«Коронавірусна геополітика» Кремля

АНАЛІТИКА 06.04.2020 Коментарі 0

«Багатоходівки» у часи чуми – саме такі художні аналогії з творчим доробком англійського поета Джона Вільсона (відомий переклад якого належить російському класику Пушкіну) виникають сьогодні, спостерігаючи за російськими гібридними діями. Адже поки уряди світу спрямовують зусилля на подолання пандемії коронавірусу задля безпеки життя і здоров’я своїх громадян, Кремль використовує глобальну ситуацію хаосу для уже звичних для себе геополітичних ігор.

Так, наприкінці березня медіа облетіла новина, що на прохання італійського прем’єра Джузепе Конте 15 військових транспортних літаків ІЛ-76 Міноборони РФ з гуманітарною допомогою для боротьби з епідемію COVID-19 прибули до Італії. Вантаж зі символічними написами «Від Росії з любов’ю» супроводжували близько 120 людей – вірусологів і епідеміологів. Ну, принаймні такі функції приписувалися їм офіційно.

Однак гібридна діяльність Кремля, як це часто буває, приховує за показними жестами свої реальні цілі.

Тому такі, на перший погляд, гуманітарні кроки допомоги Італії, яка справді зіткнулася з безпрецедентними викликами від пандемії, стали предметом розслідувань і аналізу. Особливу відважність в цьому плані проявила італійська газета «La Stampa», де з’явилася низка матеріалів на цю тему від журналіста Джакопо Якобоні. В них автор висловив занепокоєння фактом, що доставку вантажу забезпечувало російське міністерство оборони, а не міністерство охорони здоров’я, а також зібрав оцінки експертів, що близько 80% наданої Росією допомоги є малокорисною або навіть безкорисною у протидії коронавірусу.

Підсумовуючи, журналіст порівняв російську акцію з радянським вторгненням у Афганістан.

Крім того, британський військовий експерт з питань хімічної, біологічної і ядерної зброї Геміш Де Бреттон-Гордон в інтерв’ю для «La Stampa» ствердив про впевненість у присутності агентури ГРУ (військова розвідка, після 2004 року носить назву Головного управління Генштабу Збройних сил РФ) серед направленого до Італії персоналу.

Таким чином, на його думку, це була фактично операція з розгортання розвідувальної мережі.

Зрозуміло, такі матеріали не залишилися без критичної реакції російської сторони, яка розпочала цілу кампанію з цькування редакції італійської газети, звинувачуючи її в «русофобських маніпуляціях». Тож справді, чи мають під собою підґрунтя ці звинувачення і які тоді були істинні цілі Москви?

Справа в тому, що в Італії є низка стратегічних об’єктів НАТО (бази в Червії, Авіано, Гаеті, навчальні центри в Кальярі, Санто-Стефано тощо), що могли становити інтерес для російських розвідників.

А направлено, нагадаємо, було саме військовий персонал, а не цивільних спеціалістів. Інший контекст цієї операції, безумовно, інформаційний. Росія давно усвідомила, що обмеженість власних фінансових ресурсів і неможливість всі поставлені цілі досягати, покладаючись виключно на власну воєнну силу, роблять актуальним такий інструментарій. Викликаний ситуацією пандемії хаос виявився особливо сприятливим для цього – в Італії існує традиційна когорта політиків, налаштованих на налагодження діалогу з Москвою.

Демонстративна акція з боку Кремля покликана була засвідчити «російську любов» і підтримку італійському народу, щоб отримати політичні дивіденди у майбутньому.

Натомість першочергова зорієнтованість європейських урядів на подолання поширення вірусу в своїх країнах, обмеження перетину кордонів всередині ЄС на час режимів карантину дозволила спекулювати на тему начебто розвалу європейської солідарності. Щоб це підкреслити, російський сенатор Алєксєй Пушков звинуватив Польщу у закритті власного авіапростору для недопущення літаків з вантажем в Італію. Дана інформація виявилася неправдивою. Слід зауважити, що доповідь Європейської служби зовнішньополітичної діяльності продемонструвала, що левова частина дезінформації про коронавірус поширюється сьогодні саме з Росії.

Іншою піар-акцією Москви стали гуманітарні поставки на початку квітня уже до США.

Російські федеральні канали подали це ледь не як аналог ленд-лізу, коли Сполучені Штати надавало допомогу СРСР в періоду Другої світової війни. Американський Держдепартамент заявив, що необхідне обладнання і засоби були частково придбані. Водночас виявилося, що частина продукції була вироблена на концерні, який знаходиться під санкціями США.

Якщо зібрати всі факти подібної діяльності Кремля воєдино, постає її стратегічний замисел – добитися зміни власного сприйняття у західних суспільствах і зняття санкцій.

 

Російська сторона активно працює паралельно по лінії ООН, намагаючись просунути для цієї цілі маніпулятивний документ, чому завадили українські дипломати. Однак РФ продовжить шукати потрібної підтримки у реалізації задуманого. В свою чергу, має закріпитись усвідомлення у міжнародної спільноти, що політика санкцій не покликана спричинити до ослаблення Росії в умовах боротьби з коронавірусом чи розвалу її економіки, а вимагає від неї лише одного: забезпечення повного відновлення територіальної цілісності України.

Павло Лодин

 

 

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com