На закон про Національний пантеон зреагували в канцелярії президента Польщі

Голос жертв досі кличе і не може бути заглушений голосом бандерівців, заявив керівник канцелярії президента Республіки Польща Збігнєв Богуцький. Так у Варшаві відреагували на ухвалення Верховною Радою законопроєкту про створення Національного пантеону.

З цього приводу в середу у Сеймі журналісти запитали коментар керівника канцелярії польського президента, повідомляє RMF24.

«Це законодавство Української держави; вони мають суверенітет і свободу рішень; питання в тому, чи є ці рішення добрими. На мою думку, і особливо на думку президента (Кароля Навроцького), але я думаю, і це також думка переважної більшості поляків, що прославляння Бандери, злочинців, які скоїли нелюдські злочини геноциду на Волині та у Східній Малопольщі, не є напрямком до західного світу, до світу цивілізації чи до спільних європейських чи трансатлантичних цінностей», – оцінив Богуцький.

За його словами, «кроки з українського боку є конфронтаційними та дуже поганими».

«І Польща, президент Республіки Польща ніколи на це не погодиться – бо, як він сказав, «ми своїх не покидаємо». (...) Голоси жертв досі лунають, і їх не може заглушити голос бандерівців», - заявив очільник президентської канцелярії.

Нагадаємо, Верховна Рада України сьогодні, 1 липня ухвалила законопроєкт, внесений президентом Володимиром Зеленським, про створення Національного пантеону. Спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що пантеон включатиме «найкращих синів і дочок української нації».

Як відзначають польські медіа, рішення було ухвалене Верховною Радою під час триваючої польсько-української суперечки щодо історичних питань, зокрема щодо вшанування Української повстанської армії та пов’язаних з нею діячів. Її збурило рішення Володимира Зеленського назвати одну з українських військових частин на честь героїв УПА.

RMF нагадує, що Польща визнає злочини, скоєні проти польського народу, геноцидом, тоді як багато українських істориків та політиків тлумачать їх як частину ширшого польсько-українського конфлікту, за який відповідали обидві сторони. Водночас в українській історичній пам'яті ОУН та УПА часто сприймаються як символи боротьби за незалежність та повоєнного опору Радянському Союзу. Український документ про національний пантеон дозволяє, серед іншого, включити до нього діячів, пов'язаних з цими організаціями.