Польща, серпень 2018: спека на всіх фронтах
Серпень місяць цього року, принаймні його перша декада, увійде в історію Польщі не лише як один із найбільш спекотних в метеорологічному плані. На політичному фронті в сусідній країні «спеки» було не менше.
На початку місяця, 2 серпня, Польща направляє Європейській комісії відповідь на звинувачення щодо певних положень закону «Про Верховний суд» (зокрема, про визначення пенсійного віку суддів Верховного суду).
У відповіді польські очільники твердять, що у Польщі законодавчий процес із реорганізації судової влади відповідає європейським стандартам. Принагідно не забуваючи нагадати європейському керівництву, що, відповідно до угод ЄС, організація правосуддя є винятковою компетенцією держав-членів.
Та якщо б тільки європейський вектор на початку серпня обтяжував Польщу проблемами. Польські зовнішньополітичні колізії проходили на фоні не менш заплутаних внутрідержавних вирів.
Кілька днів після згаданої вище відповіді Польщі Європейській комісії, у польських ЗМІ пройшла інформація про те, Міністерство національної оборони Польщі нарешті надало офіційну відповідь на запит представників національних меншин РП та організації із захисту прав людини «Amnesty International». У згаданому запиті висловлювалось прохання до польського міністерства оборони роз’яснити потребу та цілі виданого для органів місцевого самоврядування РП розпорядження про збір і надання інформації щодо формальних і неформальних лідерів національних меншин, їх інтеграції в суспільстві та впливу на місцеві ЗМІ.
В офіційній відповіді Міністерства національної оборони Польщі зазначалось, що розпорядження базується на принципах реалізації захисту незалежності держави, забезпеченні безпеки та непорушності її кордонів, що вимагає здійснення постійного контролю і координації процесу динаміки змін в суспільстві.
Крім цього польське міністерство оборони заявило, що такого роду збір інформації проводиться вже не перший рік і по всій Польщі. А накопичення цих даних допомагатиме у моніторингу змін, що відбуваються у безпековому середовищі країні, та необхідне для підтримання боєготовності. При цьому польські військовики запевняють, що збір цих даних має виключно статистичний характер.
Але все ж таки головним фактором, що змусив польських військових відкрито збирати вказані вище дані, як випливає із відповіді, є «конфлікт на Сході Європи».
Складається враження, що саме дефініція представників польського міністерства оборони: «конфлікт на Сході України» - не «українсько-російська війна», не «російська агресія», не «гібридна війна Росії» - задала певний «серпневий тренд».
І цей тренд знайшов своє продовження на доволі несподіваному рівні!
Як повідомляють польські ЗМІ, батько діючого прем’єр-міністра Польщі Корнель Моравецький надзвичайно активно почав демонструвати власну проросійську позицію. Польські журналісти твердять, що останні заяви, колишнього затятого дисидента та борця із комуністичним режимом за часів ПНР, можуть нашкодити інтересам Польщі. І навіть негативно вплинути на взаємовідносини з Україною!
Польські експерти впевнені у тому, Корнель Моравецький прагне змінити вектор зовнішньої політики Польщі з західного на східний.
Це ж, в свою чергу суперечить офіційній позиції РП: адже, будучи членом ЄС і НАТО, Польща отримує не лише фінансову допомогу, але і гарантії безпеки.
Але більше всього польських медійників вражає відсутність бодай якоїсь реакції на зазначені висловлювання з боку правлячої партії.
Найбільш контроверсійними серед останніх заяв Корнеля Моравецького, польські аналітики вважають, зокрема, наступні:
- «Я хотів би попросити президента Путіна, якщо у нас відбуваються якісь зміни або вибори, щоб він звернув увагу на це, та зробив такий жест відкритості до поляків»;
- «Польща, на мою думку, очевидний міст на схід для Західної Європи та очевидний міст на захід для Росії»;
- «Можливо, польський президент повинен взяти на себе ініціативу і обговорити з Путіним можливість проведення чесного референдуму в Криму?»
- «Крим росіяни взяли без бою. Українська армія перейшла на бік Москви. Жителі Криму висловили свою волю на референдумі. (...) На мій погляд, він був демократичним».
- «Росія не переслідує агресивну політику». «[У Східній Україні – ред.] Це в певному сенсі громадянська війна, зіткнення різних інтересів».
Побачивши, що польська влада не реагує на відверто проросійські заяви батька чинного прем’єра Польщі, і очевидно за вказівкою кремлівських кураторів, даний тренд підхопив відомий українофоб проросійського розливу Конрад Ренкас.
Цей проросійський активіст, що називає себе «незалежним політологом та публіцистом», згадав, що він ще й очільник створеної ним особисто, і без сумнівів саме на замовлення Кремля, організації «Повернення Кресів».
Ренкас заявив, що громадяни Польщі повинні висувати законні претензії на повернення свого майна, яке в даний час знаходиться на території Західної України. Саме тому, на думку голови організації «Повернення кресів», якщо польський парламент планує пред’явити претензії Росії щодо виплати репарації (як це було зроблено стосовно Німеччини), то набагато логічніше пред’явити претензії Україні і повернути кресові території полякам.
Конрад Ренкас, очевидно перебуваючи в ейфорії від заяв Моравецького-старшого навіть заяив, що дипломатичним успіхом польського уряду буде політична перемога над Україною.
Не стримався в черговий раз «вставити свої п’ять копійок» у антиукраїнський інформаційний потік, і українофоб Тадеуш Ісаковіч-Залеський.
Приводом для черговий «гучних заяв» цього загадкового священнослужителя стала інформація про нове військове вітання українських військових «Слава Україні!», яке запроваджується в Україні. Він заявив, про те, що особисто звернувся з питанням до президента РП, міністра оборони та командира Литовсько-польсько-української бригади, чи вони братимуть участь у параді до Дня Незалежності України в Києві? Адже на цьому параді, як заявив Залеський «лунатиме гасло злочинців та вбивць УПА: «Слава Україні! Героям слава!»
В контексті вищенаведених подій, наведемо дуже цікавий «інформаційний посил» який, із всього цього калейдоскопу подій початку серпня зробило відверто не проукраїнське польське видання «myslkonserwatywna.pl», що доволі часто ретранслює у польський медіапростір потрібні Кремлю інформаційні меседжі:
Невже тільки нам, у цьому «посилі» доволі чітко видно, що вчергове голосно заграли ті «струни», на яких у польському політичному оркестрі завжди грає один і той самий музикант - Кремль!
Підсумовуючи політично-інформаційні турбуленції першої половини серпня у сусідній Польщі, коротко зазначимо, що подальший розвиток подій у подібному руслі може мати вкрай негативні наслідки не лише для українсько-польських відносин. Триваючі перипетії у площині реформи судової системи у Польщі, не лише чимдалі віддаляють цю країну від Європейського Союзу, але й дедалі сильніше підштовхують польський уряд у обійми путінської Росії.
Чи захоче ЄС отримати у своєму складі чергового сателіта Кремля? Чи піддасться польське суспільство на «реформи» польського уряду та зміну зовнішньополітичного вектору?
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар