Пресконференція представників демократичних сил Білорусі у Львові: відео

Першим заходом, що організував новостворений Білоруський інформаційний центр (БІЦ), у Львові стала зустріч медіа з делегацією білоруських демократичних сил, яка перебуває в Україні з робочим візитом.

Як повідомляв "ЗІФ" делегація у складі:

• керівник кабінету представників Світлани Тихановської (Святланы Ціханоўскай) Валерій Ковалевський (Валерый Кавалеўскі),
• представник Світлани Тихановської з парламентської співпраці та конституційної реформи Анатолій Лебедько (Анатоль Лябедзька),
• представник НАУ Валерій Мацкевіч (Валерый Мацкевіч)
• представник ByPol Олександр Азаров (Аляксандр Азараў)

детально розповіла про актуальну ситуацію в Білорусі та відповіла на запитання журналістів, які були присутні на заході.

Представляємо вашій увазі, найцікавіші тези та інформаційні меседжі із пресконференції.

Валєрій Ковалевскій, представник Світлани Тихановської з міжнародних справ

Нам важливо було показати солідарність і зробити максимум практичних кроків під час цієї поїздки (в Україну, – ЗІФ). Важливим для нас сегментом були зустрічі з білорусами у Києві, білоруською діаспорою, білоруськими волонтерами тут, у Львові. І, звичайно, зустрітися з білоруськими добровольцями, які зараз зі зброєю в руках захищають незалежність і волю України. Ми бачимо, що дуже важливо з нашого боку, з боку політичних структур надати добровольчому руху динаміку для того, щоби білоруси, які хочуть захищати Україну, могли взяти безпосередню участь. Ми мали політичні зустрічі з керівництвом України, відбулася зустріч з першим віцеспікером Верховної Ради Олександром Корнієнком і низкою народних депутатів. Відбулася практична і змістовна розмова про те, яким чином ми разом можемо справлятися з тією ситуацією, що відбувається. Також обговорювалося питання моральних та практичних наслідків для білорусів, які інколи можуть асоціюватися з рішенням лукашенка надати територію Білорусі для нападу на Україну. Є прояви дискримінації та стигматизації. Тому дуже важливо опрацювати з українською владою те, як ліквідувати такі бар’єри на шляху білорусів.

Ми бачимо, що у білорусів є бажання, воля, енергія, ресурси допомагати українському народу, але дуже часто такі бар’єри не дозволяють цього зробити.

Тому зараз хороша нагода створити умови для того, як білорусам допомагати українцям руйнувати ті бар’єри. Важливі меседжі, що ми доносили до української влади, експертів і журналістів, це те, що зараз Білорусь перебуває під окупацією. Рішення, що зараз приймає лукашенко, жодним чином не зображають волю білоруського народу. І цьому потрібно давати відповідну оцінку. Лукашенко повинен бути цілковито невизнаним – усі його рішення і дії потрібно визнати незаконними та нелегальними для того, як примусити росію вивести свої війська з території Білорусі.

На нашу думку, якщо би лукашенко не віддав територію Білорусі для нападу на Україну, ця війна би не розпочалася - росія не мала би такої воєнної, стратегічної переваги.

Для того, щоби зупинити війну, щоби Україна змогла не лише перемогти, але завдати поразки російським окупантам, потрібно виводити російські війська з території Білорусі.

Валєрій Мацкєвіч, представник Народного антикризового управління

Нам дуже важливо в такий період гібридної війни на інформаційному фронті змагання за думки, за те, що зараз кажуть про білорусів пересічні українці.

Українські політики добре розуміють, що є режим лукашенка, є лукашенко – кривавий диктатор, який сьогодні фактично як маріонетковий уряд (росії, - ЗІФ), і окупована територія України. А з іншого боку є країна, білоруси, Світлана Тихановська, Координаційна рада, які представляють інтереси білорусів.

Дуже важливо, щоби українські журналісти більше розповідали, хто є насправді білоруси та яким чином вони солідарні (з українцями, - ЗІФ).

Ця солідарність не на словах – білоруси сьогодні воюють плечем до плеча разом з українцями й в батальйоні Кастуся Каліновського, і в територіальній обороні, і в інших формуваннях. Білоруси своєю кров’ю фактично спокутують те, що і з окупованої території нашої країни летять ракети.

Ще один напрямок – співпраця між білоруською та українською діаспорами у Польщі, Литві, інших країнах Європи та не тільки Європи.

На тлі загрози вторгнення білоруського війська в Україну є ініціативи та проєкти документів, у тому числі в європейських країнах, створити умови, щоби білоруські військові не погоджувалися на таке та мали альтернативу – здавати зброю, без почуття провини переходити на бік добра і справедливості.

Анатолій Лєбєдько, представник Світлани Тихоновської з конституційної реформи та парламентської співпраці

Лукашенко відреагував на візит білоруських демократичних сил в Україну: наші зустрічі на високому політичному рівні та з добровольцями. Його це турбує. Він може ще терпіти резолюції міжнародних організацій, його напружують санкції, але він реально боїться можливого воєнно-політичного об’єднання білорусів та українців. Це він розглядає як безпосередню погрозу для себе.

Переважаюча більшість білорусів проти війни. Лукашенко не просто в меншості – за соціологічними опитуваннями лише 3% підтримує війну.

Це означає, що антивоєнні настрої не лише серед цивільних людей, але й серед військових. І це є одним зі стримувальних факторів – Лукашенко просто боїться, що ті, кого він відправить на війну, можуть перейти на український бік і стати доповненням до білоруських добровольців. Парад, як казав лукашенко, може відбутися, тільки не в Києві, де він з путіним його приймає, а в Мінську, де парад прийматиме Світлана Тихановська з іншими лідерами демократичного руху.

Відзначу і добру співпрацю з Верховною Радою і групою «За демократичну Білорусь», створену іще 3 роки тому. Вона міжфракційна і нещодавно її поповнили представники провладної фракції «Слуга народа».

Алєксандр Азаров, представник ByPol

Організація ByPol створена з колишніх "силовиків", які після серпня 2020-го року звільнилися на знак протесту проти захоплення влади лукашенком. Вона налічує тисячі й тисячі "силовиків" із різних відомств. Рік тому ми оголосили про створення мобілізаційного плану "Перемога" - білоруського підпілля. У нього записалося приблизно 200 тисяч білоруських громадян, які готові діяти щодо відновлення у Білорусі законності та правопорядку. Ми також вважаємо, що Білорусь окупували російські війська і вважаємо своїм зобов’язанням допомогти українському народу боротися з російським загарбником.

Перемога над росією – це, фактично, перемога над лукашенком.

Ми провели 4 акції на залізниці наприкінці лютого-початку березня, які позитивно сприйняли в Україні. Вивели з ладу сигналізації керування потягами. Розпочався переляк у правоохоронних органах, а російські поїзди у Смоленську простояли тиждень. Розпочалося відпрацювання міст і через тиждень міністр внутрішніх справ Кубраков доповів, що все, буцім то зачистили. Після цього російські потяги почали рухатися не вночі, а вдень через боязнь диверсій. Для перевезення військових вантажів почали також використовувати пасажирські поїзди. Потім була акція зі спалення релейних шаф, що змусило владу виставити охорону вздовж усіх залізничних шляхів, щоби росія і далі могла перевозити військові вантажі до України. Ми плануємо продовжувати подібні заходи – сьогодні вранці (26 березня, - ЗІФ) отримав інформацію про спалення ще двох релейних шаф. Вартість однієї такої шафи становить 50 тисяч доларів. Ремкомплектів у Білорусі залишилися одиниці, комплектуючі в основному – з-за кордону, на постачання яких накладено санкції.     

 

Хто підтримує демократичні сили Білорусі ззовні?

• Валєрій Ковалевскій, представник Світлани Тихановської з міжнародних справ

Дуже широка підтримка демократичних сил: практично увесь Європейський Союз, Північна Америка, міжнародні організації, міжпарламентські об’єднання, Європарламент. Підтримка солідарна. Ми розуміємо, що зараз більше уваги прикуто до війни в Україні, але ми водночас говоримо про те, що ситуація в Україні та Білорусі тісно пов’язана. Ця війна відбулася в тому числі тому, що не була вирішена криза у Білорусі. Лукашенко почав піднімати ставки і, зрештою, прийшов до безвідмовного злочинного рішення запросити російську армію для нападу на Україну. Лукашенко несе повну відповідальність за війну, її наслідки, за кожен ракетно-бомбовий удар.  

Багато розмов про можливість наказу лукашенка своїй армії наступати на Україну. Цього не станеться через низку підтримку?

• Алєксандр Азаров, представник ByPol

Білоруське військо готове наступати, техніка розконсервована, сили спеціальних операцій підведені до кордону (з Україною,- ЗІФ), навіть пов’язки замовлено червоного кольору, як у росіян, а на техніці намальовано червоні квадрати. Танки підведені ближче, в районі Бресту. Якщо лукашенко віддасть наказ – буде наступ. Він думає над цим: один день каже, що буде наступ, іншого разу, що не буде. На мою думку, він би хотів відправити армію для перемоги, а не для поразки. Якщо би росія перемагала і вже була в Києві, то однозначно він би відправив війська, щоби разом із путіним бути на параді. Але лукашенко бачить поразки російських військ, тому не хоче, щоби білоруську армію, яка є його підтримкою, розбили. 2020-го року завдяки саме військам він залишився при владі. Якщо армію розіб’ють, він утратить владу. Тому він зараз сидить і дуже важко розмірковує на цю тему.

• Валєрій Мацкєвіч, представник Народного антикризового управління

Ми часом чуємо в Україні запитання, чи розпочне лукашенко війну. Він її уже розпочав – війна уже триває. І треба розуміти, що лукашенко вже зробив свій вибір на користь цієї війни. Для нього це шлях неповернення

• Валєрій Мацкєвіч, представник Народного антикризового управління

​​​​​​​Варто зробити заслужений комплімент Збройним силам України, які воюють краще, ніж від них сподівалися і незалежні експерти, і російські військові, і, зрозуміло, Лукашенко. Це перший фактор. Другий фактор, це білоруські військові, які мають студентських друзів, родичів в Україні. Їм не хочеться мірятися бойовою підготовкою з тими, з кими вони все життя товаришували, телефонували, ходили в лазню, відпочивали і так далі. І трете, кількість боєздатних військових, яких є від 14 до 16 тисяч, не може бути вирішальною в цій війні. Путіну дуже важливо посварити народи – як кажуть, розділяй і володарюй. Білоруські військові розуміють: якщо вони перейдуть межу, то цей конфлікт матиме наслідки на покоління і його можуть виправити хіба внуки. Тому серед офіцерів ми бачимо дуже низьку мотивацію. Ніхто не хоче брати участі у війні. Як уже тут казали, лукашенко розуміє, що перехід кордону з боку білоруської армії матиме декілька сценаріїв. І всі вони зводитимуться до початку кінця диктатури – чи то білоруські військові масово розпочнуть складати зброю, чи переходитимуть на бік української армії, чи поповнюватимуть білоруські добровольчі формування, -і повернуться у Мінськ з іншим білоруським прапором - національним.

У медійне поле України заводять тезу, що лукашенко є не союзником кремля, а його заручником. Кому це вигідно?  

• Валєрій Ковалевскій, представник Світлани Тихановської з міжнародних справ

Найбільше це вигідно самому лукашенкові, з якого фактично знімається відповідальність за його рішення. Лукашенко зробив серію рішень, що  дуже докладно прописують його вибір на користь ескалації і служінню кремлю. І робиться це за кошт білоруських національних інтересів, що полягають у підтримці добрих стосунків з нашими сусідами, ці рішення прямо суперечать білоруському законодавству – положенню про нейтралітет, договору про дружбу з Україною. Це злочин проти українського та білоруського народів, особливо білоруської державності. Бо коли лукашенко запросив росіян, він створив екзистенційну загрозу для існування нашої державності та держави. Ми розуміємо, що в цьому сенсі Білорусь та Україна абсолютно взаємопов’язані.

• Анатолій Лєбєдько, представник Світлани Тихоновської з конституційної реформи та парламентської співпраці

Додам іще таке: історія взаємостосунків лукашенка та путіна – це історія змагання за довжину повідця, на якому лукашенко весь час перебуває від путіна. Був час, коли цей повідець ставав довшим і лукашенко мав простір для певного маневру. Він використовував його доволі ефективно для свого головного інтересу – утримання влади. Це така стратегія подвійного шантажу, коли він певним чином шантажував і путіна, і європейців. Сьогодні довжина цього повідця як ніколи коротка. Тому не лукашенко визначає зараз, що відбуватиметься. Це визначає винятково путін. Коли зараз віддають наказ літакам бомбардувати Україну – російські генерали не доповідають лукашенкові. Лукашенко втратив суб’єктність. Він не має високої мотивації розпорядитися переходити армії український кордон, але її (мотивацію, - ЗІФ) має путін. На мою думку, путін зацікавлений ще й у тім, щоби не було білоруської армії, як суб’єкта. Бо проросійськи налаштованих генералів багато, але чим нижче ми опускаємося, там антивоєнні настрої дуже поширені. Путін не може не розуміти, що така армія в будь-який час може стати антиросійською, антипутінською. Тому він зацікавлений відправити білоруських військових скерувати в Україну, щоби звідти вони звідти повернулися у Білорусь «грузом 200».

Білорусь, це концтабір. У концтабору є своя специфіка супротиву. Але разом з тим сьогодні не тисяча політичних вязнів, як говорить правоохоронці – їх у 5-6 разів більше. І вони всі в тюрмі. І це ті люди, які вийшли на вулицю. Десятки тисяч людей - у Львові, Києві, інших містах та країнах – їх витиснули з Білорусі. Якщо би вони були у своїй країні, то 24 лютого ці десятки тисяч людей одночасно вийшли би на вулиці. Тому ми бачимо цілу стратегію кремля зачистити перший окоп і білоруської армії теж не було, як субєкта. А лукашенко на короткім повідці від путіна.

Перевід під домашній арешт голови союзу поляків у Білорусі Анжеліки Борис - це меседж Заходу, що лукашенко готовий домовлятися, чи це гра на публіку?

• Валєрій Мацкєвіч, представник Народного антикризового управління

Це, безумовно маніпуляція, гра, спроба продати те, що не продається. Бо окрім Анжеліки Борис офіційно 1 100 і більше політв’язнів. А насправді тисячі і тисячі людей перебувають у тюрмах без причини, безпідставно. І всі вони заслуговують бути вільними.Є маленький нюанс: лукашенко здавалося б у безвихідній ситуації, коли все очевидно і зрозуміло, хто він та що: агресор за всіма нормами міжнародного права, з території Білорусі летять ракети, надано всю інфраструктуру російській армії. Але тут ми бачимо нерівний підхід у санкційній політиці в тому числі. Лукашенко навіть у такій ситуації старається заробити, щоби були нерівні санкції, на чому він міг би грати. Там, де він співучасник злочину, він намагається подати себе Заходу як миротворець, запропонувати майданчик для перемовин. Перебуваючи на короткому повідці, він сподівається, що в певний момент він стане потрібним для якоїсь історії, якогось завдання…
Ми зі свого боку даємо сигнали європейському співтовариству та нашим українським партнерам, щоби лукашенко відповідав у підсумку за ті злочини, що він здійснює. З одного боку, тими (військовими, - ЗІФ) маневрами він зумисне відтягує частину українських військ для посиленої охорони та бойової готовності на ділянці поліського кордону. Ці українські частини сьогодні могли би просто переходити у контрнаступ і допомагати (на фронті, - ЗІФ). Інший момент, з білоруських аеродромів що десять хвилин злітають бойові вертольоти та літаки бомбити міста України. У звяку з цим ми повинні зробити все, щоби лукашенко не мав навіть найменшого шансу вийти сухим із води.

Ілютративне фото: ЗІФ