На що витрачають гроші українці

Національний банк України вкотре переглянув статистику платіжного балансу. Після оновлення даних стало можливим порівняти довоєнну економіку 2021 року та ситуацію, яка склалася у 2025 році.

Цифри показують, що за цей час змінилася не лише структура української економіки, а й сама модель її існування. Про це пише на своїй сторінці у Facebook економіст Олег Белінський.

У 2021 році експорт товарів і послуг становив 82,0 млрд доларів, а імпорт товарів і послуг 86,3 млрд доларів. Розрив між ними був лише 4,2 млрд доларів.

У 2025 році експорт товарів і послуг скоротився до 54,1 млрд доларів, а імпорт зріс до 113,4 млрд доларів. Розрив між тим, що Україна продає світу, і тим, що купує у світу, досяг 59,2 млрд доларів.

Таким чином, за чотири роки дефіцит торгівлі товарами та послугами зріс майже у чотирнадцять разів.

Особливо показовим став саме 2025 рік. Якщо у 2024 році дефіцит становив 40,5 млрд доларів, то вже у 2025 році він збільшився ще на 18,7 млрд доларів.

Фактично масштаб цього дисбалансу вже наблизився до третини українського ВВП.

Якщо підсумувати дефіцит торгівлі товарами та послугами за 2022–2025 роки, то він становить близько 166,6 млрд доларів. Це приблизно відповідає всьому довоєнному річному ВВП України.

У 2021 році в Україні проживало близько 35 мільйонів людей. У 2025 році всередині країни залишилося приблизно 25 мільйонів мешканців.

При цьому імпорт товарів і послуг зріс з 86,3 млрд до 113,4 млрд доларів.

Якщо у 2021 році на одного мешканця припадало близько 2460 доларів імпорту товарів і послуг, то у 2025 році вже понад 4500 доларів.

Це означає, що залежність економіки від зовнішнього світу на кожного жителя, який залишився в країні, помітно зросла.

Змінився і характер споживання.

Імпорт послуг збільшився з 14,4 млрд доларів у 2021 році до 23,7 млрд доларів у 2025 році.

Найбільшою статтею стали витрати українців за кордоном.

За статтею Travel у 2021 році було витрачено 6,3 млрд доларів, а у 2025 році вже 11,7 млрд доларів.

Загалом за 2022–2025 роки витрати за статтею Travel перевищили 45 млрд доларів.

На цю категорію припадає майже половина всього імпорту послуг.

Фактично частина доходів, створених усередині країни, перетворюється на споживання за межами України. Зарплати військовослужбовців, бюджетників, працівників приватного сектору та перекази родичам витрачаються на оренду житла, продукти, транспорт та послуги у країнах Європи.

Витрати на транспортні послуги зросли з 2,8 млрд доларів до 3,9 млрд доларів.

Частина доходів, які до війни залишалися всередині української транспортної системи, після 2022 року почала працювати на економіки інших країн. Закриття неба, зміна логістики та переорієнтація торговельних маршрутів призвели до того, що значна частина транспортних доходів перейшла до перевізників Польщі, Румунії, Словаччини та інших держав.

Імпорт телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг збільшився з 934 млн доларів до 1,87 млрд доларів.

Усередині цієї групи комп’ютерні послуги зросли з 795 млн до 1,72 млрд доларів.

Це відображає не лише цифровізацію економіки.

Після початку війни значна частина інформації, резервних копій, корпоративних баз даних, банківської інфраструктури та державних сервісів була перенесена на сервери за межами України.

Вимушене розміщення інформації у закордонних дата-центрах суттєво підвищило стійкість цифрової інфраструктури країни, але одночасно призвело до постійного зростання платежів іноземним постачальникам хмарних сервісів та обчислювальних потужностей.

Підписки на YouTube Premium, Netflix, Spotify, Amazon, сервіси Google, Microsoft, Apple, OpenAI та ChatGPT, зберігання даних, програмне забезпечення та цифрова реклама поступово стали частиною повсякденного життя.

Те, що багатьом здається внутрішнім споживанням, насправді є постійним потоком коштів на користь глобальних цифрових платформ.

Витрати на культурні та аудіовізуальні послуги збільшилися зі 118 млн доларів до 705 млн доларів. Із них 678 млн доларів припадає на аудіовізуальні сервіси та цифровий контент.

Професійні та управлінські консультаційні послуги зросли з 733 млн доларів до 1,65 млрд доларів.

Паралельно погіршувалася ситуація з товарами.

Експорт товарів скоротився з 63,6 млрд доларів у 2021 році до 38,3 млрд доларів.

Імпорт товарів зріс з 71,8 млрд до 89,6 млрд доларів.

Дефіцит торгівлі товарами збільшився з 8,2 млрд до 51,3 млрд доларів.

При цьому саме по собі зростання імпорту не варто розглядати виключно як негативне явище.

Значна частина збільшення припадає на машини, обладнання, електроніку, енергетичне обладнання, акумулятори, транспортні засоби, засоби зв’язку та продукцію подвійного призначення.

Частина цих закупівель забезпечує ведення війни. Інша частина може бути інвестицією в оновлення основних фондів та технологічне переозброєння країни.

Саме тут знаходиться головне питання найближчих років.

Якщо імпортоване обладнання зможе створити нову додану вартість, нові виробництва та новий експорт, нинішній дисбаланс може виявитися перехідним етапом модернізації економіки.

Якщо ж зростання імпорту буде пов’язане переважно з поточним споживанням і воєнними потребами, розрив між експортом та імпортом може стати постійною характеристикою української економіки.

Сьогодні Україна щороку купує у світу товарів та послуг на 113 млрд доларів, а продає лише на 54 млрд доларів.

Цей розрив поки що покривається міжнародною допомогою, кредитами та грантами.

Тому стійкість валютного ринку дедалі менше визначається станом зовнішньої торгівлі та дедалі більше залежить від обсягів зовнішнього фінансування.

Це не означає неминучої девальвації гривні. Однак за збереження такого структурного дисбалансу можливості Національного банку утримувати нинішню курсову траєкторію у довгостроковій перспективі дедалі більше залежатимуть від міжнародної підтримки та здатності економіки відновлювати експортну базу.

Парадокс полягає в тому, що значна частина цих змін одночасно є і слабкістю, і фактором майбутньої модернізації.

Інтеграція у світову логістику, перенесення цифрової інфраструктури, зростання імпорту обладнання та технологій збільшують зовнішній дисбаланс сьогодні. Але саме вони можуть стати основою для формування нової економіки та нового експорту у майбутньому.

Саме тому відповідь на питання, що саме Україна купувала у 2021 році та що вона купує у 2025 році, може виявитися не менш важливою, ніж сам розрив у 59,2 млрд доларів.

Саме структура імпорту покаже, чи відбувається модернізація економіки, чи країна поступово переходить до моделі, у якій внутрішнє виробництво дедалі більше заміщується зовнішніми поставками.

Олег Белінський, економіст, сторінка у Facebook