Конфлікт на мільйони євро: хто і чому блокує будівництво сміттєпереробного заводу у Львові

Будівництво довгоочікуваного сміттєпереробного заводу у Львові, який мав би стати першим у Західній Україні, опинилося під загрозою зриву. Польська компанія Control Process S.A., яка виграла тендер Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), заявила про незаконні дії з боку замовника ЛКП «Зелене місто», що намагається вивести частину робіт з-під її контролю. У відповідь міська влада звинуватила Control Process S.A. у блокуванні підписання контракту з новим виконавцем електромонтажних робіт, без яких проєкт начебто не може бути реалізованим. 

За версією міської ради Львова, будівництво заводу потребує поетапного виконання, а польська компанія мовляв, «зірвала графік», тому було вирішено укласти окрему угоду на виконання першої черги робіт — монтажу електрообладнання.

Натомість Control Process S.A. стверджує, що поділ проєкту на етапи без зміни дозволу на будівництво суперечить українському законодавству та правилам ЄБРР. Компанія наголошує: чинний дозвіл видано на єдиний об’єкт і на одного генпідрядника, а спроба втручання іншого виконавця без юридичних змін — це порушення договору, що може поставити під загрозу міжнародне фінансування.

Три черги, один об’єкт і питання: хто буде нести відповідальність?

Чи справді в усьому винна Control Process S.A. чи, можливо, хтось намагається відвести увагу від суті? На папері все начебто прозоро: у Львові зводиться механіко‑біологічний комплекс з перероблення відходів — об’єкт великої суспільної й екологічної ваги. Є один чинний дозвіл на виконання будівельних робіт, внесений до державного електронного реєстру у сфері будівництва, з одним генеральним підрядником, відповідальним за весь комплекс робі та введення об’єкта в експлуатацію. І все ж у певний момент влада Львова перевертає дошку: замовник - ЛКП «Зелене місто» - письмово доручає розділити проєкт на три черги, залучити паралельного «генерального підрядника» лише для першої черги (електромонтаж), другу залишити за Control Process, а третю… ще не визначено. Зміна революційна, але чи законна? І чи справді технічно обґрунтована?

Воднораз у цій історії губиться ще одна річ. Чинне законодавство і державні будівельні норми (ДБН) доволі чітко визначають: один об’єкт — це один дозвіл і один генеральний підрядник, який координує безпеку, графіки і відповідальність. Черговість допустима, але її потрібно передбачити від початку проєкту, при цьому має бути чітко обгрунтована  автономністю черг і дотримана цілісність проєктної документації.

Понад те, Львівський сміттєпереробний завод – це цілісністий комплекс, починаючи від виробничого корпусу і закінчуючи трансформаторною підстанцією, а не набір трьох незалежних мініпроєктів».

Звідки ж ідея розділити проєкт на три черги, залучивши різних генпідрядників 

Є  ще одна складова цього конфлікту:  публічні гроші та правила ЄБРР. Фінансування кредитом Банку і грантами означає не лише фінансову підтримку, а й жорсткі стандарти закупівель. Будь‑яка істотна модифікація договору, поділ обсягу на нові пакети чи заміна підрядника потребує попереднього No‑Objection — відсутність заперечень та від офіційного погодження Банку. Наскільки на відомо, тут такого погодження від банку не було. І не просто формальність: якщо нема No‑Objection, то це, за словами експертів,  може зробити частину витрат некваліфікованими, тобто поставити під загрозу фінансування, графік і репутацію всього проєкту. Відтак, постає питання: якщо посадовців Львова кажуть, що  йдеться лише про технічну зміну, то чи готові вони будуть з власної кишені дофінансувати проєкт, якщо банк Банк уріже кредит. Чи витрати знову ляжуть на бюджет Львівської громади.

Власне, тут слід зробити один з найголовніших акцентів. Запровадження трьох черг будівництва на завершальному етапі проєкту,  мимоволі наводять на думку, а чи насправді не спроба уникнути відповідальності, розмити її поміж кількома генпідрядниками, щоб  крайніх годі було знайти. Припустімо, перша черга матиме  свого головного підрядника, якого не пов’язує жоден договір із чинним генеральним підрядником. Хто буде відповідати за «розриви», які неминучі на стику двох черг бідівництва? За затримки, за інтеграцію систем і, зрештою, за пусконалагодження всієї виробничої лінії? Чи не створює така  схема сіру зону відповідальності, де легше губляться помилки, а важче знайти винних?

Ця історія має і суто практичний вимір. Охорона праці та безпека на великому будмайданчику вимагають єдиного центру управління — це не питання естетики, а вимога норм. Два генпідрядники без договірних відносин — це рецепт хаосу: взаємовиключні вказівки, різнобіжний графік, подвійні процедури, суперечки онлайн.Чи ми цього хочемо?

Представники міської ради кажуть: прискоримо; оптимізуємо; розблокуємо. І направду Це приваблива оповідь, але лише тоді, коли за нею стоїть закон, узгоджена документація і конкретна дорожня карта. Бо якщо в державному реєстрі і далі записано про один об’єкт і про одного генерального підрядника, то це це не оптимізація і прискорення, а суперечність між правовою реальністю та бажанням мерії. А суперечності, як відомо, мають властивість вибухати: у суді чи на будмайданчику.

Щоб вийти із кола суперечностей і припущень, потрібно взяти слідчу оптику. Тому далі ми детально розглянемо три підтеми.

1. Право і норми — що саме кажуть закон та ДБН про впровадження етапів будівництва і про роль генерального підрядника.
2. Фінансування і процедури ЄБРР — коли потрібен No‑Objection, чим загрожує його відсутність і де проходить межа щодо «істотних змін» договору; які бюджетні та репутаційні наслідки несе ризик misprocurement (сумнівні закупівлі).
3. Відповідальність і ризик — хто і за що відповідає у схемі «двох головних підрядників», як працюють технічні вимоги та безпека, і чи не створює така схема ситуації, коли кожен має рацію на папері, але ніхто не контролює реальність.

У чому суть суперечки?

Отже, суть конфлікту: міська влада хоче розділити будівництво на 3 черги й залучити нового підрядника на першу чергу (електромонтажні роботи) – без зміни чинного дозволу на будівництво, без згоди Control Process і без погодження з ЄБРР.

Тут нагадаємо, що 2021 року польська компанія Control Process S.A. виграла тендер на будівництво сучасного заводу з переробки відходів у Львові, оголошений за правилами ЄБРР. Контракт було підписано на умовах «дизайн-білд» (проектування та будівництво) на єдиний цілісний об’єкт. У 2023 році компанія отримала дозвіл на будівництво № ІU013210917226, в якому вона вказана як єдиний генеральний підрядник.

Однак цього року  замовник ЛКП «Зелене місто» захотів розділити будівництво на три «черги», передавши першу чергу (електромонтажні роботи) іншій компанії — без погодження з Control Process та без зміни дозволу на будівництво. Польська сторона виступила категорично проти, стверджуючи, що такі дії порушують українське законодавство та умови контракту з ЄБРР.

Що говорить закон?

Згідно з українським законодавством:

• Дозвіл на будівництво видається на весь об’єкт, а не на його частини.
• У дозволі фіксується один виконавець — генеральний підрядник, який відповідає за весь обсяг робіт і безпеку на майданчику.
• Поділ об’єкта на черги можливий лише якщо це було передбачено у проектній документації ще на етапі її розробки (ДБН А.2.2-3:2014).
• Самовільний поділ проекту постфактум не має юридичної сили, навіть якщо отримано нову експертизу.
• У Реєстрі електронної системи будівництва досі відображено один дозвіл, один генпідрядник, один об’єкт.

Чому поділ небезпечний?

Завод — це не сукупність незалежних будівель, а єдиний інтегрований інфраструктурний комплекс, де всі частини пов’язані між собою: технологічно, юридично і фінансово.

Запровадження окремого підрядника без згоди генпідрядника Control Process створює низку серйозних проблем.

1. Порушення безпеки на будмайданчику. ДБН А.3.2-2-2009 вимагає, щоб усі підрядники координувалися єдиним генеральним підрядником, який відповідає за охорону праці.
2. Юридичний конфлікт відповідальності. Якщо електромонтажні роботи виконає інша компанія, Control Process не зможе гарантувати якість або терміни, але юридично залишиться відповідальною за все — це абсурд з правової точки зору.
3. Розмивання умов контракту. Контракт був укладений за моделлю «design-build» з єдиною відповідальністю. Виведення частини робіт за межі цього контракту — грубе порушення принципів договору.

Порушення правил ЄБРР

Фінансування проекту забезпечується Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та грантовим фондом E5P. Правила ЄБРР (Procurement Policies and Rules, 2022) категорично забороняють:

• Істотну модифікацію контракту без попередньої згоди Банку (принцип No Objection);
• Поділ цілісного контракту на частини після тендеру;
• Залучення нових підрядників або номінованих субпідрядників без погодження;
• Фінансування витрат, які не відповідають тендерним умовам (misprocurement).

У разі порушення правил Банк має право:

• визнати витрати некваліфікованими (неелібіджибл);
• анулювати грантове або кредитне фінансування;
• вимагати відшкодування вже профінансованих сум.

Хто може понести відповідальність?

• У разі реалізації плану без належних процедур, відповідальні посадові особи «Зеленого міста» та інших органів можуть зіткнутися з кримінальними та адміністративними наслідками. Йдеться про такі кримінально кодифіковані дії, як-от, зловживання службовим становищем, службова недбалість, службове підроблення, нецільове використання коштів (відповідно, статті  ККУ – 364, 367, 366, 191).

Про цьому юридичні ризики стосуються як керівництва ЛКП «Зелене місто», так і посадовців, що погодили або допустили такі дії без формального погодження з ЄБРР та зміни дозвільної документації.

Замість висновка

Спроба Львівської міської влади та ЛКП «Зелене місто» вручну переформатувати проект та залучити іншого підрядника без зміни дозволу і без погодження з генеральним підрядником є порушенням українського законодавства (Закон «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН), а також порушенням міжнародних зобов’язань.

Відтак, такі дії можуть поставити під загрозу весь проект, спровокувати конфлікти з міжнародним донором, і . як ми вже наголошували, спричинити кримінальні або дисциплінарні наслідки для відповідальних осіб.

Щоб уникнути колапсу проекту та правових ускладнень, Львівській міській раді, ЛКП «Зелене місто» та всім залученим сторонам необхідно переглянути стратегію реалізації проєкту та привести її у відповідність із чинним законодавством України та правилами ЄБРР.

Нагадаємо, 7 серпня цього року під час сесії Львівської міськради депутати, зокрема голова тимчасової контрольної комісії Назарій Бербека, звернулися до прем’єра Польщі Дональда Туска з проханням втрутитися в ситуацію з польською компанією Control Process S.A., яка виконує будівництво сміттєпереробного заводу у Львові. Причина звернення — затримка з виконанням робіт, попри отримані понад 29 млн євро фінансування (кредити та гранти). Завершення пусконалагоджувальних робіт за контрактом мало відбутися до 4 жовтня 2025 року, але, як стверджують депутати, узгоджені графіки зірвано.

Контракт із польською фірмою Control Process було укладено, як ми вже писали вище,  у травні 2021 року. Його реалізацію кілька разів зупиняли через війну та затримки з фінансуванням.Воднораз вперше проєкт став джерелом гучного публічного скандалу рік тому, коли Львів погодив 718 млн грн кредитних коштів для завершення будівництва. Тоді на сесії Львівської міської ради від представників львівської влади звучали запевнення, що нема жодних проблем із проєктом. Однак буквально на наступний день розгорівся конфлікт: мерія звинуватила підрядника у порушенні умов контракту, а саме — у неподовженні банківської гарантії на 3,6 млн євро. У відповідь компанія Control Process S.A. заявила, що основною причиною сповільнення проєкту є затримки з боку міста щодо будівництва суміжної інфраструктури, а також щодо виплат за виконані роботи.

У вересні 2024 року Львівський окружний адмінсуд навіть тимчасово призупинив дію дозволу на будівництво після подання депутата міськради Олексія Різника. А наприкінці листопада польська компанія таки надала оновлену банківську гарантію, що дозволило відновити процес будівництва. Зокрема, відповідно до повідомлення пресслужби Львівської міської ради, будівництво сміттєпереробного заводу у Львові відновили у січні цього року — тоді ж розпочалося постачання решти обладнання.

Станом на цей час у Львові на будівництві сміттєпереробного заводу, попри конфлікт із мерією, триває монтаж обладнання. На будмайданчику щодня працює не менше як 40 осіб. Цю інформацію редакції підтвердили в польській компанії Control Process S.A., яка є головним підрядником у цьому проєкті.

Але досі між Львівською міською радою, яка на початку серпня звинуватила поляків у затягуванні будівництва, і фірмою Control Process S.A., що відкинула всі звинувачення, порозуміння не досягнуто, проте, наголосимо, станом на сьогодні монтаж технологічного обладнання на будівельному майданчику заводу з переробки відходів у Львові триває. Щодня на об’єкті працює від 40 до 50 осіб.

На звершення процитуємо нашу ж відповідь на питання, чому міський голова Львова  Андрій Садовий устами директора ЛКП «Зелене місто» Олександра Єгорова знову здійняв лемент, як і торік, який переріс у міжнародний скандал?

На нашу думку, головна причина – Андрієві Садовому ніяк не вдається опанувати потік десятків мільйонів євро, які перетікають крізь його пальці від ЄБРР на рахунки польської компанії Control Process S.A. Усі його численні намагання схилити поляків до «співпраці» за рахунок їхнього ж майбутнього прибутку зазнали невдачі. Очевидно, теперішня спроба  також приречена на провал.

Більше того, містові доведеться заплатили польські стороні за порушення контракту. Річ у тому, що у липні цього року «Зелене місто» (підписант контракту з Control Process S.A.,   програло міжнародний арбітраж в Бельгії. Відповідно до рішення арбітражу FIDIC на місто покладена відповідальність за порушення контракту. І тепер Львівська міська рада і «Зелене місто» мають заплатити польській фірмі проценти за затримку платежів і експертизу.Однак найголовніше – місто тепер не може покарати штрафами Control Process S.A. за пролонгацію контракту, тому що її підприємство «Зелене місто» порушило контракт, і цей факт встановлено  в міжнародному арбітражі.

І насамкінець нагадаємо, що після принизливого для України рішення бельгійського арбітражу міський голова Львова Андрій Садовий цинічно заявив, що мова йде не тільки про ділові відносини між міською радою і фірмою Control Process S.A.,, а головно про імідж Польщі, оскільки на будівельному майданчику сміттєпереробного заводу майорить біло-червоний прапор. Тому ми спитаємо ще раз: а про міжнародний імідж України і український прапор, сплямований вірогідною недобросовісностю, Андрій Садовий не хотів би подбати?

Віктор Шаповал. 

Фото - ЗІФ