Кінець епохи Зеленського чи чергове російське ІПСО?

Володимир Зеленський серйозно розглядає можливість відмовитись від участі у президентських перегонах. Статтю про це сьогодні, 1 квітня, написав  російський портал, що має офіс у Ризі, «Медуза». Публікацію вже передрукувало чимало видань, зокрема, польське радіо rmf24. Водночас шеф-редактор ЗІФу, політтехнолог Юрій Кміть вважає, що це типове російське ІПСО, коли для вірогідності використали нібито опозиційний російський портал, співрозмовників не названо, а також переповідаються загально відомі речі. Мета ж ІПСО - тиск на українську владу, щоб зламати її опір під час переговорів у питанні виведення ЗСУ з Донбасу, яке набуло гострої актуальності в останні дні.

Отже, про що пише портал «Медуза». За їхньою версією, Зеленський має щонайменше два продумані сценарії на випадок швидких президентських виборів. Так, наприкінці 2025 року Володимир Зеленський всерйоз задумався про те, щоб не брати участь у наступних президентських виборах. «Для Зеленського драма виборів у тому, що треба вирішити: йти самому – чи нехай замість нього йде Буданов, який стане для президента певним гарантом безпеки», – каже співрозмовник видання, близький до Офісу президента.

Інше джерело в оточенні президента підтверджує: Зеленський припускає, що не піде на вибори: «Він вирішуватиме, йтиме – чи діятиме інакше». У такому разі політичний союз із Будановим буде однією з опцій, додає він.

Останніми місяцями в настрої Зеленського спостерігаються зміни, відзначають цей співрозмовник і ще одне джерело «Медузи» з оточення українського президента. Зеленський почав заводити розмови про те, що вибори буває і програють. Він також припускає, що будуватиме кар'єру в парламенті, хоча раніше про це не йшлося, додає джерело.

Ще один співрозмовник «Медузи», близький до Офісу, підтверджує, що участь Зеленського у президентських перегонах під питанням: «Він каже, що треба буде дивитися на ситуацію та вирішувати». Це джерело переконане, що говорити про будь-які вибори в Україні передчасно, оскільки політичний процес у країні «завжди трохи істеричний», а це заважає довготривалому плануванню, пояснює він.

Зеленський може відмовитись від участі у президентських виборах у двох випадках, вважає український політолог Володимир Фесенко. Президент не висуне свою кандидатуру, якщо він матиме вкрай низький рейтинг і буде заздалегідь зрозуміло, що результати голосування виявляться для нього принизливими. Друга можлива перешкода для його висування – антикорупційні розслідування: у разі, якщо вони торкнуться його самого.

Співрозмовник «Медузи» у керівництві України погоджується із висновками Фесенка.

Є ще один фактор, який теоретично може вплинути на рішення Зеленського не балотуватися. Конституція України обмежує перебування глави держави при владі двома термінами п'ять років. Формально Зеленський обирався лише раз, 2019-го. Але через чинний в країні військовий стан вибори відтоді не проводилися, і зараз президент фактично обіймає свою посаду восьмий рік поспіль. Якщо він переможе на виборах, його робота на посаді перевищить 10 років – термін, який Конституція дозволила.

Проте заборони на участь Зеленського у виборах немає: де-юре у нього триває перший термін, згідно із законом він відраховується з моменту обрання та інавгурації.

На думку двох співрозмовників «Медузи», близьких до Офісу, перед виборами глава держави може розглядати два варіанти використання політичного потенціалу нового голови свого офісу Кирила Буданова.

Перший – за потреби домовитися з Будановим про політичний союз, щоб той балотувався у Президенти України замість Зеленського.

У другому випадку (якщо Зеленський все ж таки вирішить висуватися сам) колишній глава розвідки гіпотетично може заснувати партію, щоб піти з нею на парламентські вибори. Цей сценарій також вимагатиме домовленості Зеленського та Буданова.

У цьому випадку Зеленський за підсумками голосування зможе спробувати сформувати коаліцію з Будановим, причому коаліційну угоду можна навіть підписати заздалегідь, додає один із співрозмовників «Медузи» (документ теоретично закріпить зобов'язання сторін до того, як стануть відомими результати голосування).

Технічні деталі обох сценаріїв поки що не опрацьовані, до того ж все може «сто разів помінятися до виборів», нагадує один із них.

Радник офісу президента Михайло Подоляк не відповів на запитання «Медузи» про те, чи планує Зеленський брати участь у виборах.

Одна з причин, чому Зеленський може відмовитися від участі в президентських перегонах, – конкуренція з Валерієм Залужним.

Є й інші ймовірні сценарії, за яких Зеленський не балотуватиметься на новий термін.

Президент України може відмовитись від висування своєї кандидатури через високий антирейтинг. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного на початку березня 2026 року, Зеленському не довіряють 32% українців. За даними опитування української компанії Socis, проведеного в середині місяця, ця частка ще вища: чинному президентові не довіряє майже кожен другий українець.

Інша можлива причина відмови від перегонів – небажання програти сильному супротивникові, а саме колишньому головкому ЗСУ, послу у Великій Британії та Герою України Валерію Залужному.

Залужний – єдиний опозиційний кандидат і головний конкурент Зеленського на виборах, стверджує співрозмовник «Медузи», близький до Офісу. І хоча офіційно посол не оголошував про свої плани (він вважає, що говорити про вибори до скасування військового стану передчасно), троє співрозмовників, близьких до Офісу українського президента, впевнені: на вибори він піде.

«Усім хочеться монетизувати мить кар'єрного успіху», – з усмішкою пояснює один із них.

Залужний вже жорстко критикував українського президента у лютневому інтерв'ю агентству Associated Press. Зокрема, він звинуватив Зеленського у провалі контрнаступу ЗСУ у 2023 році. Генерал заявив, що план, який він розробив за підтримки партнерів із НАТО, провалився, оскільки Зеленський та інші чиновники не надали йому необхідних ресурсів. Крім того, за словами Залужного, сили ЗСУ були розосереджені на різних ділянках – замість сконцентруватися на одному напрямку.

У тому ж інтерв'ю колишній головком уперше розповів, що в одному з його офісів восени 2022 року пройшов обшук, – за словами Залужного, таким чином Офіс президента нібито намагався залякати його. Тоді, як розповідає колишній головком, він у присутності співробітників СБУ зателефонував до Андрія Єрмака, колишнього голови офісу Зеленського, – і сказав, що «відіб’є цю атаку, бо знає, як воювати».

Інтерв'ю Залужного у момент, коли ЗМІ особливо активно писали про чутки щодо швидких виборів, викликало невдоволення в офісі українського президента. «Він офіційно представляє державу в Лондоні», – нагадав співрозмовник «Медузи» з оточення президента, зазначивши, що людина на такій посаді «не повинна висловлювати політичну позицію».

Цей співрозмовник відмовився називати Залужного основним політичним опонентом Зеленського, вказуючи на його формально підпорядковане президентові становище.

Сам Зеленський в інтерв'ю агентству AFP сказав, що претензії колишнього головкому ВСУ до нової тактики української армії є невчасними: «Я вважаю, що сьогодні обговорювати деталі, про які говорив Валерій Федорович, також дуже погано. Бо ніхто від цього не виграє. Все ж таки йдеться про нашу армію, вона сьогодні воює».

Як розподіляться голоси між Зеленським, Залужним та Будановим, якщо провести вибори просто зараз?

У перші тижні після повномасштабного вторгнення великі соціологічні центри в Україні домовилися не публікувати рейтинги партій та політиків, щоби не провокувати політичну конкуренцію під час війни. Але якась статистика все ж таки потрапляє до ЗМІ.

У лютому 2026 року виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Антон Грушецький написав для британської газети Times статтю про шанси Зеленського переобратися. Там він розповідав, що до поступового зниження підтримки президента призвели війна, що тривала, і корупційний скандал, що торкнувся оточення президента (актуальну статистику Грушецький при цьому не навів).

Виконавчий директор КМІС переказав і результати свіжого опитування, що говорять про те, що українці часто називають Залужного «найпереконливішою альтернативою» Зеленському. Як було сформульовано питання, яке привело до такої відповіді, він не уточнив.

Якщо на президентських виборах балотуватимуться і президент, і колишній головнокомандувач, другий тур «майже напевно» відбудеться, вважає Грушецький. У ньому Залужний «мабуть, має добрі шанси на перемогу», зазначив соціолог у статті для Times: колишній головком користується найвищим рівнем підтримки та довіри серед українців, зазначає соціолог. До найперспективніших кандидатів поряд із колишнім головкомом ЗСУ та Зеленським виконавчий директор КМІС відносить і Кирила Буданова.

Офіс Зеленського провів опитування серед українців і з'ясував, що вони воліли б бачити Буданова як альтернативу Залужному на виборах: він «виглядає краще за президента», каже співрозмовник «Медузи», знайомий з результатами опитування. Буданову є звідки брати додаткову підтримку виборців.

Перевага Буданова в тому, що суспільство сприймає його як «хорошого» кандидата від влади, не пов'язаного з корупційними скандалами, і водночас як кандидата від військових (Буданов раніше очолював ГУР). Це дозволяє йому перетягнути частину електорату у Залужного, каже співрозмовник «Медузи»: «У Зеленського рейтинг гірший – по ньому вдарили корупційні скандали, негатив, пов'язаний з [Андрієм] Єрмаком. Плюс якийсь антирейтинг нагромадився за роки».

Через це Зеленський з великою ймовірністю програє у другому турі та Залужному, і – з невеликим відривом – Буданову, зазначає співрозмовник «Медузи», знайомий із результатами опитування.

«А Кирило – молодий, свіжий, герой війни», – продовжує він. Якщо уявити, що вибори відбудуться зараз і замість Зеленського на них піде Буданов, він все одно потрапить до другого туру із Залужним, каже співрозмовник «Медузи». Буданов теж програє головкому, переконаний він, але з меншим відривом.

Публічно доступна соціологія непрямо підтверджує його слова: основа електорату Зеленського – українці 30–59 років, а також жінки різного віку. Ці дані КМІС у своєму матеріалі для Times наводив Грушецький. У результаті президенту не вистачає підтримки чоловіків та літніх виборців.

Крім того, Зеленський недоотримує підтримки наймолодших виборців (до 29 років), людей з вищою освітою та мешканців Києва – вони, як і чинні військовослужбовці, частіше віддають перевагу Залужному.

Фаворити гонки, яка ще не стартувала, змінюються: у січні, згідно з опитуванням, яке провела міжнародна компанія Ipsos для американської НКО «Центр розрядки за мир і свободу» (Detente Center for Peace and Freedom), за Залужного готові були проголосувати 23% опитаних українців, у той час як за Зеленського – 20%, а за Буданова – 7%. Проте вже в середині березня 22,6% респондентів української компанії Socis відповідали, що проголосували б за Зеленського, 19,3% - за Залужного, 10,5% - за Буданова.

Згідно з цим дослідженням, найбільшу підтримку на парламентських виборах отримали б потенційні партії Залужного (її підтримали б 21% респондентів, які визначилися зі своїм вибором) і Буданова (15,3%). За «Слугу народу» проголосувало б 11,5% українців.

Хто такий Кирило Буданов і як офіс президента сам сприяв його популярності

Кирило Буданов очолював українську розвідку ще з 2020 року. На момент призначення йому було лише 34. Вже взимку 2024-го він отримав звання Героя України – це сталося одного дня із присвоєнням того ж звання Валерію Залужному.

Журналісти називали Буданова «найпублічнішим керівником військової розвідки в історії України». За три місяці до повномасштабного російського вторгнення в Україну він дав інтерв'ю, в якому дуже точно описав план нападу москви (що, ймовірно, стало можливим завдяки його зв'язкам з американською розвідкою).

Щоправда, вже під час великої війни Буданов робив менш точні прогнози: наприклад, у вересні 2022-го пообіцяв, що до літа 2023-го українська армія увійде до Криму (цього, як відомо, не сталося).

Українські та західні ЗМІ описують Буданова як закриту і навіть «загадкову» «людину без посмішки», яка має бойовий і розвідувальний досвід, а також брав участь у небезпечних операціях за лінією фронту. В інтерв'ю він, як правило, стриманий і небагатослівний, але дає зрозуміти, що знає набагато більше, ніж каже. Відомо, що Буданов та його дружина пережили серію замахів під час вторгнення і до нього. Сам Буданов це не коментував.

Спочатку особистим просуванням Буданова займався його попередник на посаді голови Офісу Андрій Єрмак, згадує співрозмовник «Медузи», знайомий з обома. 2023-го Єрмак зробив ставку на підвищення впізнаваності Буданова – на противагу Залужному, який набирав популярності, пояснює він. Тоді офіс ще розраховував провести у жовтні того ж року парламентські вибори.

За задумом Єрмака, кандидатура Буданова мала задовольнити запит українців на появу військових серед високопосадовців. При цьому Єрмак очікував, що Буданов залишиться підконтрольним Зеленському, продовжує співрозмовник: «Він думав, що це буде наш кишеньковий військовий, який за нас вписуватиметься».

Але проводити парламентські вибори не наважилися: у травні 2023-го їх скасував Зеленський, посилаючись на воєнний стан. Буданов ставав все популярнішим, і в середині 2024-го вже викликав у Єрмака роздратування. Тоді глава офісу, за твердженням співрозмовника «Медузи», почав «зливати» керівника розвідки у розмовах із президентом (тобто нібито негативно висловлювався про нього під час особистих розмов із Зеленським).

Українські ЗМІ, які писали про конфлікт Єрмака та Буданова, пророкували останньому відставку восени 2024 року. Однак йому вдалося вистояти. Сам же Єрмак втратив пост через корупційний скандал – на його місце на початку 2026 року Зеленський і призначив Буданова.

Україні потрібно зосередитись на питаннях безпеки, розвитку оборони, а також на мирних переговорах, пояснив свій вибір глава держави. Він підкреслив, що у Буданова є необхідний для цього досвід. Призначення Буданова главою Офісу стало одним з кроків щодо підготовки до можливих виборів, каже співрозмовник «Медузи» у Києві, знайомий із ситуацією: «Рішення ухвалили наприкінці грудня, в момент найактивнішого розвитку мирного переговорного треку, коли Буданов поїхав на переговори і здавалося, що почало виходити: начебто й американці зацікавилися, і росіянці якісь сигнали подавали».

До складу делегації для переговорів щодо «мирного плану Трампа» Буданов увійшов у листопаді 2025-го – за указом президента. Газета The Washington Post писала, що Буданова поважають і «яструби», і «ізоляціоністи» з оточення Трампа (тобто прихильники держсекретаря Марко Рубіо та віце-президента Джей Ді Венса відповідно). Усі вони вважають Буданова «тверезим реалістом».

Ця якість відрізняє його від попередника, вважає The Washington Post: конфліктність Єрмака та його нерозуміння американських політичних реалій викликали невдоволення у Вашингтоні. Наприклад, у червні 2025 року Єрмак приїхав до Вашингтона без чітко сформульованої програми візиту, писало видання Politico. Через це держсекретар Марко Рубіо, голова апарату Білого дому Сьюзі Вайлс та команда віце-президента Джей Ді Венса відмовилися з ним зустрічатися. Втім, Єрмаку все ж таки вдалося поговорити з Рубіо: він зустрів держсекретаря в коридорі Білого дому.

Після того, як Буданов увійшов до складу делегації, у команди українського президента з'явилася надія, що їм вдасться досягти прогресу на переговорах. Команда Зеленського розраховувала винести погоджені з росіянами та американцями умови угоди на всенародний референдум – і водночас із ним у прискореному темпі провести президентські вибори, продовжує співрозмовник «Медузи» у Києві.

На початку весни ця надія згасла: США та Ізраїль розпочали військову кампанію проти Ірану та їхні пріоритети у міжнародній політиці змінилися.

Призначення Буданова до Офісу переслідувало одразу два завдання майбутньої кампанії, каже той самий співрозмовник «Медузи»: з одного боку, запросити Буданова до співпраці на виборах і, якщо знадобиться, «зіграти разом»; а з іншого – якщо вийде, «нейтралізувати Валєру [Залужного]».

Ще в той час, коли Буданов очолював ГУР, «ходили чутки», що пов'язані з ним люди «створювали під нього політичний проєкт», розповідає «Медузі» інший співрозмовник у Києві, не розкриваючи подробиць. Призначивши Буданова головою офісу, Зеленський «відірвав його від головного джерела його сили» – військової розвідки: «Проблема начебто вирішена: Буданов нейтралізований. Але недовіра та побоювання щодо нього у команді президента зберігається. Буданов багатьма сприймається як самостійний гравець, незважаючи на те, що наразі він формально у команді президента».

Буданову було б неважко створити партію – все необхідне для цього вже є, наголошує співрозмовник, близький до Офісу: «У організації "Захист держави“ розгорнуто мережу штабів у всій країні. Вони працюють із ветеранами та з родинами військових».

«Медузі» не вдалося підтвердити зв'язок цієї організації з Кирилом Будановим. Співрозмовник видання, близький до Офісу, стверджує, що для організацій, близьких до розвідки, це «цілком логічно».

Політолог Володимир Фесенко чув, що організація «Захист держави» «створювалася під Буданова», але про плани цього проєкту в контексті можливих виборів не знає, заявив він «Медузі». При цьому Фесенко переконаний, що Буданову, як і Залужному, «за потреби не коштуватиме великих зусиль протягом кількох тижнів розгорнути дієздатну організаційну структуру по всій країні». «Це дуже відомі люди, яких багато хто підтримує. Їм не буде складно знайти прихильників», – вважає політолог.

Крім того, додає співрозмовник, близький до Офісу, з Будановим нібито пов'язана вкрай права молодіжна структура «Тінь». Підтвердити це «Медузі» не вдалося, проте відомо, що 24 лютого у молитві за Україну, яку провела організація, брали участь активісти у військовій формі, які несли прапори ГУР та «Спецпідрозділи Тимура» – підрозділ спецназу у складі ГУР, який бере участь у бойових операціях у війні з росією.

Офіс президента не перешкоджав політичній активності Буданова, пояснює співрозмовник, близький до ГУР: «Бо, по-перше, важко перешкоджати такому. По-друге, Буданов, на відміну Залужного, ніколи не виявляв нелояльності».

У тому, що Буданов має намір балотуватися в президенти, переконані двоє співрозмовників «Медузи», близьких до Офісу. «Амбіції має. Він і в ГУР ставив таку мету», – відповідає один із них на запитання «Медузи» про те, як він оцінює готовність Буданова йти на майбутні президентські вибори.

«Навіщо очолювати офіс і пірнати у велику політику, роздавати інтерв'ю та коментарі, якщо не плануєш потім самостійний політичний проєкт?» – міркує той самий співрозмовник. Другий співрозмовник припускає, що Зеленському «непросто домовитися» з Будановим, оскільки той «не найпростіша» людина і «займає [за деякими закритими соцопитуваннями] упевнене третє, а іноді й друге місце».

Дії Буданова важко передбачити, погоджується перший співрозмовник «Медузи»: «Амбіції змушують людей реалізовувати особисті проєкти. Чи можливе це [у випадку з Будановим]? Так», – міркує він.

Буданов спочатку не був членом команди Зеленського, нагадує політолог Фесенко. Він – військовий керівник:

«Напевно, Зеленський побоюється: а раптом поточне зростання рейтингів Буданова призведе до того, що він повторить долю Залужного? З'явиться в нього власна амбіція – і він у якийсь момент грюкне дверима, звинуватить у чомусь президента і самостійно братиме участь у політичній діяльності».

На думку Фесенка, «теоретично це можливо». При цьому політолог, за його словами, не бачить, щоб Буданов готувався до виборів. До ідеї про можливий політичний союз Зеленського та Буданова на президентських виборах співрозмовник ставиться скептично. На його думку, колишній глава ГУР балотуватиметься у президенти, якщо сам Зеленський на них не піде. В іншому випадку колишній глава розвідки, найімовірніше, очолить виборчий список партії Зеленського на парламентських виборах.

«Зараз він [Буданов] голова офісу, а значить, де-юре та де-факто у команді президента. Якщо він погодився на цю роль, то діє у складі цієї команди і під контролем президента», – міркує Фесенко.

Щоб Буданов пішов на вибори, між ним та Зеленським має статися конфлікт – тоді він піде з посади голови офісу та стане конкурентом президента, – міркує політолог. «Або ж, якщо говорити про необхідність відібрати голоси у Залужного, суто технологічно вони домовляються - і він йде на вибори», – додає він. Проте участь у виборах відвертого спаринг-партнера Зеленського викличе лише критику на адресу обох, переконаний експерт.

«У будь-якому випадку, як показують [закриті] опитування, сама собою участь Буданова у виборах не відбирає стільки голосів у Залужного, щоб той не вийшов у другий тур. А головна небезпека для Зеленського – це Залужний у другому турі», – робить висновок Фесенко (він відмовився ділитися результатами опитувань з «Медузою»).

Як змінився офіс президента після відходу Єрмака та призначення Буданова

Від призначення Буданова на нову посаду минуло три місяці. Новий голова офісу, який раніше не займався публічною політикою, намагається вникнути у справи. Співрозмовники «Медузи» у Києві вже зазначають, що стиль роботи офісу після відставки Єрмака, якого називали сірим кардиналом Зеленського, змінився.

«Єрмак намагався особисто контролювати кожну деталь, втручатися у всі питання, а Буданов делегує повноваження заступникам», - каже співрозмовник «Медузи», близький до офісу. Він вважає таку систему стабільнішою: «Тепер працює інститут, а не персона».

Реальний голова оновленого Офісу президента зараз сам Зеленський, резюмує Фесенко. Буданов насамперед зосереджений на переговорах. «Наскільки я розумію, без Зеленського Буданов навіть нікого із заступників поміняти не може – практично всі вони залишилися на місцях», – каже експерт.

Знайомий Буданова у розмові з «Медузою» пояснює, що український президент поставив перед новим головою офісу завдання «не лізти до інтриг, медіа, комунікації та депутатів». Через відсутність досвіду в політиці колишній глава ГУР поки що «слухає, наводить довідки, намагається щось зрозуміти». Тому у чиновників складається враження, що жорстка централізація влади, яка була побудована за Єрмака, ослабла.

Співрозмовник «Медузи» іронічно називає Буданова «цікавим адміністратором», відзначаючи його «армійську дисципліну». Крім того, продовжує він, Буданов, як справжній розвідник, «всіх про все розпитує».

Якщо Буданов поринає у якусь роботу, він може займатися нею довго, його не бентежить монотонність, каже інший співрозмовник «Медузи», близький до Офісу. Можливо, через відсутність відповідного досвіду новий голова Офісу «гірше розуміє політичні аспекти», натомість уважно прислухається до експертних груп та скрупульозно вивчає їх оцінки, продовжує співрозмовник.

З приходом Буданова в офісі Зеленського «нарешті все запрацювало», вважає перший співрозмовник «Медузи»: «Офіс, у тому числі заступники голови, зайнявся практичною адміністративною роботою, а не інтригами».

Коли в Україні все ж таки пройдуть вибори – невідомо. Надій на досягнення миру у Києві вже немає

Ніхто із співрозмовників «Медузи» не вірить, що президентські вибори можливі у найближчі два роки. Хоч би які сценарії розглядав зараз президент, до старту реальної кампанії обставини можуть кілька разів помінятися, переконані вони.

Головна причина в тому, що «У путіна немає навіть близького бажання закінчити війну», а Україна а не має важелів тиску на нього, переконаний співрозмовник «Медузи», близький до офісу президента. Початок виборчої кампанії можливий, лише якщо сторони прийдуть до стабільного перемир'я, нагадує він.

У середині березня «Українська правда» з посиланням на джерело з числа «впливових представників команди Зеленського» повідомила, що президент поставив перед політичним керівництвом країни завдання розробити план дій на випадок, якщо виборів не буде ще кілька років. Джерело в Києві, знайоме із ситуацією, підтвердило цю інформацію «Медузі».

За його словами, надія укласти угоду про перемир'я під тиском США, яка з'явилася взимку, розтанула: Трамп зайнятий війною з Іраном. Крім того, наприкінці травня в США розпочнеться виборча кампанія, восени там заплановано проміжні вибори до конгресу, на яких повністю переоберуть палату представників та третину сенату. В офісі Зеленського припускають, що до завершення президентської кампанії в США ключовий партнер України – Вашингтон – не чинитиме тиску на росію в переговорному процесі. Вибори президента США призначено на листопад 2028 року.

Переговори України з росією та США зайшли в глухий кут наприкінці лютого. Це призвело до того, що Зеленський назвав несправедливими спроби Трампа тиснути на Київ і вимагати поступок від України, але не росії. У відповідь на закиди Трамп знову публічно назвав Зеленського «перешкодою» на шляху до миру.

«Усі [українські] переговорники вже опустили руки. Один Буданов до останнього намагався», — каже його знайомий, додаючи, що справа, мабуть, у політичних амбіціях колишнього розвідника.

Тепер взагалі ні в кого в українській делегації особливих надій на переговорний процес немає.

"На мою думку, це типове російське ІПСО, а для вірогідності використали нібито опозиційний портал Meduza. Ціллю є Володимир Зеленський і його оточення. А конкрентна мета ІПСО - тиск на українську владу, на її опір у питанні Донбасу, яке набуло гострої актуальності в останні дні. Адже станом на сьогодні до проведення президентських виборів в Україні ще багато часу, з огляду на замороження мирних переговорів і перспективи тривалого воєнного стану, що практично унеможливлює будь-які вибори!  Відтак  Володимир Зеленський немає політичної необхідності вже зараз визначатися з електоральними сценаріями чи формувати конфігурацію майбутніх виборів.

Призначення Кирила Буданова на посаду керівника Офіс Президента України служило іншим тактичним цілям і суттєво змінило  його політичний статус. Із представника силового блоку він перейшов у площину безпосереднього політичного управління та координації державної політики.

Водночас це не означає автоматичного формування президентських амбіцій. Наразі відсутні ознаки його самостійної політичної суб’єктності: не створено партії, не ведеться публічна політична кампанія, не артикульовано намірів участі у виборах.

Більш імовірно, що в новій ролі Буданов виступає як один із ключових менеджерів президентської команди, який користується високим рівнем довіри та виконує завдання стратегічної координації в умовах війни.

У цьому контексті припущення про його можливу участь у президентських виборах залишаються дискусійними. Натомість більш реалістичним виглядає сценарій подальшого кар’єрного зростання в системі виконавчої влади – зокрема, потенційний перехід у майбутньому на посаду прем’єр-міністра. Втім, такі перспективи є віддаленими і залежатимуть від післявоєнної політичної конфігурації.

Отже, навіть із урахуванням нового статусу Кирило Буданов, наразі немає підстав говорити про його підготовку до участі в президентських виборах. Його роль швидше полягає у посиленні керованості державної системи та реалізації політики Володимир Зеленський.

Тому, як на мене, варто критично ставитися до подібних інформаційних вкидів, навіть якщо вони подаються під виглядом об'єктивного та всебічного аналізу. До того ж, російськомовне видання Meduza неодноразово зазнавало критики за використання непідтверджених джерел і формування дискусійних наративів. Тому подібні публікації слід розглядати як елемент інформаційно-психологічного впливу, а не як підтверджені факти".