Перестановки у оточені путіна, скандал з лавровим і про те, як громадян Індії "продавали" на війну

Посилення клану Ковальчуків, нові чутки про владні перестановки після президентських виборів та скандал навколо відмови послів ЄС зустрічатись з Лавровим – в рамках Програми російських і білоруських студій  експерти "Української призми" Ярослав Чорногор і Антон Оксентюк представили новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії. 

1. Чутки про потенційні перестановки в російському уряді напередодні виборів

У російському медіапросторі напередодні виборів відновились дискусії про потенційні перестановки в уряді. Наприкінці 2023 року «Українська призма» аналізувала аналогічні розмови щодо відставки російського прем’єр-міністра Міхаїла Мішустіна та їх безперспективність з огляду на реальну ефективність його команди та російського економічного блоку в цілому. На сьогодні ми спостерігаємо не лише відновлення цієї дискусії навколо фігури прем’єра, але й навколо теперішнього незмінного міністра закордонних справ росії Сєргєя Лаврова.

Поширюються деталі про нібито можливу заміну Лаврова на віце-прем’єра Алєксандра Новака, який курирує енергетичні питання, а також є перемовником від росії по лінії ОПЕК+, а також представляє росію у переговорах з іншими державами стосовно питань постачання нафти та газу.

До того ж, сам Лавров, наскільки відомо, неодноразово просив про власну відставку, путін не був готовим задовольнити подібні прохання.

Минулого тижня «Українська призма» писала, що російська система, побудована російським диктатором, вже не дозволяє йому здійснювати реальних змін. Зокрема, це засвідчує відсутність голови рахункової палати з листопада 2022 року, а також упродовж двох тижнів нема будь-яких новин стосовно призначення нового голови верховного суду рф. Подібні призначення можуть дестабілізувати баланс сил всередині російського політикуму, що є неприйнятним фактом для путіна.

У ситуації із Мішустіним знову повторюються тогорічні аргументи – російських уряд діє достатньо ефективно, тому нема аргументів для його відставки. Максимум, на який можна  розраховувати, – це поодинокі приклади змін, найбільш ймовірно, у сфері соціального забезпечення, для реалізації запланованих путіним “інновацій” за результатами федерального звернення. Тому наразі не варто розраховувати на якісь потужні кадрові зміни. Слід розуміти, що поширення подібної інформації є грою окремих представників російського політикуму на сподіваннях щодо потенційних рішень путіна змінити окремі політичні фігури. Подібне раніше вже відбувалось, а найбільш яскравим прикладом таких дій стала відставка усього російського уряду напередодні внесення поправок в конституцію у 2020 році.

2. Посилення клану Ковальчуків та можливість їх контролю за новою високою посадою

Боріс Ковальчук, син відомого російського олігарха та лідера одного із найбільш потужним політичних сил Юрія Ковальчука, близького друга путіна, пішов з посади голови “інтер рао”. Це, фактично, державна компанія, яка займається постачанням електроенергії на внутрішньому ринку. Він обіймав цю посаду протягом 15 років. Цілком зрозумілим є те, що подібні новини означають його потенційне “підвищення”. Контрольоване владою видання “коммерсант” пише, що Боріс Ковальчук може потенційно посісти одну з кількох посад – голови “газпрому”, “роснефти” або ж обійняти посаду віце-прем’єра. Остання можливість корелюється із попереднім аналізом чуток про перестановки навколо Новака, адже саме на його місце може прийти Ковальчук з огляду на однакову сферу їхньої діяльності – енергетика.

Те, що стосується посад голови “газпрому” або “роснефти”, то подібний сценарій є доволі неоднозначним, адже обидва теперішні їхні лідери, Міллер та Сєчін, також є потужними політичними гравцями, а відставка будь-кого із них означатиме серйозні зміни у російській владній системі, що не збігається із теперішньою лінією поведінки путіна у кадровій сфері.

Ще однією потенційною можливістю, про яку пише “коммерсант”, є посада губернатора Петербургу замість Алєксандра Бєглова, який відомий завдяки потужним конфліктам із покійним ватажком “ЧВК Вагнер” Пригожиним. Водночас подібне “підвищення” порівняно із вже згаданими посадами є доволі слабким. При цьому з політичної погляду воно б мало найменш негативний вплив на усю російську політичну систему. В результаті найбільш ймовірним та, що найголовніше, найбільш безболісним для кремля варіантом буде призначення Боріса Ковальчука на посаду губернатора Петербургу або ж віце-прем’єра із одночасним підвищенням Новака з призначенням на його міністром закордонних справ замість Лаврова. В цілому подібні новини означають посилення так званого “клану Ковальчуків” та збільшення їхнього, і так потужного впливу.

1.​ Громадяни Індії у російській армії. Вплив скандалу на відносини Індії з росією

Стало відомо про розкриття нелегальної схеми, за якою громадяни Індії приїжджали в росію, щоб вступити на навчання до приватних університетів, але натомість їх змушували приєднатись до російських військ у війні проти України. Спершу цю тему порушили місцеві індійські засоби масової інформації, а надалі й великі західні ЗМІ. З огляду на це міністерство закордонних справ Індії було змушено відреагувати та заявити про заходи щодо повернення власних громадян.

Надалі індійські силові структури, а саме Центральне бюро розслідувань (CBI), оголосили про ліквідацію “потужної мережі торгівлі людьми”, яка заманювала молодих чоловіків до росії обіцянками роботи, а натомість змушувала їх воювати проти України. Наразі малоймовірно, що подібний інцидент значно вплине на двосторонні відносини між Індією та рф. Для першої економічні преференції від продажу російських дешевих енергоресурсів перекривають подібні публічні негативні ексцеси. Максимум, чого можна очікувати, це організація кроків з боку влади Індії щодо унеможливлення поширеної участі її громадян у подібних схемах.

2.​ Скандал в росії через відмову послів ЄС зустрітись із Лавровим

Минулого тижня стало відомо про відкриту провокацію кремля стосовно послів ЄС в росії. Повідомляється, що трохи раніше російський міністр закордонних справ Лавров запросив європейських дипломатів на зустріч. Було цілком зрозуміло, що він хоче організувати публічні дебати, щоб унаочнити “протистояння” росії Заходу на темі майбутніх президентських виборів, та вимагати від дипломатів “не втручатись” у російські вибори. Для цього росіяни мали намір пред’явити послам ЄС нібито дані про підготовку “механізмів підтримки несистемної опозиції” як аргумент щодо втручання Заходу у вибори. Посли ЄС відхилили запрошення та відмовились зустрічатись із Лавровим. З дипломатичного погляду подібний крок є зрозумілим, адже російська сторона не надала пропозицій щодо порядку денного зустрічі, а лише поставила дипломатів перед фактом. Ця відмова викликала в російському політикумі справжню істерику. Від колишнього президента рф Мєдвєдєва було чутно погрози про відкликання послів, а серед “експертного середовища” йшла розмова про безпрецедентність подібної відмови. Ймовірно, що мзс рф не розраховувало на такий сценарій. Навпаки, росіяни хотіли ще раз продемонструвати власну “силу” та нахабність перед Європою. Слід очікувати, що російська влада буде використовувати факт “демаршу” як доказ того, що держави ЄС мають намір “втручатись” у вибори, хоча ефективність такої стратегії є доволі низькою.

3.​ Нові кроки з дистанціювання Вірменії від росії

Вірменія продовжує власну, вже відкриту лінію на дистанціювання від росії. Минулого тижня від секретаря ради безпеки країни Армена Григоряна стало відомо, що вірменська влада надіслала москві офіційного листа про припинення діяльності російських прикордонників у міжнародному аеропорту Звартноц у Єревані. Хоча у цей же день прессекретар путіна Пєсков заявив що рішень про виведення прикордонників РФ з аеропорту в Єревані не було.

Подібний сценарій не є несподіванкою для Кремля. Ще 2 березня Лавров коментував розмови у Вірменії щодо доцільності перебування військових в Звартноці та повторив аргумент про те, що це вписується у теперішню лінію вірменської влади, а також те, що певні “сили” бажають витіснити росію з Південного Кавказу.

Зрозуміло, що подібний крок з боку вірменської влади є відкритим ударом по репутації кремля, тому існує потенціал певною відповіді з боку росії. Зокрема, не слід виключати, що нові вимоги Азербайджану щодо передачі їй чотирьох населених пунктів, які розташовані на міжнародно-правовій території Азербайджану та були зайняті вірменськими силами у 1990 році у результаті бойових дій, є певним “проханням” росії. Однак наразі подібна ескалація, з огляду на підготовчу роботу з підписання мирного договору, не створює позитиву для Азербайджану.

4. Нові ордери на арешт російських високопосадовців

Стало відомо, що Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт двох російських високопосадовців, яких звинувачують у військових злочинах проти цивільного населення. Мова йде про Сергія Кобилаша – командувача дальньої авіації повітряно-космічних сил, а також Віктора Соколова – командувача чорноморського флоту. Слід очікувати, що подібні рішення будуть ухвалені і щодо інших російських армійських високопосадовців.

Фотоколаж – Володимир Путін і Юрій Ковальчук/Радіо Свобода