Потужна резолюція НАТО: 40 мільярдів і ракети середньої дальності для України

У НАТО, схоже, остаточно визначилися із планом дій у війні росії проти України, а також протидії країнам так званої «осі зла». Захист майбутнього, підтримка України «до Перемоги», протидія терористичній росії.

Про це йдеться у резолюції, схваленій під час Парламентської асамблеї НАТО в Монреалі (Канада), у понеділок, 25 листопада.

Країни Альянсу засудили незаконну, неспровоковану та невиправдану війну росії проти України, продовження незаконної тимчасової окупації території України, воєнні злочини та бездумне бряцання ядерною зброєю, що становить пряму загрозу євроатлантичній стабільності.

У документі також зафіксовано «непохитну підтримку суверенітету України, її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів і її незворотній шлях до повноправного членства в НАТО».

Передбачена і тривала безпекова допомога для України – мінімальне базове фінансування в розмірі 40 мільярдів євро протягом наступного року;

Альянс рішуче засудив зловживання російською федерацією її членством у міжнародних організаціях, зокрема, в Інтерполі. Останній кремль використовує для переслідування політичних опонентів, українських військовослужбовців, політиків та громадських діячів.

У НАТО наголосили, що росія залишається найбільш значною і прямою загрозою безпеці Альянсу. Відтак, необхідно виробити рекомендації щодо стратегічного підходу НАТО до росії.

У резолюції згадано і численні та системні виклики Китайської народної республіки (КНР) щодо євроатлантичної безпеки та міжнародних норм. Альянс висловив жаль щодо ролі КНР «як вирішального учасника агресивної війни росії проти України» та підкреслив посилення змови між автократичними режимами росії, Китаю, Ірану, Північної Кореї та Білорусі.

Зокрема, засуджено збільшення військової підтримки росії з боку КНДР, яка розгортає війська проти України, постачає ракети та боєприпаси. Це становить серйозну загрозу для миру в Європі та в Індійсько-Тихоокеанському регіоні й порушує міжнародне право.

Окремим пунктом згадано послідовну підтримку територіальної цілісності та суверенітету Боснії та Герцеговини, Грузії, Республіки Молдова і їх євроатлантичну інтеграцію.

У НАТО також усвідомлюють нові загрози та виклики, серед яких – дезінформація, кібератаки, руйнівні технології та мілітаризація космосу. Це вимагає від НАТО адаптувати свої стратегічні можливості та підтримувати технологічну перевагу;

В Альянсі планують розробити спільний стратегічний підхід до наступного саміту в Нідерландах (запланований на 24-26 червня 2025 року в Гаазі). Акцент – на на повній підготовці до стримування і протидії ворожим діям росії дії за всіма напрямками. Мета – знизити здатність кремля вести агресивні війни. Для цього необхідне повне виконання санкцій усіма членами Альянсу та визнання права України завдавати ударів по законних військових об'єктах на території росії (відповідно до принципу самооборони статті 51 Статуту ООН).

Серед інших пунктів резолюції:

- підтримувати та збільшувати військову, фінансову та гуманітарну підтримку України, своєчасно постачати боєприпаси та сучасні систем озброєння, у тому числі системи ППО, високоточну зброю великої дальності та багатоцільові винищувачі - «підтримувати Україну доти, допоки вона стикається з російською агресією чи її загрозою у майбутньому»;

- підтримати зусилля України, викладені в Українській формулі миру і Плані перемоги, домогтися справедливого і сталого миру для України та залишитися вірним принципу «нічого про Україну без України»;

- активізувати політичні і практичні зусилля, щоби допомогти Україні отримати запрошення і стати 33-ім членом НАТО якомога швидше;

- посилити санкції проти рф і КНДР для збільшення ціни за їх співпрацю в агресії проти України, та надати Україні всі засоби, включаючи ракети середньої дальності, щоби захистити себе і стримувати подальшу агресію;

- продовжувати підтримувати національні та міжнародні ініціативи щодо стримування російських військ і посадових осіб, відповідальних за порушення прав людини, військові злочини, злочин агресії та інші порушення міжнародного права;

Також під час Парламентської асамблеї НАТО в Монреалі обрано її нового очільника. Президентом став Маркос Перестрелло де Васконселлос (Португалія) (на фото внизу).

«Як президент цієї Асамблеї, я буду невпинно працювати над подальшим зміцненням зв’язку між Європою та Північною Америкою. Ми всі, як законодавці, повинні бути в авангарді цих зусиль», - заявив Перестрелло після свого обрання на щорічній сесії Асамблеї в Монреалі.

Він також підкреслив вирішальну роль парламентарів Асамблеї у протидії повзучій «втомі від України» і спонуканні урядів країн-членів НАТО збільшити і пришвидшити підтримку України. В тому числі шляхом просування України на шляху до членства в НАТО.

Серед іншого Перестрелло підтримав створення Центру стійкості демократії у штаб-квартирі НАТО. Центр передбачає обмін інформацією між членами Альянсу та його партнерів у боротьбі із загрозами демократіям і «відіграватиме ключову роль у сприянні виконанню місії Альянсу».

«Яким би сильним не є наш Альянс, стикаючись із загрозами такого масштабу, ми повинні продовжувати розширювати мережу друзів як у нашому безпосередньому сусідстві, так і далеко за його межами», - наголосив Перестрелло.

Новий президент Асамблеї НАТО до цього працював у португальському уряді на посаді держсекретаря з національної оборони та морських справ (2009-2011 роки) та держсекретаря з національної оборони (2015-2018 роки).

У його трудовій біографії також посади заступника мера Лісабона (2007-2009 роки) та голови комітету національної оборони португальського парламенту. У Парламентській асамблеї НАТО він очолював підкомітет з питань партнерства.

Асамблея також обрала п’ятьох віце-президентів. Ними стали: Аґнес Вадаі (Угорщина), Сер Алек Шелбрук (Велика Британія), Мікко Савола (Фінляндія), Джулі Джеровіц (Канада) та Йоганн Вадефуль (Німеччина).

Головне фото – сторінка у FB / #natopamontreal