Львів'янин, який намагався вкрасти останки диверсанта Кузнецова, попросив 1000 дол. за інтерв'ю 

Американське видання The Wall Street Journal відшукало мешканця Львова Руслана Литвинова, який на замовлення москалів намагався вкрасти рештки радянського шпигуна Миколи Кузнецова, що похований у Львові на так званому Пагорбі слави.

Інцидент стався торік у липні. "Якесь безглузде хотіло вкрасти прах Кузнєцова. Спроба невдала", -повідомив тоді міський голова Львова Андрій Садовий.

"Тепер працює поліція. Повторюсь. Кузнєцов нам не потрібен, але просто так – не віддамо. За деталями до ГУР", - додав він.

Спробі пограбувати могилу запобіг охоронець кладовища, який побачив, що якийсь невідомий чоловік вовтузиться біля поховання. Злодій намагався за допомогою двох домкратів підважити мармурову плиту. 

Руслан Литвинов – безробітний, приблизно 40 років, живе в аварійному будинку – розповіло видання  WSJ. Йому запропонували "брудну роботу" через телефонний додаток для обміну інформацією. Хто замовив – він не сказав, також він попросив 1 000 доларів за інтерв'ю.

Публікацію в WSJ прокоментувало ВВС: "Президент РФ Володимир Путін неодноразово звертався до історії у своїх виступах і таврував уряд у Києві як "фашистський". Він стверджував, що війна, яку він розпочав проти України, є повторенням битви, яку Радянський Союз вів проти нацистських військ після вторгнення 1941 року, і в якій Кузнєцов відіграв важливу роль.

Куди би не йшла його армія в Україні, вона грабувала територію в пошуках військових трофеїв. Росіяни цінують історичні артефакти, які належать до часів країни як імперії. Московські війська грабують українські музеї, вивозячи багатовікові експонати.

Минулого року Україна надіслала росіянам список із понад дюжини історичних діячів, чиї останки чи пам'ятники в Україні можуть бути обміняні на деяких із українських військовополонених.

Серед них Петро Столипін, російський імперський державний діяч, який був убитий у Київській опері та похований на території православного монастиря в українській столиці. Інший – Микола Ватутін, генерал Другої світової, який у 1943 році командував операцією з відвоювання Києва від нацистів.

Ця ініціатива є способом для України позбутися культурних артефактів, що символізують радянське панування.

Для Росії це потенційна пропагандистська перемога, але Москва поки що не прийняла цю пропозицію".

Довідка

Микола Кузнецов (справжнє ім'я Никанор) – радянський диверсант, спецагент-ліквідатор, агент НКВС, партизан, розвідник. Під час Другої світової війни виконував терористичні та провокаційні завдання радянського командування – вбивав керівників німецької адміністрації в Рівному – столиці Райхскомісаріату Україна, та Львові – адміністративному центрі Дистрикту «Галичина».

Народився 27 липня 1911 року в селі Зирянка (тепер – Талицького району Свердловської області) у заможній сім'ї старообрядця. 

Особисто вбив декількох вищих офіцерів і високопоставлених чиновників окупаційної адміністрації нацистської Німеччини. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно).

Уночі проти 9 березня 1944 року в с. Боратин (тепер Золочівський район) групу Кузнецова зненацька захопила чота «Гуцулка» сотні «Чорногори» з куреня «Шугая». Переодягнених в одяг вояків Вермахту радянських агентів партизани сприйняли за дезертирів. Як свідчить Якимів, упівці зазвичай лише обеззброювали таких людей. Проте «Чорногора» послав по перекладача. Це означало провал: Бєлов і Камінський добре не володіли німецькою. Тоді Кузнецов попросив закурити, підійшов припалити до гасової лампи, витягнув з-під свого кашкета гранату й ліг на неї (за однією з версій Кузнецов загинув у перестрілці). Другого його супутника партизани застрелили відразу, третього, хоча йому і вдалося вистрибнути у вікно, чергою з автомата скосив Якимів. (За Вікіпедією).

Фото зі сторінки Андрія Садового / Телеграм