Політика росії: підлітків поженуть на оборонні заводи, а у фсб буде доступ до медичних даних росіян

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Російські підлітки на оборонних заводах Татарстану, потенційна дестабілізація кремлем Молдови та перенесення потужностей російського “норникелю” до Китаю – у рамках Програми російських і білоруських студій Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк представили новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Влада Татарстану дозволила підліткам з 14 років працювати на оборонних підприємствах регіону

У Татарстані регіональний уряд представив нову програму сприяння зайнятості молоді, згідно з якою підліткам від 14 до 18 років дозволено працювати на оборонних заводах у вільний від навчання час. Про це повідомило провладне видання “коммерсант”.

При цьому місцевий уряд аргументує своє рішення тим, що російські підлітки прагнуть отримувати середню та вищу освіту, а не йти працювати на заводи. Щобільше, видання також наводить аргумент, згідно з яким у Татарстані не вистачає кваліфікованої робочої сили, а факт низького рівня народжуваності ще більше б’є по оборонних підприємствах регіону.

Таким чином росія прагне запровадити радикальні методи збільшення рівня виробництва озброєння для армії.

У 2023 році татарстанська влада вже намагалась здійснити подібний крок. Так, регіональний парламент хотів внести поправки до законодавства, які б дозволили підліткам з 16 років працювати на шкідливих підприємствах регіону. Ця спроба не пройшла через громадський спротив та резонанс. На сьогодні ж ми бачимо, що російській місцевій владі необхідно виконувати федеральні розпорядження. Саме в цьому контексті слід сприймати рішення уряду Татарстану.

Фактично подібний крок несе за собою реальну загрозу для нових потенційних “робітників”. На початку квітня ми вже мали змогу спостерігати першу атаку українських безпілотників по оборонному підприємству у Татарстані — заводу в місті Елабуга, де виробляють ударні дрони-камікадза “Шахед”.

Відомо, що на ньому працювали студенти місцевого політехнічного інституту. Таким чином російська влада підставляє під прямий удар свою молодь. Треба також розуміти, що освітні заклади регіону можуть прийняти рішення уряду за наказ та змусити підлітків йти працювати на оборонні підприємства без їх фактичної згоди. Це повністю збігається з характером дій усієї російської бюрократичної системи.

Затримання чеченського міністра правоохоронцями Дагестану

Минулого тижня в росії відбувся новий приклад локального протистояння між Кадировим та місцевою владою Дагестану. Між цими двома суб’єктами триває багаторічне протистояння, в першу чергу через бажання чеченських ватажків отримати контроль над певними територіями Дагестану.

Так, стало відомо про затримання дагестанською поліцією керівника чеченського управління міністерства надзвичайних ситуацій Аліхана Цакаєва на кордоні між двома регіонами. Повідомляється, що Цакаєв перебував у нетверезому стані, не зупинив автомобіль на вимогу патрульних служб та поводився неадекватно. Як результат, міністра зупинили та жорстко випхали з автомобіля, після чого затримали.

Дії правоохоронців були зняті на відео, які розлетілись по російському медіа-просторі. Ймовірно, що саме цей факт викликав швидку та голосну реакцію з боку Кадирова. Він назвав інцидент провокацією, образив працівників правоохоронних органів Дагестану та натяками погрожував їм.

Деякі російські медіа повідомили, що після затримання Цакаєва з десяток автомобілів із Чечні під’їхали до контрольно-пропускного пункту, після чого сталась бійка, в результаті якої чеченські силовики повернули міністра, хоча ніяких підтверджень цій інформації немає.

Надалі конфлікт прокоментував сам голова Дагестану, Сєргєй Мєліков, який почав захищати співробітників мвс регіону. Як результат, федеральна влада була змушена втрутитись, а головне управління мвс рф стало на сторону дагестанських силовиків, підтвердивши протиправні дії Цакаєва.

Слід розуміти, що подібну реакцію Кадирова необхідно розглядати через призму як протистояння з елітами Дагестану, так і з погляду специфіки влади чеченського ватажка. Такий інцидент там сприймається у першу чергу як напад на самого Кадирова, чиєю креатурою є міністр Цакаєв. Якби Кадиров не відреагував на конфлікт, це стало б загрозою його авторитету. Не слід виключати, що він може дати “відповідь”, скажімо, у вигляді провокації проти дагестанського представника силових структур або ж влади.

Російські правоохоронці отримують доступ до медичної інформації росіян

Провладне видання “ведомости” повідомило, що російські силовики отримають прямий доступ до медичних даних росіян, а відповідний законопроект вже був погоджений урядом. Наразі для того, щоб отримати цю інформацію правоохоронцям була потрібна згода суду. Після прийняття закону ця формальність буде прибрана. Офіційно заявляється, що це потрібно силовикам для отримання інформації по росіянах із психічними розладами, у відношенні яких було призначено примусове лікування. Те саме стосується й відстежування людей із розладами на основі алкоголізму, наркоманії та хронічних і затяжних психічних проблем. В реальності ж російські силові структури отримають ще одну можливість контролю за населенням, що продовжує сьогоднішню стратегію російської влади на подальшу радикалізацію.

На рф новий голова верховного суду

Іріна Подносова, російська юристка, заступниця покійного В’ячеслава Лєбєдєва, колишнього голови верховного суду рф, в минулому однокурсниця путіна, стала новим головою верховного суду. Вона була єдиною людиною, що висунула свою кандидатуру та була затверджена радою федерації.

Таким чином російський диктатор продовжує контролювати судову систему через лояльну собі людину. Крім того, побудована Лєбєдєвим за 30 років його каденції система, заснована на фактичному об’єднанні силовиків та суду продовжуватиме своє функціонування.

Росія відновила частину пошкоджених нпз швидше ніж очікувалось

Reuters повідомив, що росія змогла відновити частину потужностей нпз, які були пошкоджені в результаті декількох серій атак українських дронів протягом перших місяців 2024 року. Заявляється, що росіянам вдалося зменшити падіння перероблення нафтопродуктів з 14% до 10%. Видання пише, що мова йде про рязанський завод “роснефти”, куйбишевський нпз та сизранський нпз. Очікувалося, що ремонт цих потужностей займе більше часу.

Reuters приводить інформацію, згідно з якою росії вдалось без західних технологій навчитись швидко ремонтувати пошкоджені потужності. Проблема також полягає у тому, що США прямо виступають проти українських ударів по російських нпз, вважаючи, що такі кроки призведуть до підвищення світових цін на паливо.

Об'єднання партії “новые люди” та “партии роста”: причини та наслідки

Стало відомо про об'єднання двох “ліберальних” російських політичних партій - контрольованої партії “новые люди”, яка преставлена в державній думі, та маловідомої “партии роста”, чиїм лідером є Боріс Тітов, уповноважений російського президента із захисту прав підприємців. Цікаво те, що на самій події Тітов не з’явився, що можна інтерпретувати як своєрідний демарш та незгоду. Відносини цих двох партій розпочались це влітку 2023 року. Тоді вони оголосили про створення політичного союзу. Надалі вони висунули спільного кандидата у президенти — Владіслава Даванкова, що дозволило кремлю взяти під більший контроль  частину ліберального електорату, водночас  давши їм можливість голосувати за “ліберального” кандидата. Сьогоднішнє об'єднання цих партій можна вважати продовженням та формальним затвердженням саме цієї політичної лінії. Таким чином в росії майже не залишається інших партій, які б мали демократично-ліберальне спрямування та не були б під безпосереднім контролем кремля.

Росія робить нові кроки для дестабілізації Молдови

Ми спостерігаємо активізацію росії у справі дестабілізації Молдови. Так, минулого тижня в москві пройшов з’їзд “опозиційних сил”, який відбувся за кураторства молдовського проросійського політика, лідера забороненої в Молдові партії “Шор” та олігарха Ілана Шора, який втік з країни та перебуває у міжнародному розшуку через викрадення коштів еквівалентом 12% ВВП держави. У роботі з'їзду брали участь представники п’яти партій - “Шор”, “Відродження”, “Шанс”, “Вікторія” і  “Альтернатива та сили порятунку Молдови”, які оголосили про створення передвиборчого блоку “Victorie”. Вони заявили про спільну протидію курсу Молдови на вступ до ЄС та наміру боротись за інтеграцію держави з росією, СНД та Євразійським економічним союзом. Про це офіційно повідомив сам Ілан Шор, підкресливши, що всі ці кроки вони мають намір реалізувати на майбутніх президентських виборах восени 2024 року.

Важливо й те, що на цей з'їзд прибула і Євгенія Гуцул, теперішня голова Гагаузії, автономії всередині Молдови.

Незрозумілість цієї акції полягає у тому, що росія надто прямолінійно демонструє, що ця “політична сила” повністю контролюється кремлем, адже її організатором є фактично російський агент, якому заборонений в'їзд до Молдови.

На додаток усі політичні сили, які взяли участь у з'їзді, є доволі маргінальними та невідомими для молдовського електорату. Ба більше, лідером об'єднання “Victorie” був призначений сам Ілан Шор, що говорить про безперспективність цього руху у форматі націлення на майбутні вибори.

Таким чином єдиним завданням цього політичного фарсу є російська “легітимізація” для майбутньої потенційної дестабілізації Молдови. Саме у цьому й полягає причина присутності Євгенії Гуцул, яка також стала виконавчим секретарем політичної ради блоку. За останній час від неї можна було почути низку радикальних заяв, на кшталт слів про “вихід з Молдови у разі її об'єднання з Румунією” та намір просити росію “про допомогу”. Сюди ж слід додати й часті заяви, у яких простежується натяк на конфлікт із Кишиневом та зустріч Гуцул з путіним минулого місяця.

Таким чином основна лінія кремля вбачається саме у підготовці до дестабілізації Молдови напередодні виборів та референдуму про вступ до ЄС. Найбільш можливим варіантом може стати організація масових протестів у Гагаузії, які москва потенційно може використати для початку військових дій в регіоні. Про це також говорить й призначення Маріни Таубєр, соратниці Ілана Шора, секретарем виконавчого комітету блоку “Victorie”. Саме вона була одним із головних організаторів масових антиурядових протестів в Молдові у березні 2023 року.

Росія виводить свої “миротворчі” війська з території Карабаху

Росія розпочала вивід своїх “миротворчих військ” з території Карабаху, який повернувся під контроль Азербайджану за результатами бойових дій у вересні 2023 року. Вони перебували там з 2020 року та мали виконувати функцію контролю так званого “Лачинського коридору” та захисту місцевого населення. Фактично після того, як Азербайджан відновив повний контроль над Карабахом, доцільність перебування російських військ у регіоні було під питанням. Особливо після масового переселення місцевого вірменського населення. Таким чином єдиним елементом військової присутності росії на Південному Казказі залишається 102 військова база в Ґюмрі, про доцільність існування  якої також ведуться розмови у Вірменії. Можна констатувати, що кремль неминуче втрачає позиції у регіоні.

Росія переносить потужності компанії “норникель” до Китаю

Російська компанія “норникель” планує перенести частину своїх промислових потужностей до Китаю. Мова йде про відкриття в Китаї заводу з перероблення міді. Про це заявив голова компанії та відомий російський олігарх Владімір Потанін.

Він аргументував це рішення відкритим визнанням того факту, що подібний крок дозволить компанії позбутись впливу санкцій та дозволить фактично “розмити” спроби виявити саме російську сировину, яка почне продаватись під виглядом китайської.

Мова йде про нещодавні обмеження з боку США та Великобританії щодо імпорту російської алюмінію, нікелю та міді. І хоча проти самої компанії “норникель” досі не було введено санкцій, вона зазнає впливу саме через ці обмеження. Крім того, західні санкції не дають компанії провести модернізацію та замінити обладнання, яке базується на іноземних технологіях.

Новий завод в КНР планується добудувати до 2027 року. Подібну практику у перспективі можуть повторити й інші російські компанії, що може вдарити по спробах санкційного тиску на російський режим.

(Головне фото -  2 квітня у рамках спецоперації ГУР дронами був атакований завод у Казані (Татарстан, рф), на якому складають безпілотники "Шахед" (під маркою "Герань-2").