Переговори в Абу-Дабі: чому Україні важливо продовжити безплідні розмови

Вихід України з переговорів в Абу-Дабі сьогодні означав би стратегічну помилку. Попри їхню низьку результативність і відсутність прогресу щодо територій, саме переговорний процес залишається єдиним інструментом тиску на Росію, каналом для звільнення полонених і способом утримати міжнародну коаліцію в робочому стані. Альтернативи цій грі на виснаження наразі не існує.

Про це пише аналітик Вадим Денисенко: "Чому нам критично важливо продовжити малорезультативні переговори в Абу-Дабі. Поки переговори йдуть про все, крім територій. І вийти з них означатиме вистрілити собі в ногу.

1. Логіку переговорів ми можемо звести до формули 19+1. Є 20 пунктів, так званого мирного плану, і їх розділили на 19 (все) та 1 (території). Точно така логіка була в переговорах Україна США, між іншим. І зараз ідуть переговори про ці умовні 19 пунктів.

2. Путін, як ми всі розуміємо, не хоче результативних переговорів, але його так чи інакше втягнули в цю гру. І він змушений буде на перших етапах демонструвати конструктив. Перший результат цього конструктиву - звільнення полонених. Без цих переговорів звільнення могло б і не відбутися.

3. Я повторю те, що говорив багато разів: логіка Путіна - тягнути час і не посваритися з Трампом. Саме тому, перший етап цих переговорів (перші пару місяців)) будуть,, в цілому, конструктивним. Далі все буде залежати, перш за все, від зовнішнього тиску на РФ. Що таке зовнішній тиск? Це:

- Реальні обмеження танкерного флоту;

- Низька ціна на нафту і, в звяʼязку з цим, дуже важливо слідкувати за тим, як і що США робитимуть в Ірані (останні дзвінки Трамп-Сі і Сі-Пуиін, схоже, були саме про це).

- Переговори США - Китай. Хоча, на останні я покладаю все менше надій по одній простій причині: ми втратили рік, який можна було б потратити на налагодження стосунків з Китаєм. І тепер всі сподівання, що українське питання піднімуть за нас і без нас.

4. Щодо часових рамок, то тут я повністю погоджуюся з Yulia Zabelina: для Трампа край важливо закінчити все це в липні, хоча критичною точкою є 1 жовтня (місяць до виборів). При цьому в нас багато хто ставить на зміну розкладів в конгресі і багато хто вважає, що після того, як демократи (телретично) виграють більшість в конгресі щось кардинально зміниться в нашому питанні. Як на мене, поки це виглядає, як мінімум, дивно. Багато чого може змінитися для ЄС (і то не факт), але для нас, це навряд чи буде кардинальною зміною.

5. На жаль, у нас немає інших варіантів ніж іти в ці переговори. І головна задача зараз, як би це дивно не звучало, робити все від себе залежне, щоб росіяни змушені були йти на діалог. Поки це головна стратегія, альтернативи якій просто нема.

Фото з ФБ сторінки Рустема Умерова