Манія величі не замінить грошей. У рф бракує фінансів, аби на рівних воювати з Україною і її союзниками

Матеріальну перевагу у війні з Україною рф вже втратила. Київ випередив за доходами бюджет москви завдяки допомозі європейських партнерів. І тепер кремлю банально бракуватиме коштів, аби на рівних воювати з Україною та її союзниками.

Напередодні вторгнення перевага рф виглядала очевидною. Поточні військові витрати росії та накопичені нею ресурси говорили про явну матеріальну перевагу не лише над Україною, а й над усіма іншими країнами, які сусідили з рф чи Україною та в очах ліліпутіна були його суперниками чи майбутніми сателітами, пише видання «Полігон медіа».

Вісім прикордонних країн НАТО, а також Фінляндія та Молдова у своїх сумарних військових витратах помітно поступалися росії ($56 млрд проти $66 млрд), а перевага рф перед Україною виглядала карколомною – у 10 разів.

Росія впевнено лідирувала у цій групі країн не лише за сумою військових витрат, а й за їх часткою у ВВП (4,1%). На другому місці була Україна (3,2%), яка до того ж у дев'ять разів поступалася РФ за величиною економіки ($0,2 трлн проти $1,8 трлн).

Хоча військові дії і розвивалися за планом ліліпутіна, але на перших фазах матеріальна перевага росії справді була значною. Водночас, величезними були і її втрати. Після перших дев'яти місяців війни оцінку цих втрат ($82 млрд.) опублікувало українське видання журналу Forbes.

Обчислення безпосередніх витрат РФ на ведення військових дій спиралося на достовірні або реалістичні відомості про зарплати контрактників і супутні витрати ($6 тис на місяць), компенсації за загиблих ($110 тис), середню вартість випущених ракет і снарядів ($3 млн і $1 тис), середньої вартості втрачених літаків, вертольотів, танків та БМП ($18 млн, $10 млн, $1,6 млн та $0,6 млн).

Оскільки в розрахунки закладалися цифри російських втрат, які повідомляє українське військове відомство і повністю не підтверджують незалежні джерела, загальна сума витрат рф, мабуть, дещо перебільшена. Проте, уявлення щодо масштабів російських військово-матеріальних проблем вона дає. І стикується з припущенням величини загальних втрат російської економіки за перший рік війни (через санкції, зміну структури витрат, еміграцію, мобілізацію тощо). За оцінкою фінансового експерта Олександри Прокопенко, ці втрати становили (у цінах 2021 року) приблизно 9 трлн руб. – тобто понад $120 млрд.

Що ж до українських військових витрат 2022 року, то їхній розмір кілька разів переглядався у бік збільшення і в результаті досяг, мабуть, $15-20 млрд.

За очевидної різниці у витратах на військові дії і Україна, і росія увійшли у 2023 рік із вичерпаними старими арсеналами та необхідністю спиратися на те, що зроблено чи доставлено вже під час війни.

У 2022-му витрати за статтею «національна оборона» на росії зросли на третину порівняно з параметрами бюджету, який був затверджений перед війною, а на 2023 р. заплановано їх зростання ще на 6%. Минулого і наступного року вони становлять відповідно 4,7 трлн руб ($68,3 млрд) і 5,0 трлн руб ($72,7 млрд).

Співставлення витрат за цією статтею в попередні роки із розрахунками, опублікованими SIPRI, показує, що повні військові витрати РФ в 1,5-1,6 рази вищі за офіційні витрати на «національну оборону». Це означає, що у 2023-у повні витрати рф на військові цілі становитимуть приблизно $110 млрд – тобто зростуть до 6% ВВП.

Не всі ці кошти будуть витрачені на війну з Україною. Окрім виконання рутинних військових витрат, не пов'язаних з війною, російському керівництву доведеться пристосовуватися до радикальної зміни обстановки по всій лінії північно-західних, західних та південно-західних кордонів рф. Майже всі країни регіону відповіли на російський напад на Україну швидкими військовими приготуваннями.

І тепер росії потрібно враховувати та відповідно реагувати на, по-перше, вступ Фінляндії у НАТО (створюються Ленінградський та Московський військові округи – це чималі видатки).

По-друге, росія й надалі планує змагатись із Туреччиною за Сирію і Кавказ, а це – відтягування сил із західного фронту.

По-третє, із мілітаризацією Польщі та країн Балтії росіянам потрібно профінансувати посилення західного флангу їхньої мілітарної системи.

Україна та союзники

Військові витрати, які Україна має намір здійснити у 2023 р. – найбільші в історії. Затверджені витрати на військове відомство перевищують $20 млрд (13,5% розрахункового ВВП). А фактично вони більші ще на кілька мільярдів, бо частина витрат на інші силові відомства теж безпосередньо підуть на оборону.

Щоб забезпечити витрати такого розмаху, український бюджет на 2023-й зведений із дефіцитом у $38 млрд, теж небаченим в історії країни. Цей дефіцит буде покритий кредитами союзників України. Фактично саме вони взяли на себе фінансування більшості українських військових витрат.

Але й цих витрат явно не вистачить, щоби забезпечити матеріальну рівність ЗСУ із окупаційними військами рф. Перевагу України можуть забезпечити військові постачання її союзників.

За підрахунками Інституту світової економіки в Кілі (IfW), вже до початку грудня 2022-го сумарні військові поставки Україні досягли (у перерахунку на євро) 40 млрд. У тому числі зі США (23 млрд), Великобританії (4,1 млрд,) Німеччини (2,3 млрд), Польщі (1,8 млрд) та від інституцій ЄС (3,1 млрд).

Загальні ж витрати Заходу на допомогу Україні становили 100 млрд євро (приблизно порівну від США та Європи), і частина «цивільних» субсидій теж безпосередньо підтримує військові зусилля України.

Хто кого?

З урахуванням відволікання частини військових ресурсів РФ з українського фронту на інші, перераховані вище напрямки, до кінця 2022-го – початку 2023-го на цій війні встановився матеріальний баланс на користь України. Зламати цей баланс може лише різке скорочення допомоги українських союзників чи радикальна мобілізація людських сил та господарства у РФ.

Політичних та економічних ресурсів для проведення такої мобілізації у Путіна не надто багато. Призов до армії мільйонів рекрутів виключений. Те, що мобілізованим доводиться платити вшестеро більше медіанної зарплати і при цьому звертатися до найнижчих і кримінальних груп, говорить про малолюдність людських резервів. Призвати ще кілька сотень тисяч людей і подвоїти армію вторгнення – це, мабуть, стеля можливостей.

Подвоїти військові витрати і довести їх до $200 млрд з гаком – це теж стеля. Якийсь час російська економіка триматиметься, а потім повторить долю радянської.

Альянсу, який підтримує Україну, буде неважко відповісти на будь-які виклики такого масштабу. Тільки у 2023 р. військові витрати першої десятки країн НАТО зростуть на 18% (на $180 млрд) і становитимуть $1175 млрд. Лише цей річний приріст набагато більше за всі мобілізаційні ресурси економіки РФ.

«Ми чуємо, що нас хочуть перемогти на полі бою, ну що тут сказати, нехай спробують. Усі повинні знати, що ми за великим рахунком серйозно ще нічого не починали». Сказані сім місяців тому слова бункерного діда збуваються в несподіваному для нього варіанті. За нього справді починають братися серйозно.

Сергій Шелін, «МО»