Надзусилля

Спортсмени знають, що успіх досягається надзусиллям. У момент, коли закінчуються сили, ти виключно силою волі робиш неможливе та перемагаєш. Чудовий приклад – бій Усик-Джошуа. В момент, коли обидвоє боксерів знесилились, Усик просто неймовірною волею знайшов додаткові сили та переміг. Саме таке переможне надзусилля потрібно зробити всім нам.

Путін дуже хоче передихнути. Він чудово розуміє, що не виграє війну, і його ціль – її не програти. Перерва йому потрібна, щоби розібратися з проблемами, які не дають йому просуватись. А це, передовсім, проблеми управління військами та логістика. Поки ми б’ємо окупантів, у нього немає можливості міняти «водіїв на ходу». Зміна умовного Шойгу чи Суровікіна або значно меншого штибу командирів загрожує обвалом цілих ділянок фронту. Це ж стосується і, наприклад, покращення зв’язку між різними військовими одиницями або впровадження нових розробок. Усе це потребує часу, який ми йому не даємо, поки наступаємо або загрожуємо наступом.

Нам не можна збавляти темп, оскільки найгіршим наслідком цього може стати затягування конфлікту на роки. У нас немає цих років. Наша економічна та соціальна ситуації – катастрофічні, особливо з огляду на рівень державного управління. Тому нам краще максимально мобілізуватись і завдати остаточних ударів російським окупантам на території країни. Нехай думають над своїми проблемами та вирішують їх за межами нашої території, а не на ній.

Один із великих провалів цього року – це непереведення економіки на військові рейки. Сьогодні Мінекономіки заявило, що попередня оцінка падіння ВВП на рівні 30%, хоча мої оцінки та моїх знайомих експертів – більше 40%. Тобто, не зважаючи на те, що економіка не була переведена на військові рейки – вона втратила дуже багато, а саме намагання не втратити було аргументом, чому не варто проводити мобілізацію економіки. За фактом, уже окупанти почали намагатися мобілізувати свою економіку чи хоча би розповідають про це. А в нас можна спостерігати, як у містах будують нові шляхопроводи, в парках міняють бруківку, ремонтують школи та садочки. Наскільки це не може почекати один рік? Тоді як досі в нас не зробили жодного шахіда, який сам по собі є доволі примітивним безпілотником. Про виробництво снарядів навіть не писатиму та вам не раджу вірити в те, що ми налагодили та вирішили це питання.

Уряд ще в перші дні війни мав зробити план військової економіки, про що я неодноразово писав. Усі бюджети мали бути переглянуті на користь військових дій, усе виробництво, яке може підтримати ВПК – мало перейти в кооперацію з ВПК, усе, що використовується на фронті (дрони, пікапи) – мало безперешкодно заїжджати у країну. І, можливо, зараз у нас були би готові ударні дрони чи ракети на 300-500 км у нормальній кількості. Це зброя, що могла би змінити хід конфлікту і створити велику кількість жестів доброї волі аж до припинення бойових дій. За фактом, ми маємо зворотну історію, коли силами волонтерів і бізнесу щось поступає на фронт, а весь наш славетний ВПК нічого нового не розробив і не запустив виробництво, в тому числі реагуючи на виклики війни такі, наприклад, як шахіди.

Зараз нам дуже важливе надзусилля. Коли я читаю про те, що уряд збирається зайнятись реформою пенсій або впровадженням інституту префектів, у мене тільки одне запитання: це точно треба саме зараз робити? До перемоги не потерпить? Не потрібно гратися в ці речі. Ми всі маємо зробити надзусилля. Всього декілька потужних проривів – за прикладом Харківської операції, можуть вигнати окупантів з нашої землі. І повірте, щоби повернутися, їм будуть потрібні роки. Ні, це не закінчить війну, але ми повернемо свою територію, розбудуємо потужну оборону, а головне – матимемо можливість відновити економіку та нарощувати м’язи.

Надзусилля стосується всіх. Уряду, ЗСУ, тих, хто ще не мобілізувався, волонтерів, наших Західних партнерів. Війну можна і треба закінчити чимскоріше. Розбиті російські війська – єдиний реалістичний шлях до миру.

Телеграм-канал «Політика Андрусіва»