Німці готуються вступити в російсько-українську війну – новий рашафейк. На жаль...

НОВИНИ 22.12.2023 Коментарі 0

Німеччина нібито готується розпочати «нову проксі-війну проти Росії». Про це, маніпулюючи цитатами глави Міноборони Німеччини Бориса Пісторіуса, повідомили рашаЗМІ.

Посилаючись на публікацію німецького видання Bild, прокремлівські експерти пишуть, що «Німеччина, окупована НАТО, повністю втратила свій суверенітет і готова зробити все, що скаже Вашингтон». Також рашисти запевняють, що слова Пісторіуса нібито «підтверджують войовничі настрої Заходу щодо росії, про які неодноразово заявляв кремль».

Насправді очільник Міноборони ФРН не робив заяв про те, що Німеччина «готується напасти» на росію. Борис Пісторіус наголосив, що союзники мають бути готовими оборонятися у разі розширення російської агресії в Європі, зазначають аналітики проєкту StopFake.

У німецькому виданні Bild 10 грудня справді вийшла стаття про обороноздатність Німеччини, проте першоджерело цього матеріалу – газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.

В обох публікаціях немає жодної згадки про те, що Німеччина «готується напасти» на Росію. Навпаки - констатується, що саме російська агресія проти України поставила Європу на межу нової війни. Тож виходячи із загарбницьких мотивів кремля, Німеччина має «бути готовою обороняти союзників по НАТО» від можливого російського нападу, – йдеться у матеріалах німецьких видань.

Німецькі видання також цитують пана Пісторіуса, який визнав, що у разі нападу рф за «українським сценарієм» на Литву, де розміщено німецьке військове угруповання для захисту кордонів НАТО, солдати «довго не протягнуть». Без достатньої кількості безпілотників, ефективного антидронового захисту, без уміння боротися з російськими гелікоптерами та без достатньої бойової підготовки у багатовимірному бою з використанням комбінованих озброєнь Бундесвер навряд чи готовий до сучасного конфлікту, – резюмує Пісторіус.

Також автори Frankfurter Allgemeine Zeitung підкреслюють, що для Німеччини цей гіпотетичний сценарій вважається найгіршим варіантом і є орієнтиром для розробки та втілення в життя стратегії захисту від можливого розширення російської агресії.

«росія, Китай та Іран кидають виклик Заходу і готові використати для цього військові кошти. Виведення з нападу Хамасу на Ізраїль 7 жовтня і конфлікту на Близькому Сході, що насувається, може полягати тільки в тому, що європейські держави НАТО повинні стати «дієздатними» – спроможними стримувати своїх супротивників у військовому відношенні і, при необхідності, захищати себе та своїх союзників», – резюмується у матеріалі Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Більшість цих фактів, викладених у розгорнутій статті німецького видання, російські медіа просто викинули зі своїх матеріалів, зосередившись на наративі про міфічну «агресію Заходу» проти росії.

У країнах НАТО неодноразово наголошували на тому, що діяльність Альянсу ніяк не спрямована ні проти росії, ні проти будь-якої іншої держави. Керівництво Альянсу десятки разів звертало увагу російської влади на те, що цілі НАТО викладені у преамбулі Вашингтонського договору 1949 року.

Більш того, після широкомасштабного і не спровокованого вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року країни-члени НАТО переглянули свою Стратегічну концепцію, в якій окремо для російських «експертів», «журналістів» та вищого керівництва росії, які заявляють про «агресію НАТО», країни -союзники виписали пункт 9, у якому наголошується, що «НАТО не прагне конфронтації і не становить загрози для рф».

Поплічники Кремля зманіпулювали формулюваннями — німецькі автори використали на позначення стану, що країна має опікуватися своїм оборонним потенціалом, слово «kriegstüchtig». Що означає здатність країни надійно функціонувати в умовах війни. Натомість в анонімних телеграм-каналах подали це, як готовність Німеччини саме вступати у війну проти Росії. Хоча ідеться швидше про оборону, ніж напад.

Support the project here:

DONATE

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017-2024 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com

Підпишіться на ЗІФ у Facebook: