На смерть Гліба Павловського – російського політтехнолога і вже 10 років критика Путіна

Був дисидентом у 80-их. Як і багато тих дисидентів, якось зламався. Допоміг Путіну прийти до влади. 2000 року був головним технологом його виборчого штабу. Намагався допомогти Януковичу прийти до влади. 2004 року був одним із технологів уже його штабу.

До 2011 року був послідовним членом банди російського диктатора. 2012 перейшов у опозицію. 10 років щиро чи не дуже щиро намагався виправити те, чому сприяв більше 10 років.

Але проблема в тому, що коли ти виростив СПРАВЖНІЙ ФАШИЗМ і допоміг дрібному, не дуже розумному, але амбітному чудовиську стати абсолютним диктатором, виправити твій злочин (а це – злочин) можуть лише інші люди. В тому числі – ціною власного життя. Знищивши ту диктатуру, яку ти породив у тому числі.

Я вірю в те, що ватник, напівватник, «малорос» чи навіть переконаний більшовик можуть змінити погляди і стати нормальними людьми. Але якщо вони не «прості люди», а інженери, що проектували та будували путінський фашистський режим – тут жодне каяття не спокутує провини.

Занадто великий злочин зробив Павловський у змові з багатьма своїми колегами. Це не заслуговує на прощення. Вони не попутники, вони не «ошуканий народ», вони – ті, хто вкладав в руки Путіна інструментарій для того, що його режим коїть зараз в Україні, що він коїть в Сирії, в Ічкерії, по всьому світу.

І вони занадто освічені, щоби не знати, до чого вони вели. ЩО САМЕ вони будували. ЩО САМЕ мало вийти. І вийшло, врешті решт.

Якось так.

Юрій Богданов, фахівець із комунікацій та проект-менеджер, (сторінка у FB)