На жаль, майже усі перемоги білорусів здобуто на міжнародній арені, - Тихановська

"Природно втома є. Усе зупинити, усе кинути – щодня є такі думки. Але зараз не пора займатися якимись своїми проблемами, бо щодня ти повинен думати, ти несеш відповідальність, ми мусиш міркувати, як іще скреативити, що ще можна зробити, щоби наблизитися до тієї миті, коли наші люди будуть визволені передовсім. І до нових виборів – як більш така загальна така, ширша мета. Тут не до відпочинку. Ну. стомлена, то й стомлена. Піднялася, іди далі працюй. Тут уже нема вибору. Скандали не додають сил, але я стараюся не вникати у всі скандали..." 

У цьому лідерка демократичних сил Білорусі Світлана Тихановська зізналася під час розмови з журналістом Дмитром Лукашуком в етері "Єврорадіо".

За її словами, на жаль, усі перемоги, які вдалося здобути білорусам, майже усі відбулися на міжнародній арені. Білоруси, які виїхали, мають більше можливостей, порівняно з тими, хто залишився у країні.

"Те, що ми формалізуємо відносини з країнами -– це велике досягнення. Бо ви знаєте, що політики приходять, ідуть, але коли ти вже формалізував відносини: як консультативна група у Євросоюзі, контактна група, "Стратегічний діалог" - це означає, що хто би потім не прийшов, ця платформа залишиться, це означає, що Білорусь обговорюватимуть конкретно у цих організаціях чи у цій країні", - пояснила Світлана Тихановська. 

Лідерка білоруських демсил також прокоментувала ситуацію в Києві, де нещодавно відбулася Конференція Полку імені Кастуся Калиновського, коли її представник Анатолій Лебедько не поставив підпису під меморандумом, який запропонували підписати організатори Конференції:

- Провести цю Конференцію – було дуже доброю справою, - каже гостя "Єврорадіо". – Велика кількість людей, яка ніколи не стикалася та не комунікувала з "калиновцями", мала можливість приїхати, відчути атмосферу, поспілкуватися з бійцями, відчути, що там відбувається. Дуже добре, що була (присутньою, - ред.) українська сторона. Я вважаю, що щодо цих домовленості, меморандуму, роздмухали з мухи слона. Так, її обговорювали, наскільки мені відомо, на оргкомітеті, але ж не було домовленості, що всі повинні підписати, це так зненацька вийшло – Лебедько, Манько підписали як представники - учасники Конференції, які там були присутніми. Але потім роздули, я не знаю навіщо так було робити, бо підпис насправді там не має великого значення. Має значення те, що ви робите потім, що ви робите після цієї Конференції, уже робите наступні кроки, обмірковуються спільні події з Полком Кастуся Калиновського... Ми абсолютно підтримуємо усі ті ідеї, що були в цьому меморандумі, але от за ту закарлючку так зчепитися – я такого не розумію.  

Вона назвала меморандум декларативним документом і пояснила свою фізичну відсутність під час Конференції (пані Тихановська брала участь онлайн) тим, що справді не могла прибути у Київ і пояснила це представникам Полку. Але хтось це виніс на публічне обговорення.

Гостя студії також розмірковувала про зміну ненасильницького опору, політв'язнів, геополітичний вибір білорусів, НАТО, тиск на лукашенка, скандали у демсилах, білоруську мову, обіцянки західних лідерів і виконання обіцянок.

А також відповіла на запитання: 

- Чому Литва хоче прирівняти росіян і білорусів?

Хто з її оточення розчарував Тихановську? Хто надихає? 

- На що готова піти, щоби звільнити політв'язнів?

- Ключі до визволення Білорусі – в Україні чи роль Києва вже не така визначальна?

- Чи перебуває Білорусь у стані холодної громадянської війни та за пів кроку від гарячої? І чи не лякає її кров?

- Чи можна вплинути на те, що відбувається всередині Білорусі?

- Росія – ворог Білорусі?

Фото – скриншот відео