Корупція у Держспецзв’язку - справа на 62 млн грн

Судді Апеляційної палата ВАКС Даниїла Чорненька, Інна Калугіна та Микола Глотов відмовили у задоволенні апеляційної скарги захисника Романа Коваля та залишили без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з заставою 50 млн грн.

Про це повідомив Центр протидії корупції.

Раніше слідчий суддя ВАКС Ігор Строгий частково задовольнив клопотання прокурора та взяв Коваля під варту з альтернативою застави в розмірі 50 млн грн, які за нього внесли вже через 2 тижні. 

За словами Коваля, заставу за нього внесла компанія Медирент, в якій він є співучасником. Ще для внесення частини застави взяли в кредит.

Після внесення застави на нього поклали низку обов’язків, зокрема без дозволу не відлучатися з місця проживання,  утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними і свідками, а також здати закордонний паспорт та носити електронний браслет.

ВАКС також взяв під варту голову Держспецзвʼязку Юрія Щиголя та його заступника Віктора Жору з заставами 25 і 10 млн грн, які за них внесли вже наступного дня після взяття під варту.

За даними слідства, впродовж 2020-2022 років Коваль у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробив схему заволодіння коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення.

Для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їхню перемогу.

Також нагадаємо, що 20 листопада цього року НАБУ і САП повідомили, що викрили організовану групу у складі з керівництвом Держспецзв’язку, які заволоділи державними коштами на суму понад 62 млн грн.

Слідство встановило, що у 2020 році «власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення».

«Для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їх перемогу. З цими компаніями підпорядковане Держспецзв’язку держпідприємство уклало договори на постачання відповідного програмного забезпечення та послуг та перерахувало у 2021-2022 роки кошти у сумі понад 285 млн грн. Проте реальна вартість програмного забезпечення, яке компанії придбали в іноземного виробника, становила 223 млн грн, а різницею у понад 62 млн грн і заволоділи учасники злочину. Згодом ці кошти вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи», - повідомили у НАБУ.

Згодом ексголова Держспецзв’язку Юрій Щиголь, якого Кабмін звільнив 20 листопада, на своїй сторінці усоцмережі повідомивтаке: «Заяву про відставку з посади голови Держспецзв'язку написав та подав відповідно до чинного законодавства сьогодні вранці.

Впевнений, що зможу довести власну невинуватість під час неупередженого слідства та безпосередньо в суді. Адже всі закупівлі Служби від 2020 року проводили з дотриманням чинного законодавства.

Втім, я не можу допустити, щоб розслідування негативно впливало на роботу Держспецзв'язку. Адже Служба є частиною Сил безпеки та оборони і є безпосередньо відповідальною за захист країни від кіберзагроз (для чого і було придбане програмне забезпечення, яке викликало питання у НАБУ).

Саме тому моя заява про відставку – відповідальне рішення в інтересах Служби. Служба не має страждати від підозр, поки я доводитиму свою невинуватість та буду пояснювати, як формується ціна під час закупівлі необхідного програмного забезпечення».

Фото – Армія Inform / ексголова Держспецзвʼязку Юрій Щиголь