Обрання Дуди та політичні наслідки у внутрішній та зовнішній політиці Польщі.

Переобрання Анджея Дуди черговий крок до усталення процесу цементування внутрішньої та зовнішньої політики Права і Справедливості (ПіС). Наступні вибори будуть через 4 роки до парламенту. Частина експертів вважає, що в Польщі існує загроза формування м’якого авторитаризму, так звана «Орбанізація Варшави».

На серпень заплановано проведення заходів із переобрання лідера ПіС, і найбільш ймовірно, що ним залишиться нинішній голова партії Ярослав Качинський.

Проте, очікується, що на посаду віце-президента партії може бути обрано чинного польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького. Загалом, слід очікувати в найближчій перспективі спалах боротьби за посаду віце-президентів правлячої польської партії, що доволі очевидно відповість на запитання - хто буде правонаступником Качинського. Адже очікується, що впродовж найближчих декількох років Качинський все ж таки має відійти у тінь (ймовірно стане почесним президентом партії). Наразі у ПіС існує до 5 різних політичних груп, які будуть займатись «перетягуванням канату» на свій бік та намагатись посилити власні позиції та рівень впливу.

На політичній арені, ПіС ймовірно буде намагатися поглинути партію Польських селян та розколоти Конфедерацію. Адже профіль виборця згаданих партій доволі близький до постулатів, які декларує ПіС.

Натомість внутрішня політика правлячої партії Польщі буде зосереджуватися на великих інфраструктурних проектах, реформі судової системи, перерозподілі внутрішнього медіа ринку тощо.

Зовнішня політика

Не слід очікувати стрімкого потепління стосунків між Варшавою та Берліном і Парижем. Хоча найближче півріччя може стати вирішальним для майбутніх стосунків Варшави та Берліна. Водночас Польща залишиться лідером Вишеградської групі. Відновлення Веймарського трикутника малоймовірне, але можливе оскільки всі сторони розуміють потребу консолідації. Внутрішньоєвропейська політика Польщі буде стагнаційною і просуватиметься виключно у руслі економіки.

Проект Тримор’я буде реалізовуватись далі, але без значних зовнішніх імпульсів - США зацікавлені, але не готові інвестувати, а Китай не може.

Без сумніву вибори у США скорегують інтенсивність діалогу Варшави та Вашингтону. Трамп є бажаним партнером для Дуди, але в Польщі розуміють всю непередбачуваність та непослідовність Трампа.

Варшава має побоювання, що Трамп та Путін можуть домовитись стосовно України без урахування думки Києва. Польська верхівка розуміє, що американські санкції проти Північного потоку 2 є передусім антинімецькими, а не антиросійськими. У Варшаві також доволі занепокоєні активністю Коломойського, яку визначають, як проросійську та про- Трампівську.

Зовнішня політики Дуди кардинально не зміниться – буде зберігатися поміркований евроскептицизм (виключно риторика, без жодних політичних кроків), орієнтація на США, послідовна антиросійська політика та підтримка України. Зміни в Білорусії можуть скорегувати, але не вплинуть радикально на польську політику.

Україна - Польща

Переобрання Дуди варто використати для чергового потепління стосунків з Польщею.

Президенту Зеленському варто приїхати у Польщу 15 серпня (день Польської Армії) у цей день у Варшаві відбудеться парад у якому могли б прийняти участь українські військові.

У цьому році відзначається 100 років Варшавської битви, в якій приймали участь загони армії УНР. Дану подію можна використати для підсилення україно-польського партнерства (зустріч Зеленського – Дуди у Варшаві неодмінно помітять у Москві та сприймуть дуже негативно). В свою чергу президенту Зеленському варто запросити Дуду на 24 серпня до Києва.

Дуже доречною була б організація зустрічі на рівні прем’єр-міністрів Польщі та України.

Базовим предметом зустрічі мають стати спільні інфраструктурні проекти (кордон, будівництво газового конектора та труби).

Історичні питання

Переобрання президента Польщі актуалізує потребу відновлення роботи президентських комітетів та комітету польсько-українського партнерства при МЗС Польщі та України.

Польська сторона розуміє необхідність відновлення пам’ятника на горі Монастир, але прикривається внутрішньополітичними чварами та адміністративними проблемами на локальному рівні (блокує воєвода Підкарпаття та ІНП в Ряшеві). З огляду на високу підтримку Дуди на Підкарпатті він змушений рахуватися із антиукраїнською риторикою частини ПіСу та локальних лідерів. Не зважаючи на це польська сторона і надалі переконує, що буде докладати максимум зусиль, щоб відновити могилу на горі Монастир.

Польські експерти не виключають, що друга каденція Анджея Дуди може доволі відчутно нагадувати політику часів Леха Качинського.

Польські страхи щодо України

У польських ЗМІ на рівні масового споживача пануючим є наратив, що в Україні триває проросійський реванш, а недосвідченість президента Зеленського (який не розуміє, що відбувається) штовхає країну у прірву. Урядові експерти в Польщі занепокоєні зростанням некерованості в Україні, особливо у силових структурах. Радикалізація суспільних настроїв (мітинги політичних партій, поява парамілітарних формувань і т.д.), судове переслідування Порошенка – все це створює негативний образ України та нівелює імідж Зеленського, як проєвропейського політика.

Польські урядові експерти вважать, що стратегічно Україна рухається у правильному напрямку, проте на тактичному рівні допускає напрочуд багато помилок, які можуть коштувати занадто дорого.

ілюстративне фото: колаж