Лукашенко розривається у шпагаті: нападати на Україну чи… росію

Білоруський диктатор опинився у глухому куті. Ситуація настільки важка, що у відчаї вусатий лукашенко, немов загнаний щур, може кинутися у бій. Чи буде цей кидок і куди саме: на Україну чи Польщу? Та які можливі його наслідки? На ці запитання гарячково шукають відповідь у Мінську.

Нещодавно лукашенко позитивно відгукнувся про тактику Збройних сил України та закликав своїх силовиків узяти «на озброєння» кращий досвід. Наприклад, створити щось на кшталт територіальної оборони. Так, у місті Кобрин почали формувати подібний підрозділ. Канал «Реальная Беларусь» припустив, що в нього ввійшли або чинні «мусори», або відставники та колишні силовики (відео на YouTube з 4 хв 13 с).

Ця ідея трансформувалася у створення підрозділів «народного ополчення». Їхня кількість має сягнути чисельності білоруської армії. Таким чином, у сукупності «захисників» Білорусі повинно стати удвічі більше.

Журналіст Роман Цимбалюк висунув версію, що збільшенням кількості захисників лукашенко хоче себе захистити від армії путіна. Коротеньке відео про це можна переглянути на YouTube.

Цікавим є інший момент. 25 травня лукашенко полетів у Сочі до свого шефа путіна. Неформальні перемовини стосувалися, за повідомленнями роспропагандонмедіа RG.RU, інтеграції, імпортозаміщення та безпеки. Офіційна частина зустрічі тривала майже п'ять годин. Потім - неформальне спілкування.

«Обставини вимагають серйозної, глибокої розмови», - сказав путін, маючи на увазі безпеку обох країн та економіку.

Після цієї поїздки лукашенко наступного дня провів нараду зі силовиками, під час якої говорив про зовнішні загрози, безпеку і створення південного оперативного командування Білорусі (поближче до кордонів з Україною).  

Самопроголошений президент вказав на передислокацію військ з Америки та Західної Європи. За його словами, у Білорусі бачать істинні цілі «натівців».

«У цій боротьбі Білорусь чекатиме зіткнення з безпрецедентним та тривалим економічним, політичним і навіть військовим тиском», - сказав «ябацька».

За його словами, військовий тиск чинитимуть через Польшу, Литву, Латвію та дислоковані там війська НАТО, а також через підтримання та ескалації бойових дій в Україні.

Цікаво, що через два дні опісля на іншій нараді лукашенко вже говорив про продовження до кінця року безвізового режиму для громадян Литви та Латвії. «Ябацька» навіть доручив зняти бар'єри і блокування для мешканців цих країн. Зокрема, відмінити ПЦР-тестів для в'їзду до Білорусі.

Та повернімося до наради зі силовиками, під час якої лукашенко наголошував, що теперішня ситуація як ніколи вимагає від війська бути в готовності в будь-яку хвилин дати адекватну відповідь «воєнним поползновєніям в сторону Бєларусі».

«Ми повинні визначити основні напрямки подальшого розвитку нашої армії. Виходимо з того, що рівень воєнних загроз Білорусі на перспективу наростатиме, тому дані заходи необхідно приймати у стислі терміни», - казав лукашенко.

Він також наголосив, що воювати потрібно не кількістю, а вмінням. Тоді навіть маленька Білорусь буде «цілком здатна протистояти найбільшим державам».

Зі слів білоруського диктатора випливає, що у країні посилиться боротьба з вільнодумством, об’єктивною інформацією, а пропаганда режиму набере нових висот.  

«Гаряча війна - це те, що ми вміємо робити і робитимемо, якщо не дай бог доведеться. Інформаційне протиборство, яке передує гарячій війні та супроводжує будь-яке військове протистояння, дуже важливе», - сказав лукашенко.

Щодо війни в Україні, то «ябацька» приділив окремий шмат наради та заявив про необхідність створити оперативного командування на південному фланзі. Де білоруські військові змушені швидко на ходу відпрацьовувати захист цих кордонів.

«На жаль, відкрився новий напрямок, як у нас прийнято говорити, новий фронт, і ми не можемо не приділяти цьому уваги, - сказав лукашенко. - …Йде ротація збройних сил, сил спеціальних операцій (західний, північно-західний напрямки), батальйонних тактичних груп, які за моїм рішенням спрямовані на південь і сьогодні прикривають разом із прикордонними військами. Ми повинні проводити цю ротацію, це моя жорстка вимога, і на цьому «обкатувати» наших військових. Це умова воєнного часу. Але поки що без війни. Я відчуваю та інформацію отримую, що хлопці поводяться гідно. Нам треба і планування відпрацьовувати в цих умовах: якщо, не дай бог, війна, як діяти ми будемо».

Про непросту розмову білоруського васала з путіним у Сочі написав і телеграм-канал «БЕЛАРУСКАЯ ВЫВЕДКА».

Після зустрічі лукашенко повернувся додому «чорніше хмар» та одразу після прибуття зібрав декілька довірених осіб у своєму будинку для обговорення підсумків візиту.

Є інформація, що в Сочі лукашенкові висунули «ультиматум» про участь у збройному протистоянні з Україною.

«Можливо, йдеться про участь у спецоперації в Україні. Але не варто забувати, що протягом року був розроблений і неодноразово трансформований сценарій прикордонного конфлікту з Польщею в Брестській області. План конфлікту розвинувся від мігрантів до конфлікту з країною, яка здійснює транзит західної зброї в Україну», - йдеться у повідомленні.

Аналітики «Беларусской выведки» важають конфлікт із Польщею найбільш вірогідним із двох можливих сценаріїв.

У білоруській раді безпеки та інших відомствах відбувся явний розкол на дві партії: проросійську партію війни та партію збереження незалежності та вірності Білорусі. Партія війни спирається на повну підтримку Росії. Її очолює агент кремля Олександр Вольфович зі своїми прихильниками у генштабі та силовому блоці (включно з командувачем внутрішніх військ Миколою Карпенковим і його «проросійських метастаз» в міністерстві внутрішніх справ).

На іншому крилі – в партії незалежності, голова президентської адміністрації  Ігор Сергієнко та генпрокурор Андрій Швед, які спираються на Оперативно-аналітичний центр і КДБ.

Аналітики також стверджують, що лукашенко «уникатиме фізичної участі у бойових діях на території України, влаштовуватиме шоу та маневруватиме до останнього».

До цього його, зокрема, підштовхуватимуть дані соціології. Як інформує «БЕЛАРУСКАЯ ВЫВЕДКА», диктатора місяць тому повідомили про можливі наслідки від ​​участі білоруської армії у війні в Україні.

«Дані закритого соціального аналізу, отримані Оперативно-аналітичним центром і КДБ, показали, що участь білорусів у спецоперації російської федерації в Україні не підтримує більше 70% населення!

Можливі масові втрати військовослужбовців Республіки Білорусь стануть найбільш чутливим і дестабілізуючим фактором. Зазначається, що навіть кілька тіл загиблих військовослужбовців, доставлених до будь-якого невеликого райцентру, можуть істотно підірвати авторитет владної вертикалі на місцях. Традиційно високий рівень емпатії білоруського суспільства до жертв війни, у тому числі вироблений державною ідеологією, цілком здатний спровокувати заворушення, які за несприятливих економічних умов можуть перерости у масові заворушення з конкретними політичними цілями», - пише телеграм-канал.

Тому в середньостроковій перспективі за теперішньої військово-політичної ситуації навколо Білорусі лукашенко не віддаватиме наказу про вторгнення збройних сил в Україну.

Аналітики «Беларуской выведкі» роблять висновок, що «ябацька» більше боїться майбутнього розширення «збройної свободи» з території України на Білорусь у вигляді зброї та підготовлених військових спеціалістів з бойовим досвідом.

Своїм підлеглим лукашенко свого часу  поставив завдання: «Мене не цікавлять студенти-втікачі, нам важливо заздалегідь прорахувати професійних військових спеціалістів».

Інше бачення можливого сценарію має офіцер Армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін. У своєму телеграм-каналі RESSENTIMENT він пише про високу мотивацію лукашенка брати безпосередню участь у війні в Україні.

«Зрозуміло, що вусатий (лукашенко, - ЗІФ) далеко не дурень і не стрибне головою у вогонь на поклик сволочі (путіна, - ЗІФ), але є багато різних «але»… Зараз в Україні створюється майбутня армія Білорусі. Тільки позавчорашній загін і вчорашній батальйон імені Кастуся Калиновського – це вже полк, до складу якого входять два батальйони. Це вже понад 1 000 осіб. Від групи добровольців до цілого полку - всього за три місяці. Моя повага. І це ще враховуючи, скажемо відверто, що у хлопців обмежені ресурси і скромна (відносно) інфраструктура», - міркує ізраїльський офіцер.

Ігаль Левін прогнозує, що «завтра це буде цілий корпус або визвольна армія» з білорусів. І «ябацька» свідомий того, то після звільнення України ці білоруси прийдуть по душі «лукашистів» і його душу.

«Вусатий добре знає, що відбувається з диктаторами, у яких немає ядерної кнопки - Каддафі та Хусейн не дадуть збрехати, - пише Левін. - Тому (лукашенкові, - ЗІФ) вигідно, щоби війна в Україні була кривавішою і тривалішою. І якщо для вічної війни і кривавої гри в тягни-штовхай необхідно створити «буферну» зону на 10 км на півночі (України, - ЗІФ), то такий сценарій йому набагато кращий».

Ізраїльський офіцер також охарактеризував бійців полку імені Кастуся Калиновського, як «хороших воїнів». «А оскільки вони добрі воїни, то нехай вічно воюють у вічній війні, але не в Білорусі, а в Україні», - резюмує Левін.

Як поведе себе лукашенко у подальшому – залежатиме від багатьох факторів. Велику варіативність розвитку подій можуть збільшити і обставини, які, на жаль, неможливо прорахувати чи передбачити. Наразі ж очевидним є те, що диктатор відчуває тиск не лише з усіх боків ззовні країни. У самій Білорусі назріває внутрішній тиск, що за певних обставин може вибухнути масовими протестами.