Новий рупор Кремля у РП: українські гетто у Польщі, зростаюча злочинність українських мігрантів і уряд русофобів

ПЕРЕКЛАДИ 20.11.2019 Коментарі 0

Новий канал кремлівської пропаганди у Польщі. Російський аналітичний центр RuBaltic.ru нещодавно почав публікувати на своєму веб-сайті статті польською мовою, в яких відображається сумісне з інтересами Кремля та відверто пропагандистське бачення ситуації у Польщі.


Хоча тексти порталу RuBaltic.ru не мають великого поширення в Інтернеті, вони відтворюються іншими веб-сайтами та акаунтами соціальних медіа, не обов'язково польськомовними (статті також мають російську версію). Через них маніпульований вміст повільно, але систематично проникає у ширший інформаційний простір. Дезінформація не завжди стосується великого кола - іноді мета полягає в тому, щоб сплести павутину, яка приклеюється до веб-користувачів, аби вони не могли відрізнити неправдиву інформацію від правди. І саме з таким випадком маємо справу.

Метод маніпуляції

Автори статей на RuBaltic.ru вміло плетуть цю павутину. По-перше, вони скріплюють невеликі фрагменти, взяті із статей, опублікованих на польських чи українських порталах, завжди вириваючи їх із більш широкого контексту. Цю конструкцію стабілізують цитатами з текстів, опублікованих на сторінках, давно визнаних такими, що поширюють прокремлівський наратив. Іноді вони також отримують (використовують) висловлювання польських публіцистів - нижче буде зазначено кого саме. У цілому, все це слугує для підтвердження пропагандистських тез, попередньо представлених у заголовках та перших абзацах текстів.

«Населення реагує хвилею ксенофобії та побиттям українців»

Дотепер офіційну кремлівську пропаганду польською мовою публікував загалом  лише один портал - Sputnik Polska, який належить до російської медіа-групи «Россия Сегодня» розміщеної у Москві. RuBaltic.ru вже кілька місяців цікавиться польськими користувачами. На спеціальному сайті (піддомені)  pl.rubaltic.ru приблизно раз на тиждень публікується новий матеріал польською мовою (і російською, завжди є версії двома мовами). Цей портал не працює як Sputnik, він публікує не новинні матеріали, а аналіз суспільно-політичної ситуації. Проте насправді, це не аналітика, а просто російська пропаганда.

Аналітичний центр (think tank) із Калінінграду

Сайт видається аналітичним центром «Центр досліджень суспільних / політичних питань «Російська Балтика» (Research Center on Societal/Political Issues «Russian Baltics») із Калінінграду. Свою діяльність центр проводить спільно із Балтійським федеральним університетом ім. Іммануїла Канта в Калініграді. Донедавна його діяльність стосувалася лише країн Балтії: Литви, Латвії та Естонії. Цього року до кола інтересів долучили Польщу. Цікаво, що матеріали про польську державу не пов’язані, як може здатися логічним, з Балтійським морем та розбіжностями на його тлі (наприклад, із каналом, що прокладається через Віслинську косу).

Найпоширеніша тема - польсько-українські відносини

«Масова міграція українських економічних мігрантів до Польщі призводить до регулярних міжетнічних сутичок між українцями та поляками. Наплив «гастарбайтерів» збільшує вуличну злочинність, хуліганство та п'яні бійки. Місцеві люди реагують на це хвилею ксенофобії та побиттям українців. Поляки, сім'ї яких стали жертвами бандерівських злочинів, особливо нетерпимі до українців».

Це перший абзац із статті про Польщу, опублікованої 24 липня 2019 року під назвою «Волинська трагедія призводить до сутичок з українцями у Польщі». У ній зібрано інформацію про декілька інцидентів, пов’язаних як із злочинами, вчиненими українцями у Польщі, так і з агресивною поведінкою поляків щодо українців, з посиланням на відомі польські ЗМІ (часто шляхом цитування одного речення чи навіть його фрагменту), а також, наприклад, на «Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, пов'язаний із Соросом».

(Підкреслюються всі потенційні стосунки з Соросом. Портал OKO.Press у цій же статті був описаний як «ліберальний портал, заснований за підтримки Газети Виборчої, яку спонсорує той же Джордж Сорос»).

До цитат із польських ЗМІ в статті додані найрадикальніші коментарі із соціальних мереж, і таким чином Польща була зображена як країна, де регулярно відбуваються сутички між українцями та поляками, навіть погроми проти українців. Так принаймні відбувається, на думку автора згаданої вище статті - Сергєя Широколюбова, оскільки мовляв до Польщі «прибувають представники українського суспільного маргінесу», які вчиняють масові злочини («польські ЗМІ говорять про них майже щодня»), а «ще більше обурення в польському суспільстві викликає постійне прославлення ОУН –УПА». Якщо ж деякі польські ЗМІ намагаються захистити українців, то це тому, що «вони служать інтересам глобального бізнесу».

Виявляється у Польщі є українські гетто

Водночас із статті, опублікованої 1 жовтня, можна дізнатися, що в Польщі створюються українські гетто, а українці «перетворюють Польщу на бінаціональну державу». При описі українців вживалося слово «гастарбайтери», яке в Німеччині використовується для опису іноземних робітників.

«Масова імміграція робочої сили з України починає змінювати Польщу. Наплив гастарбайтерів турбує поляків, особливо той факт, що правлячі еліти всіляко заохочують осідання в Польщі українських трудових мігрантів. У польському суспільстві під впливом мільйонів вихідців з України відбуваються тектонічні рухи: Польща перестає бути мононаціональною державою етнічних поляків. І останнім це не подобається», - зазначає той же автор, Сергєй Широколюбов.

Основним джерело інформації виступає стаття Міхала Сюдака з порталу konserwatyzm.pl, що ведеться організацією «Консервативно-монархістський клуб».

Міхал Сюдак - ад'юнкт кафедри українознавства Ягеллонського університету. Багато його статей містять суперечливий зміст щодо польсько-українських відносин. Перед президентськими виборами в Україні, наприклад, він писав про тогочасного кандидата Володимира Зеленського: «Якщо Зеленський переможе, в Україні відбудеться процес подальшої «африканізації» і вона стане здобиччю олігархів. До цього буде додано конфлікт ідентичності заходу та сходу України, майстерно розпалюваний світовими гравцями, і у 2024 році відбудеться ще один Майдан. В. Зеленський - український Нікось Дизма». [Нікось Дизма – вигаданий персонаж книги та фільму, звичайний гробар, сіре життя якого цілком випадково змінюється. Під час похорону він дістає запрошення на бенкет, на якому здобуває визнання політиків, завдяки тому, що у властивий для себе спосіб прокоментував поведінку віце-прем'єра. Нікось отримує повагу і починає перетворюватися з грабаря у відомого політика – ред. ІА «ЗІФ»].

А про, так званий, Закон 447 або американський JUST Act, пов'язаний із питанням єврейського майна, писав: «Якщо закон 447 буде реалізовано, Польща втратить контроль над своєю землею. Ми здамо родовища корисних копалин, а у нас їх багато, вода та людський капітал, і ми будемо громадянами другого класу. Це хороший привід залишитися антисистемником без планів на майбутнє».

Тому й не дивно, що його стаття про українців у Польщі широко цитується RuBaltic.ru, звісно, із повним ігноруванням всіх засторог, що пом’якшують його тези. На основі тексту Сюдака доводиться, що українці в Польщі не в змозі асимілюватися з поляками (бо їх занадто багато), а «згідно з опитуваннями вони є національністю, яка є однією з найбільш недружніх для поляків. Історія вказує на причини цієї антипатії».

Звідки береться інформація про названі українські гетто?

Одного речення Сюдака - «Мені про це розповідають часто поліцейські, спостерігаючи у великих містах як формуються «українські гетто»»  - було для цього цілком достатньо.

У матеріалі також містяться посилання на інші портали: dorzeczy.pl, polskaniepodlegla.pl та kresy.pl.

Антиукраїнський наратив на користь Кремля

Після парламентських виборів у Польщі RuBaltic.ru опублікував статтю, який вказує на те, що «40 друзів Путіна» були обрані до Сейму, а у Польщі «зростає попит на антиукраїнську політикує», і натомість з програми правлячої партії «Право і справедливість» «зник пункт, згідно якого Україна є стратегічним союзником Польщі».

Це посилання на відсутність згаданого пункту в програмі ПіС настільки важливе, що воно навіть з’явилося у заголовку тексту, проте, звичайно ж, у маніпулятивній версії: «Поляки позбавили Україну статусу стратегічного союзника».

Цього разу були використані уривки зі статей українського порталу «Європейська правда» - саме тут з’явився термін «40 друзів Путіна», яким автор назвав як депутатів Конфедерації, так і членів партій PSL та Kukiz-15.

Також у матеріалі посилаються на статтю порталу української меншини у Польщі «Наше слово». З усіх матеріалів були використані лише фрагменти, із критичним ставленням до нових польських депутатів. Натомість ті частини матеріалів, де автори згадують польських парламентарів, які діють в інтересах демократичної України, були повністю опущені. Очевидно, текст мав на меті довести, що українці більше не мають підтримки у поляків, тому імена політиків, які підтримують українців, не могли б у ньому з'явитися.

Вибір тем на порталі не повинен дивувати. Починаючи з 2014 року, антиукраїнський наратив є одним із найпопулярніших у російській інформаційній війні в Польщі (детально проаналізовано ці наративи було попередньо).

З цьогорічного звіту Фонду Info Ops також стає відомо, що лише на порталі Sputnik Polska із 2014 року щодня публікується в середньому 6 відомостей про польсько-українські відносини, в яких Україна найчастіше представлена як: ворожа Польщі держава, країна «у стані розпаду», а також держава що, становить економічний ризик для Польщі.

Статті на RuBaltic.ru повністю відповідають цьому меседжу. Опубліковані польською та російською мовами, вони мають шанс охопити серед інших, українців, які зазвичай володіють російською мовою. RuBaltic.ru не має широкого охоплення, проте він адресований не стільки масовій аудиторії, скільки журналістам, експертам, науковцям та публіцистам. Саме серед них портал має на меті ширити інформаційну мішанину та маніпуляції, а у деяких випадках, ставати джерелом цитат у наукових статтях чи публікаціях.

Маніпулюють також польською історією

Маніпуляція фактами не зупиняється на польсько-українських відносинах. RuBaltic.ru також охоче «тлумачить» історію, наприклад, пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року. Матеріал, розміщений на веб-сайті наголошує, що домовленість між Радянським Союзом та Третім Рейхом про черговий поділ Європи є міфом, єдиною державою, що попереджала про небезпеку Гітлера був Радянський Союз, а «Великобританія, Франція та Польща тривалий час «гладили» нацистську Німеччину, закриваючи очі на всі агресивні дії цієї країни».

«Коротше кажучи, на чолі країн - захисників європейської демократії - були боягузи, які дозволили вибухнути Другій світовій війні. Тепер нащадки цих «героїв» звинувачують Сталіна у всіх нещастях, називаючи його не інакше, як радянським Гітлером», - резюмується в матеріалі.

Не менш суперечливі твердження можна знайти у статті «Ніж, загнаний у спину Польщі, чи об’єднання Білорусі: що сталося 17 вересня 1939 року?», в якій пояснюється, чому населення «Східних Кресів» під час Другої світової війни активно долучилося до «ліквідації залишків польської влади» у сучасній Білорусі.

За словами автора тексту Всеволода Шимова, причини були очевидні. Він пише про Польщу міжвоєнного періоду як про «небажану дитину Версаля», називає її нестабільним і суперечливим «утворенням», показує, що в Польщі у той час був «запеклий польський націоналізм», а національні меншини були репресовані.

Він також доводить, що у 1932-1933 рр. на польських Східних Кресах був справжній голод, а поляків ненавиділи, оскільки вони «буквально забрали останній шматок хліба у місцевого населення. Приєднання до СРСР розглядалось як звільнення від національного та соціального гніту».

Автору вдалося не згадати жодного слова про Голодомор чи Великий голод в Україні у 1930-х рр. У той час Україна входила до складу Радянського Союзу на чолі зі Сталіним. Саме його рішення призвели до голоду в Україні, власне в 1932-1933 роках. За підрахунками, тоді загинуло від 6 до 10 мільйонів людей, з них понад 3 мільйони людей в УРСР.

Так справді, в колишніх (перед поділами Польщі) Східних Кресах тоді був справжній голод – от тільки в 1930-х вони були землями Радянського Союзу, а не Польщі, тому відповідальність за голодування мільйонів несе саме влада СРСР. Реальна правда не заважає автору описати масовий голод у на Східних Кресах як проблему типову лише для Польщі, і навіть прийти до висновку, що білоруси хотіли вступити до СРСР лише для того, щоб уникнути голоду.

Рівень маніпулювання історією в цій статті стає майже абсурдним – проте цей текст і надалі поширюється на інших, зокрема білоруських веб-сайтах.

Русофоби чи польська влада?

Варто звернути увагу на ще одну статтю RuBaltic.ru – чому Польща раптом почала краще ставитися до Росії. У цьому тексті найцікавішими є заяви польських публіцистів. Насамперед, цитується Станіслав Левицький і його стаття, опублікована у виданні «Польська думка» (Myśl Polska) - портал, що поширює антиукраїнський зміст, який згадується у т. зв. угорському звіті про російську дезінформацію.

Левицький також регулярно публікується на Sputnik Polska. На RuBaltic.ru. його думки використовуються, щоб довести тезу про те, що молоді поляки менш недоброзичливо ставляться до Росії, ніж старші. Потім йде заява «польського публіциста Анджея Міхнєвскі», який у Польщі є фактично невідомим.

На його каналі YouTube є лише два фільми, обидва два роки тому. У той же період він заснував також свою фан-сторінку у Facebook - і у нього там є… один підписник. Інформації про нього в польськомовній мережі немає, також не можна знайти його статей.

Як виявляється, він популярний у Росії - його запрошують на численні журналістські програми як того, хто пояснює Польщу росіянам. Він представлений там як політолог та незалежний польський журналіст.

У згаданій вище статті Міхнєвскі підтверджує, що серед польської молоді кількість «русофобів» зменшується завдяки Інтернету, який дає можливість отримати інформацію поза межами офіційної польської політики.

Однак ще цікавішою є заява Мацея Вішнєвського, головного редактора польського лівого порталу strajk.eu: «Справа в тому, що русофобія в Польщі вже кілька років є офіційною формою зовнішньої політики, а влада постійно  працює над формуванням громадської думки. Русофоби, або влада, мають дуже хороші та потужні інструменти для просування політики ненависті до Росії. Є засоби масової інформації, є можливості заохотити режисерів, які знімають фільми, спрямовані проти Росії, або перекручено розповідають про спільну польсько-російську чи польсько-радянську історію».

Латвійські служби: цей портал інструмент інформаційної війни

Чи повинен RuBaltic.ru взагалі нас турбувати, зважаючи, що має невелике поширення, а отже, невеликий вплив? Раніше про це задумалися громадяни країн Балтії. У 2017 році його діяльність описала латвійська журналістка Інга Спрінге на веб-сайті Re:Baltica.

Виявляється, що ще у 2013 році латвійські служби у своєму звіті визнали аналітичний центр, якому належить портал RuBaltic.Ru, одним із інструментів російської інформаційної війни. Хоча у нього немає великої групи читачів, його завдання полягає, в першу чергу, у впливі на людей, які шукають інформацію в Інтернеті, але настільки слабо орієнтуються в темі, що не в змозі спіймати дезінформацію в матеріалах; по-друге, публікувати фейкові новини або маніпулятивні дані, щоб створити інформаційний хаос.

Він працює як гвинтик у великій машині: портал публікує статтю, яка відтворюється іншими порталами, звідти соціальними медіа, знову-таки на певних сторінках - і контент весь час зберігається, постійно з’являється десь і до когось доходить.

Проаналізовані тексти RuBaltic.ru мають декілька поширень у польському Facebook - іноді кілька, іноді кілька десятків. Але їх російські версії з’являються на різних веб-сайтах: російських, білоруських та українських. Таким чином, виникає мережа дезінформації про Польщу та поляків.

Не має значення, що власне у Польщі матеріали RuBaltic.ru практично відсутні (поки що): маніпулятивні факти на тему українських гетто, сутичок між поляками та українцями, голоду у польських Кресах у 30-х роках, боягузтва європейських лідерів читають росіяни, білоруси чи українці. І на цій основі вони створять помилковий образ Польщі. Саме той, який потрібен Кремлю.

Автор першоджерела Анна Мєжинська
переклад та редакційні коментарі ІА «Західний інформаційний фронт»

P.S. Від редакції ІА «Західний інформаційний фронт» вдячні польській експертці за проведений аналіз, та хочемо доповнити її дослідження здавалось би незначною деталлю, яка останнім часом використовується у російських пропагандистських порталах.

Головні посили деяких пропагандистських порталів Кремля доволі часто можна виявити у редагованих сторінках під загальною назвою «404 Not Found».

Згаданий у матеріалі портал повністю демаскує власне призначення та тематики, які він просуває за вказівкою російських кураторів. Проведений аналіз цієї сторінки виявив наступні напрямки його інформаційної діяльності «не існує європейської України», «свободи слова у країнах Балтії не існує», «не існує радянської окупації», «не існує демократії у Прибалтиці», «при теперішньому керівництві не існує майбутнього у країн Балтії». 

 

А для повного розуміння призначення цього порталу пропонуємо ознайомитись із метаданими, які автори сторінки пропонують пошуковим роботам, що проводять збір інформації про сторінку  

Російська версія красномовна «<meta name="keywords" content="аналитика, страны балтии, прибалтика, аналитика, политика, статьи, обзоры, события, мнения, политические партии латвии, михаил хазин, нил ушаков, саммит, грибаускайте, граница, дружба, война, конфликт, кризис, политика, экономика, культура, энергетика, история, образование, эксперт, инфографика, статья, неграждане, международные отношения, политики, президент, премьер, министр, европарламент, сейм, ес, рига, центр согласия, таллин, вильнюс, партия труда, грибаускайте, восточное партнёрство, националисты, марши, русский вопрос, меньшинства, русские, русский язык, рубалтик, рубалтик ру, новости, аналитика, аналитический портал, аналитический портал о Балтийском регионе, балтийский регион, балтрегион, прибалтика, Балтия, Калининград, анклав, Калининград, эксперты, мнение экспертов, литва, латвия, эстония, россия, украина, выборы, выборы в латвии, выборы в литве, rubaltic, rubaltic.ru" />

Польська версія значно скромніша <meta name="description" content="Wiadomości z Polski, krajów bałtyckich, Rosji i świata. Obiektywna analityka. Opinie znanych ekspertów. Aktualne w polityce, gospodarce oraz stosunkach międzynarodowych." />

Ось на цьому все…

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com