Президентські вибори у Польщі і можливі варіанти розвитку українсько-польських відносин

Пандемія коронавірусу стала справжнім чорним лебедем, тим неочікуваним фактором, що  вносить своє суттєві корективи у суспільно-політичне і економічне життя країн світу. З особливими дилемами стикаються демократичні режими, зважаючи на плановість проведення виборів. У той час, коли в авторитарних режимах вони часто є лише фасадними, у випадку демократій завжди виступають важливим інститутом. Так, вже 10 травня запланований перший тур президентських виборів у Польщі. Особливості політичної системи нашого сусіда обумовлюють загострення соціально-політичної ситуації та посилення поляризації суспільної думки. Зазначена ситуація має два виміри – як внутрішньо польський, так і геополітичний. Тому її розвиток матиме вплив і на національні інтереси України.

Гострота ситуації всередині країни обумовлена розумінням серед гравців польського політикуму, що наслідком перемоги чинного президента Анджея Дуди стане утвердження домінування партії «Право і справедливість» (ПіС) в довгостроковій перспективі.

Тому не дивно, що конкуренти у виборчій боротьбі намагаються застосувати в президентській виборчій кампанії технологію відтягування голосів від лідера з метою недопущення перемоги чинного президента в першому турі. А можливість визначити переможця вже 10 травня є: останні соцопитування IBRIS для польського порталу ONET прогнозують 54,6 % голосів для президента Дуди, якщо вибори відбудуться згідно запланованого (водночас, якщо би вибори відбулися найближчої неділі, проголосували «за» тільки 45,1 % виборців). Однак картина ще може змінитися, адже, зважаючи на ситуацію з короновірусом, очікується низька явка виборців.

В цьому контексті основною проблемою для правлячої партії є участь висуванця від праворадикального блоку «Конфедерація» Кшиштофа Босака, поточний рейтинг якого складає 7,5 %.

Адже зазначений кандидат відтягує частину електорату з правого середовища, що міг би стати потенційним виборцем Дуди та забезпечити йому, за умови мобілізації тих, хто ще не визначився з вибором, власне перемогу в першому турі. Проте можливість зняття з виборчих перегонів кандидата від «Конфедерації» виглядає маловірогідною.

Деякі польські експерти вважають, що така ситуація ставить під загрозу переобрання чинного президента на другий термін, оскільки кандидатка від партії «Громадянська платформа» («ПО») Малгожата Кідава-Блонська, за певних умов, таки має потенційну можливість одержати перемогу в другому турі виборів.

На даний момент вона володіє рейтингом приблизно 17,2 %. Проте, у випадку другого туру, з високою долею ймовірності за неї голосуватимуть виборці кандидата від партії «Союз лівих демократів» Роберта Бєдроня, рейтинг якого складає приблизно 8,5%, незалежного кандидата Шимона Головні з рейтингом приблизно 3,9%, а також значна частина електорату представника «Польської селянської партії» Владислава Косіняк-Камиша з рейтингом приблизно 12,1%. Таким чином, якщо спостерігатиметься тенденція до падіння рейтингу Анджея Дуди, а також внаслідок перетікання електорату з таборів згаданих конкурентів та залучення на свою сторону тих, хто ще остаточно не визначився (близько 6%), Малгожата Кідава-Блонська володіє потенційною можливістю перемогти в другому турі президентських виборів з перевагою 1-2%.

Вирішальним фактором перемоги у цьогорічних президентських виборах у Польщі кандидата від правлячої партії може стати електорат Кшиштофа Босака та частина виборців Владислава Косіняк-Камиша, що складається частково з право-центристів та ультра-націоналістів (разом приблизно 10%).

Тому залучення на свій бік цієї виборчої аудиторії може стати головним завданням політтехнологів зі штабу чинного президента. Це матиме в короткостроковій перспективі негативний вплив на польсько-українські відносини. Адже технологія залучення ультраправого електорату (орієнтовно 5 %) полягатиме у використанні штабом чутливих для згаданого електорального сегменту тем історичної політики, наприклад стосовно трагічних подій на Волині під час Другої світової війни, засудження УПА тощо. Однак необхідно розуміти, що експлуатація найближчим оточенням ПіС ультраправої риторики є виключно виборчою технологією та «політичною необхідністю», а сам президент Польщі намагається дистанціюватися від крайнього правого табору польського політикуму, стратегічно налаштований на гармонізацію та поглиблення відносин з Києвом.

Ситуація з коронавірусом вкотре продемонструвала слабкість солідарності країн всередині Заходу.

Тому глобальний вимір цьогорічних президентських виборів в Польщі визначається зокрема загостренням відносин між США та європейськими лідерами – Німеччиною та Францією. ПіС тривалий час підтримує та поглиблює відносини з республіканською партією США, а в умовах довготривалого конфлікту з Брюсселем, пов’язаного зі звинуваченням керівництвом ЄС польського правлячого режиму в обмеженні демократії та узурпації влади, офіційна Варшава у своїй політиці в основному орієнтується на Вашингтон.

У випадку переобрання Анджея Дуди США намагатиметься послабити вплив Німеччини та Франції шляхом економічного та військового зміцнення Польщі та перетворення її на впливового гравця в Європі.

Ключовими елементами зазначеної політики Білого дому стануть: нарощення американської військової присутності на польській території, перетворення сусіда України на центральний логістичний хаб в Європі по транспортуванню та продажу американського сланцевого газу в ЄС, фінансова підтримка проекту Тримор’я. Реалізація даного сценарію суперечитиме інтересам Росії в регіоні, що спричинить загострення відносин між Варшавою та Москвою. Водночас це має спричинити поглиблення польсько-української співпраці, особливо у безпековій та енергетичній сферах.

Натомість перемога Малгожати Кідави-Блонської сприятиме зближенню Польщі з Німеччиною та Францією, здійсненню Варшавою внутрішньої та зовнішньої політики відповідно до загального курсу Брюсселя.

Берлін та Париж зацікавлені активізувати так званий «Веймарський трикутник», що пов’язано з потребою замінити Великобританію третьою партнерською стороною для рівноваги в ЄС, а Польща підходить для цієї ролі у зв’язку з найбільшими темпами розвитку економіки. У випадку приходу до влади кандидатки від «ПО», можна очікувати, що Варшава проводитиме стосовно Києва добросусідську помірковану політику, намагатиметься уникати чутливих історичних тем, сприятиме здійсненню євроінтеграційного курсу. В контексті російсько-української війни Польща зосередиться на підтримці України в дипломатичному та фінансовому вимірах, а також виступатиме за збереження санкційного тиску на Росію до відновлення територіальної цілісності нашої держави. Російська Федерація, до слова, може намагатися втрутитися у виборчі перегони в Польщі, як це вже було у випадку президентських виборів у США та Франції. Про це свідчить аналітика, опублікована на початку року в «Огляді внутрішньої безпеки» - офіційному журнал польської спецслужби.

Сам формат і дата проведення виборів стали предметом бурхливих суперечок учасників виборчої гонки. Опозиція наполягала на відтермінуванні дати, зважаючи на поширення коронавірусу. У такому випадку, довготривалий карантин і погіршення економічної ситуації в Польщі потенційно міг би привести до падіння рейтингів влади. У ПіС же активно просували ідею голосування поштою, зокрема посилаючись на досвід останніх місцевих виборів у Баварії. І попри звинувачення опонентів у недемократичності такої процедури і провалену першу спробу голосування, Сейм таки більшістю голосів утвердив відповідні поправки. При цьому, дата може таки дещо зміститися задля технічної підготовки до голосування поштою. Конкуренти у виборчій боротьбі готуються до фінальної битви.

Павло Лодин, заступник директора «Центру політичних наративів демократії»

ілюстративне фото: колаж