Мережа путінських тролів оточує Польщу

Українські біологічні лабораторії, єврейсько-українська змова проти Росії та Польщі, злі янкі, київські неонацисти та бандерівці, «Укрополін», «досить втягувати Польщу у війну», «Україна хоче відібрати у нас Новий Сонч і Краків», НАТО і США – найбільше зло нашого часу»... Проросійські інтернет-профілі – керовані «патріотами», «реалістами» і «кресов’яками» – мають дедалі вражаючі діапазони, а контент, узгоджений із кремлівськими наративами, сягає сотень тисяч поляків.

11 липня ми відзначатимемо Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у Польщі. Цього року ця особлива дата стане ідеальним приводом для Москви спробувати розділити поляків та українців, використовуючи як агентуру впливу, так і так званих корисних ідіотів. Ключову роль – як уже можна побачити в мережі – Кремль передбачив авторам, творцям, адміністраторам та учасникам різноманітних груп і онлайн-профілів у соціальних мережах. Це найпростіший, найшвидший, найдешевший і найефективніший спосіб охопити сотні тисяч поляків.

Першою справжньою причиною, а не приводом, для посилення пропаганди та дезінформації в Росії є, звичайно, останній саміт НАТО, що став для Владіміра Путіна геополітичною катастрофою. Другою, не менш важливою причиною, є польсько-українське зближення та дедалі важливіша роль Польщі – військової, політичної та економічної – в консолідації антиросійського фронту в Європі.

Її брати росіяни?

Нещодавно портал Onet.pl оприлюднив шокуючу справу проросійського профілю Facebook «Українець мені НЕ брат». Його авторку вже викрив заслужений у розслідуванні прокремлівських тролів Марцін Людвік Рей, який веде сторінку у Facebook «Російська V колона в Польщі».

Сторінка «Українець мені НЕ брат» заснована – цікавий  збіг – 16 березня 2014 року (у день так званого референдуму про статус Криму). Від початку свого існування зміст, доступний на ньому, викликає емоційні переживання, шовіністичні коментарі про Україну, її історію, біженців чи роль Польщі у вторгненні Росії в Україну.

Як ми пересвідчилися – на сторінці, де підписано 56 тисяч людей (хоча дописи поширюють, тому охоплюють набагато ширшу групу), ви можете знайти такі записи авторки: «Польща не є мішенню, на нас ніхто не нападає, нам не оголошують війну. Навпаки, можновладці нашої країни, надаючи військову техніку одній зі сторін конфлікту та виявляючи словесну агресію, оголошують війну країні, яка має ядерну зброю, а також роззброюють Польщу. Коли ви говорите, що Україна бореться за те, щоби не допустити до нас П [утіна], ви повторюєте за тими, хто виправдовує цей неефективний розподіл і ставить під сумнів легітимність НАТО та розміщення янкі на нашій землі».

В іншому дописі авторка каже: «Не погоджуюся із роззброюванням Польщі! - Як свідчить історія, хочеш на когось покластися, покладайся на себе. Що робить польський уряд? Окрім того, що купує зброю у США на мільярди та безкоштовно передає її стороні збройного конфлікту з Росією, наражаючи нас на удари у відповідь! ТАК – закінченню не нашої війни! НІ – розпалюванню цього конфлікту. Чим більше оливи у багаття, тим більше полум'я, чим більше зброї без мирних перемовин, тим більше жертв і тим більше руйнувань, хто відбудує руїни? І ніхто не поверне життя. Загинув якийсь олігарх, президент, янкі, польський депутат, урядовець ЄС? - Ні, але вони вирішують! Чому вони не прагнуть до мирних переговорів, а надсилають більше зброї?» Хто відповідальний за знищення України? На думку авторки, всі, але не Росія: «Вони настільки підтримують Україну, що в цій країні стає все більше жертв, а також усе більше пожеж, руйнувань та економічної катастрофи. І на додачу до цього, масова еміграція в безпрецедентних масштабах – понад 8 мільйонів внутрішніх, і принаймні стільки же зовнішніх».

Коли польський прем’єр заявив, що уряд запропонує направити в Україну миротворчу місію НАТО, концентрація проросійськості на сторінці «Українець мені НЕ брат» сягнула апогею: «Кому вони служать? Нехай відхилять свою заяву. Вони наражають нашу країну! Злочини Азова прокажуть? А погане поводження з військовополоненими, що є порушенням міжнародного права? Що вони роблять перед камерою, шокують, а що на вулиці? Залишається тільки здогадуватися», - захвилювалася ведуча профілю.

За словами Марціна Рея, адміністратором сайту є вчителька англійської мови, який щодня працює в одній із початкових шкіл у Сосновці Сілезького воєводства. Діяльністю жінки швидко зацікавилися чиновники, вчительку відсторонили від роботи, а справу передали до прокуратури, яка порушила розслідування за фактом публічного розпалювання національної ворожнечі й образи групи осіб через національну приналежність.

Важко, звісно, ​​повірити, що за таким популярним, часто доповненим профайлом стояла лише одна людина... Що характерно, поряд із записами підриває легітимність допомоги Україні, насамперед військової (бо це «роззброєння Польщі» та підтримка «бандерівського» режиму), на сторінці  «Українець мені НЕ брат» регулярно з’являються записи та відео із Ґжегожем Брауном та його однопартійцями (наприклад, запис під назвою «Вітрина Конфедерації в Сеймі! МЕГА виступи: Дзямбор, Браун, Берковіч, Вінніцкій, Корвін»). А судову боротьбу «за чесне ім’я пані Йоланти», авторки профілю, підтримує Польська фундація «Вето», до ради якої входять Ґжегож Браун і Влодзімеж Скалік, активіст його партії (Конфедерація Корони Польської). .

Любителі нищити Львів

Активістом Конфедерації Корони Польської є також Пйотр Панасюк, який у своїй проросійській пропаганді є брутальнішим та агресивнішим за самих соратників Путіна. Ось деякі його записи: «Українські сатаністи за вказівкою влади нападають на православне духовенство. Так виглядає свобода в українській бандерівській олігархії», «300 азовських неофашистів, що блукають у катакомбах Азовсталі, здалися ополченцям ДНР», «Унікальні кадри ближнього бою: російська армія зачищає «фортецю» Українських Збройних Сил». «Український боєць намагається заповзти глибше в рів, але граната летить йому просто в дупу», «Шокуюча українська бідність дивує навіть скромних чеченців. Чогось такого немає навіть в Африці. Це не країна». Крім того, постійно переконує читачів, що українці вже здаються і нема за що боротися, а президент Зеленський – наркоман. І фейкова новина про вбивство українцями поляка у Варшаві.

Коли Панасюк опублікував у Facebook запис про ракетний обстріл Росії по Львову (тоді загинуло 7 мирних мешканців), то це повідомлення «лайкали» різні бандерівці, націоналісти з «великої Польщі» та шанувальники «польського Львова». Серед них... представлена ​​як фахівчиня у питаннях прикордоння д-р Люцина Кулінська, авторка книжок «Dzieci Kresów», яка виступала на зустрічах, організованих Товариством любителів Львова, а 2019 року кандидувала до Сейму за списком Конфедерації.

«Вони вважають себе польськими патріотами, Leopolis Semper Fidelis і загалом, і вихваляють російський ракетний удар по Львову(...). Демонструвати радість від попадання у Львів – це для мене зрада, тому що при всій моїй повазі до незалежності України, я не можу почуватися у Львові як за кордоном», – прокоментував Марцін Рей допис із «лайками» про розстріл Львова.

Фейсбук-профіль Кулінської та інтернет-тиради є сумішшю антиукраїнської отрути (застереження щодо «українізації» шкіл дітьми-біженцями), погроз нібито українським ревізіонізмом («Треба пам’ятати, що українці висувають територіальні претензії на Люблін, Новий Сонч, а десь тут, у Кракові, вже були би порозумілися з німцями»), просування Ґжегожа Брауна та захист росіян. Так, Кулінська назвала закон про конфіскацію майна російських олігархів «проектом більшовицької тематики» й «атакою на приватну власність». Незадовго до цього вона опублікувала відео під гучною назвою: «Американо-український геноцид проти росіян, замаскований захистом України – звіти маріупольців». Кулінська – разом із таким же проросійськими та антиукраїнськими  Влодзімежом Осадчим та Анджеєм Запальовским (разом починали зі списків Конфедерації) – вони надзвичайно активні у прикордонних середовищах, переплітаючи згадки про урочистості, пов’язані з геноцидом на Волині, з кремлівським наративом. Одна з інтернет-розмов Запаловського та Кулінської була присвячена «Укрополіну», або коротко: єврейсько-українському кондомініуму.

Окрім цих персонажів, відомих роками, з'являються і нові. Таких, як викрив Марцін Рей, Аркадіуш Дуда з Рибніка, який рекламував себе як «Ірокез Слава». «Він вибудував позицію в Інтернеті під час пандемії як т. зв. «szur i foliarz». Тепер, як і низка інших патострімерів, він перейшов до наклепу на біженців з України та підтримки Росії. Вигадує неймовірний потік нісенітниць, але вартий  вашої уваги: ​має величезне охоплення – тисячі поширень, сотні тисяч переглядів. У своєму профілі на Facebook «Арек Дуда» має максимальну кількість друзів і його дивляться майже 25 000 людей. Він транслює на Youtube, Facebook і Telegram», - описує його Рей. Як перевіряла «Gazeta polska, невдовзі після вторгнення Росії в Україну «Ірокез Слава» опублікував відео, в якому застерігав від українських біженців, порівнюючи їх із тевтонськими лицарями, яких колись впустили до Польщі. Запис проілюстрував малюнком із картою Польщі, поділеною на такі «зони окупації»: німецьку, єврейську, американську та російсько-українську.

Казаков і Свірідов

Інші прокремлівські профілі також охоплюють десятки тисяч поляків. Можна, наприклад, згадати «Wolne Media Silesia» із 34 тисячами послідовників.

«Настав час зрозуміти, що НАТО, США та всі їхні союзники є найнебезпечнішим злом нашого часу, тому нам потрібно змінити баланс сил у світі та переконатися, що всі мають рівні права та зупинити катів», - сказано в ньому 5 травня.

Також у цьому профілі є виступ Путіна від 16 березня 2022 року, в якому президент РФ розповідає про українські біологічні лабораторії – фільм має назву «Незручні факти для США».

В іншому записі читаємо: «З Маріуполя все більше повідомлень. Після розблокування шляхів відходу росіянами та донецькими бойовиками переважна більшість людей втекла на території, окуповані... росіянами. Мешканці проклинають азовців, кажуть, що вони перетворили їх на живий щит, погрожували зброєю, брали в заручники, стріляли по мирних жителях, які втікали». А кількома днями раніше: «Перезавантаження 2024 року: Ізраїль – сусід Польщі? Ізраїль та Україна уклали секретну угоду». 26 лютого ми змогли дізнатися, що мирні об’єкти в Україні обстрілювали не росіяни, а українці».

Є ще багато подібних, хоча і трохи менш популярних сторінок, наприклад «Польща поза межами поділів», «Правда про події в Україні» чи «Як до поляків ставляться біженці». Антиукраїнський меседж, що подається під виглядом боротьби за правду про геноцид, вчинений УПА, поширюється також на профілі «Волинь, Волинь» на «Порубіжжі», за яким спостерігають 25 тисяч осіб. осіб на фейсбук-сторінці Фундації «Волинь пам’ятає». Остання сприяє, зокрема, нісенітницям Кулінської про «Укрополін», рекламуючи при цьому Брауна та Конфедерацію.

Цікавим є також випадок із «Польсько-російським братством», що ми описали декілька місяців тому (нам удалося потрапити на приватну групу у Фейсбуці, яка налічує понад 7 тисяч учасників). Виявляється, адміністратором цього профілю у Facebook є не тільки Пьотр «Боло» Радтке, польський путінофіл, який насолоджується банкетами в російському посольстві, а й Владімір Казаков — російський письменник, пропагандист, член однієї з палат Союзна держава Росії та Білорусі. Останній, окрім стандартної, грубої військової дезінформації, публікує такі роздуми: «Так як свого часу центр православ'я перейшов з Візантії, після завоювання варварами, до Русі, а Русь стала головним захисником віри, тепер центр культури, який багато століть був у Європі, переходить до Росії. Після того, як нові варвари захопили Європу, усі культурні традиції, засновані на християнстві, були спотворені та знищені. Тепер тільки ми, Росія, залишилися єдиними хранителями Традицій і Культури. І зворотного ходу цього процесу не буде» (допис від 15 травня 2022 року).

Не посипає груші попелом й інший росіянин: висланий із Польщі кремлівський пропагандист Лєонід Свірідов і його польські медійні друзі – як із ендеко-монархічних правих, так і з посткомуністичних лівих. 15 травня він популяризував у мережі заяву Яна Енґельґарда (пропутінець «Myśl Polska») про «упівців», а напередодні до нього у дружній манері у Фейсбуці звернувся журналіст Даріуш Цихол із антиклерикальної партії «Факти після міфів» - колишній заступник Єжи Урбана в тижневику «Nie», автор «Голосу Росії», студент радянського МГІМО (московський держінститут міжнародних відносин). «Неодмінно зустрінемося, Льонечко! Я теж чекаю тебе у Варшаві. Завжди», - підлабузнювався Цихол до Свірідова, за уряду PO-PSL, - про що писала декілька років тому Gazeta Polska, – головний спеціаліст редакції TVP Interactive Media.

Ось як нещодавно Цихол підсумував російське вторгнення: «Як можна було переконувати нас, і передовсім українців, протягом останніх 90 днів, що Україна виграє цю війну?! Треба бути надзвичайно підлим, щоби поширювати такі гасла, або божевільним».

«Доробок» Свірідова вражає більше: це і Павел Дибіч (перший заступник головного редактора лівого «Tygodnik Przegląd»), якого росіянин публічно привітав із днем ​​народження у квітні, Аґнешка Волк-Ланевська (тижневик «NIE») і вищезгаданий Ґжегож Браун. А також Януш Корвін-Мікке, який ще 2014 року сказав Свірідову в інтерв'ю Ria News, що анексія Криму Росією є чимось цілком природним. Сьогодні всі вони просувають проросійський контент у соцмережах.

Фото: Gazeta Polska

Grzegorz Wierzchołowski, Gazeta polska