Подвійні стандарти національної безпеки Польщі

В нашому житті все пізнається у порівнянні, з політикою порівняння теж працюють дуже добре. Коли в Україні розпочалася анексія Криму, її незаконність визнали всі цивілізовані країни, не чекаючи поки Росія почне щось анексувати в них.

Уявімо на хвилину, що спецслужби країн НАТО починають ділити терористів на справжніх і тих, хто з ними просто проводить час, але має візу і необхідні документи для перебування в Шенген зоні. Виявляється, що в принципі і уявляти не треба, бо така практика є реальністю вже в наші дні.

Йдеться про так званий рейд байкерського клубу «Ночные волки» під назвою «Дороги Победы», члени якого вже в'їхали на територію Польщі. Ні для кого, а тим більше поляків, не новина, що члени даного клубу, зокрема його лідер Олександр Залдостанов, брали активну участь в анексії Криму і мають свої філіали в окупованих Криму, Донецьку і Луганську.

Сам лідер «Ночных волков» внесений у санкційний список США і Канади.

Проте, такі факти абсолютно ніяк не заважають владі Польщі дозволити в'їзд учасників незаконних збройних формувань на територію країни. Ще цікавішим є той факт, що мотоклуб «Ночные волки» в'їжджає на територію Польщі, використовуючи заборонену радянську символіку, щоб вшанувати тих, хто разом з нацистами окупували її території.

Польська Прикордонна служба мотивує це тим, що в учасників рейду «Дороги Победы», все добре з документами.

А тепер невеличке порівняння:

Станом на 11 листопада 2018 року Міністерство закордонних справ Польщі видало понад 400 заборон на в'їзд громадянам України і країн ЄС, мотивуючи це загрозами національній безпеці. Причиною послужили домисли, що ці люди бандерівці і неонацисти. Те, що так звані «неонацисти» і бандерівці виступають за діалог між Україною і Польщею, борючись проти шовінізму, вочевидь є загрозою національній безпеці Польщі.

В цей же день, до Польщі не допустили шведського інструктора добровольчого полку «Азов» Йонаса Нільсона і по всій країні розпочали хвилю превентивних затримань і обшуків.

Нагадаємо, що ветерани і волонтери Азова, зокрема колишній командир Андрій Білецький, два рази ставали на захист польського цвинтаря Орлят у Львові.  Також члени Азовського Руху разом з польськими друзями брали участь у вшануванні жертв УПА на Волині.

Тим не менш, нікого не хвилювало, що 11 листопада під носом поліції і спецслужб члени польської проросійської організації «Falanga» і російської Націонал-Більшовицької партії закликали до поділу України між Польщею, Румунією, Угорщиною і Росією.

Чомусь нікого також не турбував той факт, що члени організації «Falanga» і Націонал-Більшовицької партії воювали на стороні проросійських терористів, як і те, що члени НБП і їх лідер Едуард Лімонов роблять марші, де кричать «Варшава - русский город» і «Наши танки будут в Праге, наши МиГи будут в Риге».

Вже в 2019 році Польща ще раз спокійно пропускає на свою територію членів незаконних збройних формувань, що підтримують окупацію сусідніх держав і мають свої представництва на контрольованих проросійськими терористами територіях, мотивуючи це тим, що в них все добре з документами.

Дуже дивно, що польський уряд забороняє в'їзд тим, хто вшановує УПА у Львові чи в Києві, не заперечуючи кривавих сторінок українсько-польської історії, але при цьому закриває очі на тих, хто відкрито демонструє символіку окупантів і вшановує Сталіна з НКВД на польській землі.

Невже Сталін прийнятніша для поляків постать, ніж Бандера, а 9 травня для Польщі тепер день перемоги?

Вочевидь, легше  розповідати про небезпеку українського націоналізму і шукати загрозу в людях, що кричать неполіткоректні гасла на маршах, ніж в тих, хто бере участь в окупації територій і вбивствах громадян сусідніх держав.

 Головне, що у вбивць і окупантів все добре з документами?

ілюстративне фото PAP/Darek Delmanowicz