Обговорено моделі примирення між Україною та Польщею

В Києві обговорили моделі взаємного примирення між Україною та Польщею 14 липня в м. Київ в музеї Шістдесятництва відбувся круглий стіл на тему «Чому Польща перетворюється з адвоката України на прокурора». Організаторами заходу виступив Інформаційний центр «Міжмор'я», «Фонд підтримки демократичних ініціатив» за підтримки «Єдиного союзу патріотів України».

В рамках заходу були обговорені актуальні проблеми міждержавних українсько-польських стосунків в контексті останніх заяв міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського щодо неможливості євроінтеграції України до Євросоюзу без вирішення історичних питань і питань прав польської меншини.

На думку експертів ІЦ «Міжмор’я», на сьогодні в Україні та Польщі реалізується російський сценарій, спрямований на побудову конфлікту ідентичностей та інтересів, в першу чергу – в сфері національної пам’яті. «Третя сторона» постійно шукає нові теми конфлікту, намагається «намацати» живі конфліктогенні протиріччя між двома народами.

Як зазначив експерт Інформаційного центру «Міжмор’я» Юрій Міндюк, українська присутність в Польщі дуже слаба і неадекватно представлена, особливо враховуючи дані обставини. А з іншого боку, сьогодні є вкрай необхідна активізація української позиції в Польщі, збільшення в рази присутності в дипломатичному, політичному, інформаційному, культурному, громадському полі. Для цього напрямку повинен бути наданий дуже серйозний пріоритет, організаційна, медійна і ресурсна підтримка.

Учасники круглого столу запропонували звернути увагу на систему взаємного захисту прав «споріднених меншин». Основний наголос було зроблено на те, що з 2015 року в Україні триває реформа децентралізації, що передбачає утворення самодостатніх територіальних громад, у тому числі й за етнічним критерієм. Утворення Мостиської, Довбишівської і, скажімо, Полонської польських громад в Україні стало б запорукою новітньої спроби порозуміння – за умови відмови польської сторони від постімперського шовінізму, подальших звинувачень українства в історичних злочинах та аналогічного національно-територіального захисту українців Польщі. Такий план вигідний обом сторонам, але в аспекті меншин і громад вигідніший польській стороні – оскільки зберігає й частково відроджує Полонію в Україні. Така ініціатива жодним чином не загрожує територіальній цілісності України.

На думку експертів, що взяли участь в обговоренні, українська сторона також має давати асиметричні відповіді для протистояння кремлівським сценаріям. Перш за все, мова йде про реалізацію спільних синергетичних програм для двох країн, в першу чергу – в інформаційному, економічному, культурному, громадському полі. Необхідно почати спротив діяльності колу людей, які працюють проти порозуміння польського та українського народів – політиків, громадських діячів, медіа-активістів тощо. Наступним кроком вбачається налагодження тіснішої співпраці з неофіційним колом «друзів України» в Польщі в усіх площинах – від політичної до бізнесової, культурної тощо. Україні та Польщі необхідно дотримуватись чіткої думки, що важкі сторінки історії мають досліджувати науковці, і це повинно бути доменом академічної сфери, а не мас-медіа, суспільної міфології і міжнародних стосунків. Польська сторона повинна отримати чіткий сигнал, що недружні заяви офіційних осіб будуть сприйматись дуже гостро і поважно.

Учасники заходу вкотре наголосили на необхідності добитись консенсусу серед українських системних націоналістичних і патріотичних організацій щодо неможливості прямих симетричних відповідей на провокації з польського боку, зокрема руйнування могил чи пам’ятних знаків, нападів на приміщення чи представників польської національної меншини.

Участь у круглому столі взяли:

• Євген Карась, координатор руху «С14»;
• Даріуш Матерняк, головний редактор порталу PolUkr, директор Центру аналізу «Польща-Україна» (Варшава);
• Євген Білоножко, головний редактор порталу PoloNews;
• Олексій Курінний, член правління Фонду підтримки демократичних ініціатив;
• Юрій Міндюк, експерт ІЦ «Міжмор'я»,
• Костянтин Канішев, експерт Лабораторії політичних стратегій та аналізу та інші.

Нагадаємо, Інформаційний центр «Міжмор'я» був створений у квітні 2017 року, мета якого - інформувати широку громадськість про ідею Міжмор'я - геополітичного союзу країн Балто-Чорноморського простору, в першу чергу - це Україна, Польща, країни Балтії, потенційно - Білорусь, Молдова, Грузія, Румунія та інші. В ситуації безпекових, економічних та політичних викликів з боку Росії ці країни можуть щонайменше здійснювати поглиблену координацію дій, в кращому випадку - вести спільну оборонну, економічну, політичну діяльність для захисту свого суверенітету.