Навіщо путін оголосив у розшук президента Зеленського – огляд політики росії

Росія знову вдається до “ядерної” риторики, президента України Володимира Зеленського оголошено у розшук, зустріч путіна із Алєксєєм Дюміним, своїм потенційним наступником – у рамках Програми російських і білоруських студій Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк представили новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

1. Кремль заборонив росіянам- іноагентам бути кандидатами на виборах

Російська влада через державну думу ввела правки до законодавства про “іноземних агентів” – фактично реєстру опозиційних політиків та активістів. Згідно з ними іноагентам заборонено брати участь у виборах будь-якого рівня як кандидатам.

Ми вже мали змогу спостерігати за подібною ініціативною на початку квітня, коли відповідна пропозиція була внесена до державної думи провладною фракцією “справедлива росія - за правду”. Це сталось на фоні новин про можливу участь кількох десятків іноагентів на майбутніх місцевих виборах до московської державної думи. Тоді законопроект повернули на доопрацювання. Тепер же влада вирішила ухвалити це рішення, хоча не є зрозумілим причина таких радикальних дій.

Перш за все вони йдуть у розріз із російською конституцією, у якій не мають право обиратись лише громадяни, яких суд визнав недієздатними, а також ті, хто сидить у в’язниці. Адже для російської влади важливо утримувати публічну видимість конституційності усіх процесів заради внутрішньої легітимності.

Наразі можна сказати, що кремль отримав чи не найлегший спосіб контролювати будь-якого кандидата на будь-якому рівні, починаючи від місцевих депутатів та закінчуючи депутатами державної думи. Сьогодні російська влада має найефективніші методи впливу на виборчі процеси в росії за весь період правління путіна.

2. путін провів зустріч із Алєксєєм Дюміним, якого називали наступником диктатора

На минулому тижні в російському експертному середовищі спостерігалась жвава дискусія стосовно зустрічі путіна з Алєксєєм Дюміним, теперішнім губернатором Тульської області та одним із тих, кого раніше називали потенційним наступником російського диктатора.

Дюмін налагодив гарні стосунки із путіним, коли був офіцером охорони президента та ад'ютантом. Він також був серед ключових осіб під час операції з анексії Криму, а також під час вивезенням Януковича до росії. Дюмін перебуває на посаді губернатора Тульської області з 2016 року, але фактично його авторитет серед російського політикуму є вкрай високим. У певний період його називали можливим наступником путіна, хоча з початком повномасштабного вторгнення це питання вже не є таким актуальним.

Причини важливості його теперішньої зустрічі з путіним полягають у кількох факторах. Оскільки Дюмін буде перебувати на посаді губернатора до 2026 року, є маловірогідним, що зустріч була організована суто для обговорення регіональних питань чи планів щодо Тульської області, особливо за кілька днів до його інавгурації путіна.

Тому перший, і найбільш головний фактор - майбутні кадрові перестановки в російському уряді. Існує реальна можливість того, що Дюмін може піти “на підвищення” вже найближчим часом. Слід пам’ятати, що у грудні 2015 року він обіймав посаду арештованого заступника міністра оборони Тімура Іванова, на якій Дюмін пропрацював лише один місяць, бо, наймовірніше, не зміг ефективно співпрацювати з командою Шойгу. Таким чином варіант його повернення на цю позицію є доволі можливим.

Крім того, залишається варіант його переходу напряму в російський уряд, на який також зазнає локальних перестановок.

1. Росія організовує “ядерні” навчання

Росія активізувала просування своєї агресивної риторики, пов'язаної із ядерною зброєю. Так, міноборони рф офіційно заявило, що розпочало підготовку до проведення навчань з метою «підвищення готовності нестратегічних ядерних сил до виконання бойових завдань».  Тобто, мова йде про повернення до погроз про застосування тактичної ядерної зброї.

Одразу після цього кремль в особі прессекретаря путіна Дмітрія Пєскова уточнив, що подібний крок є “відповіддю” на нещодавні заяви французького президента Макрона про потенційне розміщення військових сил Франції на території України.

До того ж Пєсков акцентував увагу на словах міністра закордонних справ Великобританії Девіда Кемерона про можливість застосування українськими збройними силами британської зброї по території росії, як причини загострення російської риторики.

У минулому подібні російські загрози, як-от, удари по “конвоям зброї” та відповідні заяви політичних лідерів росії не призводили до реальних наслідків. Те саме стосується і ядерної ескалації.

За останні два роки росія порушувала питання застосування тактичної ядерної зброї восени 2023 року - після анексії чотирьох українських областей на фоні військового провалу у Харківській області. Тодішнє загострення було скоріше політичними та мало за собою на меті просунути позицію кремля про можливість переходу до “переговорів” на російських умовах. Причиною цього було бажання запровадити режим припинення вогню – ключова на сьогодні ідея для російської влади, яка дозволяє їй швидко та без проблем підготувати власну армію для подальшого продовження війни.

Нині активізацію ядерних погроз росії необхідно сприймати в аналогічному ключі. Слід також розуміти, що китайський лідер Сі Цзіньпін зараз перебуває у “європейському” турне. Є висока ймовірність того, що російська ядерна риторика є частиною спроб КНР просунути російські умови для “переговорів” та необхідна для підкреслення позицій росії.

2. Такер Карлсон взяв інтерв’ю в Дугіна

Одіозний американський журналіст Такер Карлсон, який у січні 2024 року взяв інтерв’ю у путіна, опублікував новий матеріал. Цього разу він поговорив з Алєксандром Дугіним, російським “філософом”, політологом та одним із найбільш відомих ідеологів рашизму. У ньому Дугін розповів Карлсону про провал лібералізму, страшних глобалістів, консерватизм та традиційні цінності. По суті, вся їх розмова будувалась на звичайному просуванні російських зовнішньополітичних наративів, спрямованих на західну аудиторію. Цікаво те, що це інтерв'ю, ймовірно, було записане скоріше експромтом. Адже після анонсу розмови Карлсона та путіна велика кількість аналітиків очікувала, що російський лідер може по максимуму використати медійні можливості американського журналіста, щоб просунути свої ідеї на аудиторію Республіканської партії, а також правих політичних сил у Європі. Але путін вирішив присвятити весь час інтерв’ю історії України, поясненню того, чому Україна начебто не може існувати. Також він демонстрував образу на весь Захід, який його постійно “обманював”.

Було зрозуміло, що й сам Карлсон очікував від диктатора зовсім іншої риторики. Саме її ми і почули від Дугіна. Ймовірно, що російська пропагандистська машина швидко зорієнтувалась та вирішила через Карлсона спробувати все-таки хоч якось просунути необхідні їй ідеї серед американської аудиторії. На сьогодні ми бачимо, що ця спроба не вдалась. Інтерв'ю з Дугіним не стало популярним та набрало невеликі, як на медійні можливості Карлсона, перегляди.

3. Росія “оголосила у розшук” низку українських політиків

Росія оголосила у розшук низку українських політиків - президента України Володимира Зеленського, експрезидента Петра Порошенко, колишнього секретаря РНБО Олексія Данілова, експрем'єр-міністра Володимира Гройсмана, ексміністра внутрішніх справ Арсена Авакова та ексголовнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака.

Наслідки подібного кроку наразі доволі важко проаналізувати з огляду на малий проміжок часу, який пройшов після події. З одного погляду, це рішення прямо випливає з російської публічної риторики, яка відкидає легітимність будь-якої влади в Україні після 2014 року. Також кремль постійно звинувачує українських лідерів у всьому, починаючи з розв'язання війни на сході України та закінчуючи повномасштабним вторгненням у 2022 році. Одночасно з цим росія натякає на можливість проведення переговорів та ставить за основу своєї риторики так звані “стамбульські домовленості”, які були “сформульовані” за результатами перемовин між українськими та російськими представниками у перші місяці війни. У цьому плані кремль не ставив під питання легітимність влади України. Разом із цим деякі російські публіцисти вже почали просувати наратив про те, що подібний крок означає затвердження відмови росії надалі вести переговори з українською владою.

Наразі ми не можемо точно сказати, чи є це рішення лише елементом риторики, який має суто публічний характер, або ж кремль справді вирішив таким чином заявити про відмову від переговорів з чинною українською владою.

Відповідь на це питання ми зможемо побачити лише на основі заяв кремля після 20 травня – дати формального завершення дії президентського терміну Володимира Зеленського. Росія просуває пропагандистський наратив про те, що після цього числа чинний президент стане нелегітимним. Якщо після 20 травня кремль одразу заявить про відмову від переговорів із Зеленським, теперішній крок підтвердить це.