вибори Президента під час воєнного стану (прямої заборони на це Конституція України не містить, а закон, який це забороняє можна змінити), то провести повноцінні, справедливі вибори з дотриманням усіх принципів виборчого процесу в нинішніх умовах організаційно неможливо.

Стаття 103 Конституції України визначає, що Президент України обирається строком на п'ять років. У нашому випадку – до 20 травня 2024 року.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» встановлює, що у разі закінчення строку повноважень Президента України під час дії воєнного стану його повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного Президента України, обраного після скасування воєнного стану (ч. 3 ст. 11).

Цей же Закон в статті 19 забороняє проводити будь-які вибори в умовах воєнного стану. На перший погляд все зрозуміло.

На відміну від Верховної Ради норма про продовження повноважень Президента під час воєнного стану міститься не в Конституції України. Тому у декого виникають сумніви у конституційності положення ч. 3 ст. 11 Закон України «Про правовий режим воєнного стану». Бо відповідно до змісту розділу V Конституції статус Президента України та обсяг його повноважень визначаються виключно Конституцією України. З цього приводу (визначення повноважень Президента виключно Конституцією) є декілька рішень Конституційного Суду України.

Якщо пристати на цю позицію, то виникає питання: хто ж виконує повноваження Президента після закінчення 5-річного строку? Адже логіка конституційних норм передбачає, що повноваження вищих державних органів влади не можуть просто зникнути, вони мають здійснюватися безперервно (принцип континуїтету).

Є варіант, за яким повноваження глави держави виконує Голова Верховної Ради (ст. 112 Конституції). Але така передача повноважень відповідно до цієї норми Конституції відбувається лише у разі дострокового припинення повноважень Президента (відставка, стан здоров’я, імпічмент, смерть), а не коли 5-річний строк обрання Президента завершився.

Одночасно ст. 108 Конституції передбачає, що Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України. Так, в цій нормі не згадується воєнний стан і як діяти в цьому випадку (на відміну від чіткої відповіді в Конституції щодо цієї ситуації по Верховній Раді). Але нічого не заважає дійти висновку про універсальність цієї норми, як в умовах мирного часу, так і воєнного.

Питання досить гостре і викликає цілком зрозумілі дискусії в українському суспільстві. В складних умовах широкомасштабної війни необхідно поставити крапку в цих дискусіях та усунути будь-які сумніви в легітимності діючого Президента після 20 травня цього року. Для цього потрібна не позиція експертів-конституціоналістів, не підтвердження від міжнародних партнерів (з усією повагою до одних та інших), а рішення Конституційного Суду України, який є єдиним органом, що може офіційно тлумачити нашу Конституцію. Інакше завжди знайдуться люди, які використовуватимуть цей «тригер» як інструмент для свідомої чи несвідомої дестабілізації ситуації в країні.

Замовчувати питання з позиції «не можна порушувати  це питання, бо ви граєте на руку ворогу» далеко не найкращий варіант. Бо, по-перше, якщо мовчати, то питання не зникне саме собою. А по-друге, така аргументація може стати універсальною та призведе до неприпустимого толерування негативних явищ: ігнорування Конституції, корупції у вищих органах влади, критичного обмеження свободи слова, прав громадян та, врешті-решт, до заборони критики рішень органів влади.

Роман БАБІЙ, український правник, член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики

(Головна світлина - колаж/ЗІФ)