Після Німеччини політична турбулентність струсонула Францію

Вірус політичної кризи добрався і до Парижа – після розпаду коаліції у Бундестазі та проходження процедури вотуму довіри уряду канцлера Олафа Шольца у середу, 4 грудня, Національні збори Франції висловили вотум недовіри кабінету міністрів Мішеля Барньє. Тепер на французького президента Емманюеля Макрона чекає непростий виклик – втримати ситуацію під контролем.

331 депутат (із 574-ох) проголосував за відставку уряду через рішення його очільника – 73-річного Мішеля Барньє – затвердити бюджет соціального страхування на 2025 рік. Причому без обговорення та голосування у парламенті.

Як зазначає DW, цей уряд меншості перебував при владі менше трьох місяців. Попередній подібний випадок, коли депутати розганяли уряд Жоржа Помпіду, відбувся 1962 року. Тож Мішель Барньє встановив своєрідний рекорд за короткою тривалістю перебування у прем'єрському кріслі з часу створення П'ятої республіки 1958 року.

Ідею проголосувати за вотум недовіри уряду запропонували у вівторок, 2 грудня, депутати опозиційної лівої коаліції «Новий народний фронт», а також представники вкрай правої партії Марі Ле Пен «Національне об'єднання». Для голосування за відставку уряду достатньо було 288 голосів депутатів Національних зборів Франції. Блок лівих партій «Новий народний фронт», до якого входять вкрай ліва «Непокірна Франція», Соціалістична партія, «зелені» та комуністи, має у складі 190 «багнетів». «Національне об'єднання» Марін Ле Пен – 126 місць.

Політиків із протилежних таборів об’єднало соціальне питання – Закон про бюджет системи соціального (та медичного) страхування разом із законом про державний бюджет, які становить основу фінансової політики країни.

«Обидва бюджетні законопроєкти опинилися в центрі запеклих суперечок через заплановані урядом заходи економії на загальну суму 60 мільярдів євро. Для оздоровлення держфінансів та скорочення дефіциту бюджету запропоновано на 40 млрд зменшити держвитрати та на 20 млрд підвищити податки», - пояснили в медіакомпанії RFI, яку процитувало видання DW.

Попри вотум недовіри, цей склад уряду продовжуватиме виконувати свої функції, допоки президент Франції Емманюель Макрон не запропонує новий склад кабінету міністрів.

Варто зазначити, що відставка уряду не додала симпатій очільникові Франції. Так, за даними соцопитування, більшість французів хоче відставки Емманюеля Макрона та виборів президента не у 2027-му році, а вже в наступному. 54% французів воліють не бачити Макрона у кріслі президента і проголосувати 2025 року на президентських виборах за іншого претендента на пост глави держави. Такі цифри оприлюднило видання Le Point, яке замовило соцопитування у лабораторії вивчення громадської думки Cluster17.

Попри це очільник очільник Франції заявив, що планує допрацювати до завершення своєї другої каденції. У четвер, 5 грудня, він провів низку зустрічей-консультацій у Єлисейському палаці щодо вирішення політичної кризи.

Зранку Макрон протягом години приймав Мішеля Барньє й отримав від нього заяву про відставку. Опісля – спікерів обох палат парламенту Франції – президентку Національної асамблеї Яель Брон-Піве і президента Сенату Жерара Лярше. Перша представляє партію Макрона «Відродження», другий – правих «Республіканців». Серед запрошених на аудієнцію і лідер «Демократичного руху» Франсуа Байру. Цього досвідченого політика вважають одним із кандидатів на посаду прем’єра. Сьогодні, о 21:00 за Києвом, Емманюель Макрон планує звернутися до нації.

Як зазначив народний депутат України Ярослав Железняк у своєму ТГ-каналі, Франція побила черговий політичний рекорд.

«Президент Макрон має непросте завдання – знайти прем’єра, який зможе зібрати більшість у такому хаотичному парламенті. А поки що Франція ризикує залишитися без бюджету на 2025 рік. Це вже викликало паніку на фінансових ринках – витрати на обслуговування боргу можуть перевищити витрати на оборону. Франція та Німеччина – дві ключові країни ЄС – обидві відправляють уряд у відставку, так як у них не сходиться бюджет і треба підвищувати податки…», - написав нардеп.

Як відомо, Німеччина і Франція – провідні країни європейського континенту, які підтримують Україну у війні з росією. Тому тамтешні події прямо чи опосередковано стосуються нас. Наразі складно говорити наскільки доклався кремль до кризових політичних процесів, що там відбуваються. З упевненістю можна стверджувати, що путін прагнутиме їх загострити.

Фото – шальки терезів схилилися не на користь Мішеля Барньє / Reuters